Справа № 11-709\ 2006 Категорія ст. 186 ч.2 КК України

Головуючий у 1 інстанції Заліщук М.С. Доповідач у 2 інстанції Мельничук Н.М.

УХВАЛА

Іменем   України

12 вересня 2006 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі :

головуючого - судді..................... Романова О.В.

суддів.................................. Мельничук Н.М.та Шеніна П.О.

з участю

прокурора.................................... Селюченко І.І.

адвоката ........................................

представника мололітнього............ ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією представника малолітнього - ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 22 червня 2006 року.

Цією постановою застосовано щодо малолітнього ОСОБА_2 в зв"язку із вчиненням ним суспільно-небезпечного діяння примусовий захід виховного характеру у вигляді направлення його до спеціальної навчально-виховної установи для дітей та підлітків загальноосвітньої школи соціальної реабілітації строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на рахунок спеціальної навчально-виховної установи, в якій буде знаходитись її син ОСОБА_2, щомісячно по 15 % всіх доходів сім"ї, що припадає на одного члена її сім"ї.

За постановою суду ОСОБА_2 визнаний винуватим в тому, що 18.03. 2006 року о 17 годині разом з неповнолітнім ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, за попередньою змовою відкрито викрали велосипед "Україна" вартістю 300 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду.

В апеляції представник малолітнього - ОСОБА_1 просить постанову суду 1 інстанції змінити та застосувати до ОСОБА_2 більш м"який вид примусового заходу виховного характеру як то передача під нагляд батьків. Вказує, що він став на шлях виправлення, хворіє і перебуває на обліку у лікаря кардіолога.

Заслухавши доповідь судді, представника малолітнього - ОСОБА_1 підтримавшу апеляцію, заперечення прокурора проти апеляції, перевіривши постанову суду в межах апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 103 КК України суд при обрані для застосування конкретного виду примусового заходу виховного характеру має всебічно врахувати характер і ступінь суспільної небезпечності злочину, обставини його вчинення та роль у його вчиненні малолітнього, умови його життя, виховання, стан здоров"я та рівень розвитку.

Суд 1 інстанції при вирішені питання про застосування до малолітнього примусових заходів виховного характеру не в повній мірі врахував вимоги ст. 103 КК України.

Як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_2 у віці 13 років вчинив суспільно-небезпечне діяння за попередньою змовою з неповнолітнім. Вину визнав, позитивно характеризується по місцю проживання, став на шлях виправлення. Хворіє та перебуває на диспансерному обліку у лікаря кардіолога. Мати ОСОБА_2 характеризується позитивно, виховує крім нього ще 2 дітей і завірила апеляційний суд, що в неї є можливість належним чином виховувати сина.

За таких обставин колегія суддів вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_2 можливе при передачі його під нагляд матері строком на 3 роки.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляцію ОСОБА_1 задовольнити, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 22 червня 2006 року щодо ОСОБА_2 змінити.

Передати малолітнього ОСОБА_2 під нагляд матері ОСОБА_1 строком на 3 роки.

Судді: