27.09.2011
Справа №11-1301/11 Головуючий в 1-й інстанції: Ковальчук Т.М.
Категорія: ч.2 ст. 121 Доповідач –Красновський І.В.
КК України.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року вересня місяця 27 дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Красновського І.В.
Суддів: Сажинова В.В., Грушицького А.А.
З участю прокурора: Литвиненка О.О.
Захисника: ОСОБА_1
Засудженого: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Іванівського районного суду Херсонської області від 6 липня 2011 року.
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Михайлівка Іванівського району Херсонської області, громадянина України, проживає: АДРЕСА_1 раніше не судимого, -
Засуджено за ч.2 ст.121 КК України до позбавлення волі строком на 8 (вісім) років, за ч.2 ст.384 КК України до позбавлення волі строком на 3 (три) роки. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу.
Міра запобіжного заходу «тримання під вартою»залишена попередньою до набрання вироком законної сили.
Строк покарання рахується з 10 грудня 2010 року.
Вирішено питання з речовими доказами.
Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 31 жовтня 2010 року, в період часу з 18 год. до 19.30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_2, на ґрунті особистих неприязних відносин, в ході сварки з ОСОБА_4, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, завдав останньому не менше чотирьох ударів в область голови, колінами обох ніг в область грудної клітки, а також приставивши ніж до горла потерпілого, утримуючи його в лежачому положенні, заподіяв ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер в період часу з 00.15 год. до 4.15 год. ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Крім того, він же, 16 листопада 2010 року, в період часу з 11.55 год. до 13.55 год., 19 листопада 2010 року в період часу з 12.30 год. до 16.10 год., перебуваючи в приміщенні кабінету №222 УМВС України в Херсонській області, розташованому за адресою: АДРЕСА_3, під час досудового слідства у кримінальній справі № 140103 -10, порушеній за фактом заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5, умисно, будучи попередженим про кримінальну відповідальність, передбачену ст.384 КК України, з метою обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, при допитів якості свідка, пред’явленні осіб для впізнання і проведення очної ставки з ОСОБА_7, дав завідомо неправдиві показання, вказавши на останнього, як на особу, яка 31 жовтня 2010 року в період часу з 18.00 год. до 19 год., перебуваючи в будинку АДРЕСА_2, заподіяла тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_5, які спричинили смерть потерпілого, зміст яких не відповідав фактичним даним.
Він же, 21 листопада 2010 року, , в період часу з 09.45 год. до 10.33 год., в ході досудового слідства у кримінальній справі №140103-10, перебуваючи в будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, умисно, будучи попередженим про кримінальну відповідальність, передбачену ст.384 КК України, з метою обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, при допитів якості свідка, дав завідомо неправдиві показання, вказавши на останнього, як на особу, яка 31 жовтня 2010 року в період часу з 18.00 год. до 19 год., перебуваючи в будинку АДРЕСА_2, заподіяла тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_5, які спричинили смерть потерпілого, зміст яких не відповідав фактичним даним.
Крім того, він же, 23 листопада 2010 року, в період часу з 11.15 год. до 13.37 год., 30 листопада 2010 року в період часу з 15.30 год. до 17.55 год., перебуваючи в приміщенні кабінету №222 УМВС України в Херсонській області, розташованому за адресою: АДРЕСА_3, під час досудового слідства у кримінальній справі № 140103 -10, порушеній за фактом заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5, умисно, будучи попередженим про кримінальну відповідальність, передбачену ст.384 КК України, з метою обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, при допиті та проведенні відтворення обстановки та обставин події з його участю, про те, що ОСОБА_8 31 жовтня 2010 року в період часу з 18.00 год. до 19 год., перебуваючи в будинку АДРЕСА_2, заподіяв тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_5, які спричинили смерть потерпілого, зміст яких не відповідав фактичним даним.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 вказує, що злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України, за який його засуджено він не вчиняв, під час досудового слідства себе обмовив у зв’язку із застосуванням щодо нього недозволених методів ведення слідства з боку працівника міліції –ОСОБА_12. Крім того, під час проведення досудового слідства було порушено його право на захист, зокрема не було надано захисника, допити проводились вночі тощо. Просить вирок суду скасувати.
Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, який вважав апеляцію засудженого безпідставною, захисника ОСОБА_1. та засудженого ОСОБА_2, які підтримала апеляцію, а засуджений в останньому слові просив вирок скасувати, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом вірно встановлені фактичні обставини вчиненого засудженим і його висновки про винність ОСОБА_2 у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, за який його засуджено, при обставинах вказаних у вироку суду, підтверджується показаннями самого засудженого, даними ним під час проведення досудового слідства, який дав показання, що 31 жовтня 2010 року, близько 18.00 год., він зайшов у гості до потерпілого ОСОБА_5 Під час вживання алкогольних напоїв між ними виник конфлікт, під час якого потерпілий перший наніс йому удар в обличчя, на що він також вдарив ОСОБА_5 в область голови. Після чого вони знову вживали горілку і знову, ОСОБА_5 несподівано схопив ножа, який знаходився на столі, злякавшись за своє життя, перехопив руку потерпілого, забрав у нього ніж та вдарив кулаком в обличчя. Від удару ОСОБА_5 впав, при цьому вдарився переніссям об бильце дивану. Він просив потерпілого заспокоїтись, але останній почав погрожувати, що зарубає його та намагався дотягнутися до дивана, де наскільки йому відомо знаходилась сокира. Злякавшись за своє життя, стрибнув на ОСОБА_5, при цьому вдаривши його колінами обох ніг в область грудної клітки. Після чого схопив ножа та приставив до шиї потерпілого та знову почав просити його заспокоїтись. ОСОБА_5 крутив головою. В результаті чого на його шиї виникли порізи. Через деякий час потерпілий захрипів та втратив свідомість. Він намагався привести його до тями, але марно. Залишивши потерпілого самого на підлозі, пішов додому. (т.3 а.с.27-33) З протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю засудженого, вбачається, що він, в присутності понятих, добровільно, впевнено та послідовно розповів та показав, яким чином ним було спричинено тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5 (т.3 а.с.17) Відповідно до показань свідка ОСОБА_9, в грудні місяці 2010 року засуджений в деталях розповідав йому про обставини та мотиви спричинення ним тілесних ушкоджень односельцю на прозвисько «молдован». Свідок ОСОБА_10, під час проведення досудового слідства, дав аналогічні показання. (а.с.т.1 а.с.205) Показання вказаних свідків повністю узгоджуються з показаннями засудженого щодо механізму спричинення тілесних ушкоджень та їх локалізації.
Окрім того, винність ОСОБА_2 у вчиненні даного злочину підтверджується матеріалами справи, у тому числі даними, які містяться у явці з повинною, де засуджений власноручно виклав обставини за яких було скоєно злочин.
Відповідно до висновку судово-медичних експертиз, на тілі у ОСОБА_5 виявлено наступні тілесні ушкодження: переломи ребер, крововиливи в м’які тканини вище вказаних переломів, крововиливи в м’які тканини голови з боку їх внутрішньої поверхні в лобній і тьмяно-потиличній ділянці зліва, правій скроневій ділянці, різанні рани шиї і підборіддя, забійна рана спинки носу, множинні синці обличчя з крововиливом в сполучні оболонки правого ока, синці слизової оболонки губ. Смерть ОСОБА_5 настала від множинних переломів ребер, які супроводжувались розвитком травматичного шоку. Згідно характеру, локалізації та кількості тілесних ушкоджень ОСОБА_5 заподіяно тупими предметами: - 3-4 удари по голові та не менше одного удару в область грудної клітки. Утворення тілесних ушкоджень, в тому числі і тих від яких настала смерть потерпілого, за обставин зазначених у протоколі допиту обвинуваченого ОСОБА_2 та протоколі відтворення обстановки та обставин події з його участю є можливим. (т.1 а.с.47-49, 61-62, 66,)
Також вина ОСОБА_2 у причетності до спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 підтверджується даними протоколу огляду, відповідно до яких ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 вилучена шкіряна куртка з плямами речовини бурого кольору схожу на кров (т.1 а.с.118)
Відповідно до висновку молекулярно-генетичної експертизи, генетичні ознаки слідів крові на куртці ОСОБА_2 збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_5 (т.1 а.с.136-138)
Крім того, висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 у дачі ним завідомо неправдивих показань, також відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується даними які місяться в протоколах допиту ОСОБА_2 в якості свідка під час проведення досудового слідства по кримінальній справі порушеній за фактом спричинення ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень від яких настала смерть останнього. З вказаних протоколів вбачається, що будучи допитаним в якості свідка та попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, 16 листопада 2010 року ОСОБА_2 вказував, що тілесні ушкодження ОСОБА_5 було спричинено ОСОБА_6, а 23 листопада 2010 року та ОСОБА_8 (т.2 а.с.4-11, 12, 177-183) Вказані показання ОСОБА_2 підтвердив під час відтворення обстановки та обставин події за його участю (т.2 а.с.17-18, 184-186) Дії ОСОБА_2 по даному факту правильно кваліфіковано за ч.2 ст. 384 КК України.
Доводи засудженого про те, що він під час проведення досудового слідства себе обмовив у зв’язку із застосуванням до нього недозволених методів ведення слідства, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки за заявою засудженого по даному факту, прокуратурою було проведено ретельну перевірку в результаті якої винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції у зв’язку з відсутністю в їх діях складу злочину (т.3 а.с.172) Крім того, під час досудового слідства в тому числі і під час ознайомлення з матеріалами справи в присутності захисника ОСОБА_2 будь яких заяв стосовно застосування щодо нього недозволених методів ведення слідства не вказував. (т.3 а.с.72)
Аналогічно безпідставними є доводи засудженого про те, що під час досудового слідства було порушено його право на захист, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 неодноразово було роз’яснено його право на захист, в тому числі і право мати захисника. Разом з тим, останній відмовився від захисника, про що мається його власноручний запис. (т.3 а.с. 4, 14, 21) 28 січня 2011 року, за заявою ОСОБА_2, до участі у справі було залучено захисника –адвоката ОСОБА_11 (т.3 а.с.34, 41)
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що саме ОСОБА_2 умисно вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.121 КК України і не взяв до уваги твердження засудженого про його непричетність до вчинення злочину, оскільки такі твердження є голослівними і спростовуються зібраними по справі доказами.
Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, судом враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких відноситься до категорії тяжких, особу винного, який за місцем проживання характеризується негативно, а за місцем останньої роботи –позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, своєї вини не визнав, у вчиненому не покаявся та обставину, яка обтяжує покарання –вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
Доводи засудженого про те, що 31 жовтня 2010 року він алкогольні напої не вживав спростовуються вище вказаними доказами дослідженими по справі, зокрема неодноразовими показаннями ОСОБА_2, його явкою з повинною, з яких вбачається, що 31 жовтня 2010 року він вживав горілку разом з ОСОБА_5
Істотних порушень кримінально-процесуального законодавства які б тягнули за собою безумовне скасування вироку, допущених як під час проведення досудового слідства та під час розгляду справи судом, колегією суддів не виявлено.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів –
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Іванівського районного суду Херсонської області від 6 липня 2011 року щодо ОСОБА_2 –без зміни.
Головуючий:
Судді: