ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 рокуСправа №160/34738/24

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою    ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ,   ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить:  

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , що полягає у нескладенні довідки про обставини травми, одержаної ОСОБА_1 12.01.2023 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 скласти та видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми, одержаної ним 12.01.2023 року під час відрядження з військової частини НОМЕР_4 до військової частини НОМЕР_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України та отримав травму, тому вважає що його захворювання пов`язане із захистом Батьківщини. Відповідно, позивач вважає, що відповідач безпідставно не провів розслідування та не видав позивачу довідку встановленої форми про обставини травми, що перешкоджає позивачу отримання передбачених законодавством пільг.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

21.01.2025 року Військова частина НОМЕР_2 надала до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзиви на позовну заяву.

В обґрунтування відзивів представник відповідача зазначив, що довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), які спричинені діями противника видається без будь-якого розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва), проте необхідно звернути увагу, що згідно наданої Позивачем Первинної медичної картки (Форма 100) він вважався хворим, а не пораненим та будь-яких доказів про ураження останнього ворогом не наведено.

Також, на думку представника відповідача, позивачем пропущено строк звернення до суду, а останнім не наведено поважних та об`єктивних причин пропуску строку для звернення. У зв`язку з чим, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху.   

Встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви позивачу необхідно було надати до суду:

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку, з урахуванням висновків суду.

На виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 року, ОСОБА_1 надано до суду клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 року поновлено строк звернення до суду у справі №160/34738/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить службу в Збройних Силах України.

Відповідно до посвідчення про відрядження командира Військової частини НОМЕР_5 , ОСОБА_1 відряджено до Військової частини НОМЕР_2 терміном з 10.01.2023 року по 01.02.2023 року, з метою підсилення підрозділів.

14.01.2023 року ОСОБА_1 надано первинну медичну картку Форми Ф100, як особі, яка поранена/захворіла, відповідно до якої позивачу поставлено діагноз: АКБТ, МВТ, погіршення зору, шум у вухах. За наслідком медичного огляду ОСОБА_1 направлено на ВЛК.

30.01.2023 року військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_6 проведено медичний огляд ОСОБА_1 та складено довідку №1625.

Відповідно до вказаної довідки, ОСОБА_1 , зокрема, має захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби. Вказане, також підтверджується витягом з протоколу №43969 від 03.12.2024 року засідання штатної 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв.

ОСОБА_1 звертався до Військової частини НОМЕР_2 із рапортом від 10.08.2024 року, в якому просив надати йому довідку про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), передбачену додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.

Листом Військової частини НОМЕР_2 від 05.09.2024 року за №1554/3277 надано відповідь на рапорт позивача від 10.08.2024 року та зазначено, що із витягу з журналу бойових дій не вбачається, що ОСОБА_1 отримував поранення, контузії, травми та каліцтва у ході виконання бойових завдань. Також відсутні рапорти командирів підрозділів військової частини НОМЕР_2 з цього приводу. Окрім того, в первинній медичній довідці форми 100 не зазначено характер отриманого пошкодження здоров`я, а тому відсутні підстави для видачі довідки про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), передбачену додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.

Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо невидачі спірної довідки протиправною. Наголошує, що подав усі необхідні докази, які підтверджують отримання ним травмування  під час участі в бойових діях, а тому звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. (частина перша статті 3 Закону № 2232-XII).

В силу статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі Закон № 2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення № 402).

Пунктом 6.1. Положення № 402 установлено, що направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

Пунктом 6.2 Положення № 402 визначено перелік документів, які подаються на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК. При цьому, на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, подається оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

В силу пункту 6.3 Положення № 402 оригінали або копії направлення на медичний огляд ВЛК та інші документи, необхідні для прийняття постанов ВЛК, надсилаються (надаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров`я (установи) в електронній або паперовій формі в установленому законодавством порядку.

За правилами п. 21.1 Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Підпунктом «д» п. 21.5 Положення № 402 передбачено, що постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні або якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, крім випадків, визначених у підпункті «в» цього пункту.

Згідно п. 21.7 Положення № 402, постанова ВЛК про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров`я в електронній або паперовій формі.

На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється не менше ніж у 2 примірниках. Один із примірників довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) подається у ВЛК з метою встановлення причинного зв`язку травми (поранення, контузії, каліцтва) з військовою службою. Примірник довідки обов`язково зберігається в особовій справі військовослужбовця.

Довідка (копія довідки) про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) зберігається в матеріалах ВЛК, яка прийняла відповідну постанову про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва).

Як свідчать матеріали справи, у період з 10.01.2023 року по 31.03.2023 року ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях, що підтверджується довідкою Військової частина НОМЕР_2 від 31.01.2023 року.

12.01.2023 позивач отримав поранення/захворів та звернувся за  первинною медичною допомогою.

За результатом отримання невідкладної допомоги позивачу  поставлено діагноз: АКБТ, МВТ, погіршення зору, шум у вухах, що підтверджується первинною медичною карткою Форми Ф100 від 14.01.2023 року.

Суд вказує, що позивач проходив військово-лікарську комісію, у зв`язку із отриманням травми в період проходження військової служби, відповідач, як військова частина, у якій він проходив військову службу, мав направити відповідній комісії оригінал або належним чином засвідчену копію довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва). При цьому, наявність такої довідки впливає, в тому числі, і на визначення причинного зв`язку захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Однак, як встановлено судом із матеріалів справи, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відносно позивача не складалася. Відмову позивачу у складанні даної довідки відповідач обґрунтовує наявністю недоліків у наданій позивачем первинній медичній картці Форми Ф100, не зверненням позивача 12.01.2023 до медичного пункту батальйону військової частини, а також тим, що, на думку відповідача, медична документація позивача не підтверджує факт отримання ним травми у січні 2023 року.

З цього приводу суд зазначає, що позивач не є особою, уповноваженою здійснювати заповнення первинної медичної картки форми № 100, а отже недоліки, допущені при її оформленні, не можуть позбавляти позивача права на одержання належної йому довідки.

Також, та обставина, що позивач саме 12.01.2023 не звертався до медичного пункту військової частини, не може свідчити про відсутність у нього травми, отриманої при проходженні військової служби, оскільки її наявність підтверджується сукупністю доказів, які містяться в матеріалах справи.

Факт отримання позивачем травми - АКБТ, МВТ, погіршення зору, шум у вухах підтверджується медичними документами, які надані позивачем, а також витягом з протоколу №43969 від 03.12.2024 року засідання штатної 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв.

При цьому відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого законом покладено обов`язок доведення правомірності своїх дій, жодним доказом не спростував наявність у позивача вищезазначеної травми, отриманої у січні 2023 року, а лише вдався до оцінки висновків фахівців, викладеної ними у вищевказаній документації.

Відтак, бездіяльність відповідача щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) підлягає визнанню протиправною.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

За приписами частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи наведене, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути питання щодо видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) щодо травми, отриманої у період з 12.01.2023 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України   визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ,  ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , що полягає у нескладенні довідки про обставини травми, одержаної ОСОБА_1 12.01.2023 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 повторно розглянути питання щодо видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні суду.

У задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та  строки, передбачені статтею  295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                     В.В. Горбалінський