ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 травня 2025 року Справа №215/2100/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м.Дніпро заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянської В.В. у справі №215/2100/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до завідувача відділу з питань служби в органах місцевого самоврядування і кадрової роботи виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради Хворостян Дар`ї Олегівни про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до завідувача відділу з питань служби в органах місцевого самоврядування і кадрової роботи виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради Хворостян Дар`ї Олегівни про встановлення наявності компетенції (повноважень) відповідача при розгляді заяви 03.12.2024 вх. С-436-П вжити заходи для виконання вимоги прийняти за заявою індивідуальний акт на сесії ради і створювати штучні перешкоди для вирішення питань звернення на сесії Тернівської районної у м. Кривому Розі ради, та визнати таку процедуру протиправною бездіяльністю і порушенням гарантій прав людини, та зобов`язати не створювати такі перешкоди.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.03.2025 у справі №215/2100/25 (провадження № 2-а/215/232/25) позовну заяву ОСОБА_1 передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду вказана справа надійшла 21.04.2025 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2025 передана судді Рянській В.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:

- позовної заяви, в якій викласти свої вимоги щодо предмета спору, згідно з вимогами ч. 5 ст. 160, ст. 161 КАС України та їх обґрунтування відповідно до положень закону та із зазначенням і наданням доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, за яких, на думку позивача, відбулося порушення її прав відповідачем, зокрема, доказів звернення до відповідача із заявою від 03.12.2024 вх. С-436-П та надання відповідачем відповіді листом від 27.12.2024 № С-436-П/06-20, або доказів на підтвердження обставин, у зв`язку з якими позивач не має можливості подати такі докази самостійно;

- копії виправленої позовної заяви та доданих до неї документів для направлення відповідачу.

До суду 07.05.2025 надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Рянської В.В.

У заяві про відвід судді позивач висловила свою незгоду з ухвалою суду від 25.04.2025 про залишення позовної заяви без руху у справі № 215/2100/25. Вказала, що має сумніви у неупередженості та об`єктивності судді, вважає, що суддя затягує розгляд справи, перевищує свої повноваження, заінтересована у поверненні позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 заяву визнано необґрунтованою. Матеріали адміністративної справи №215/2100/25 передано для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2025 заява про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянської В.В. у справі №215/2100/25 передана для розгляду судді Маковській О.В.

Відповідно до ч.8 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.11 ст.40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянської В.В. у справі №215/2100/25, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що заява про відвід судді обґрунтована тим, що ОСОБА_1. має сумніви у неупередженості та об`єктивності судді та вважає, що суддя затягує розгляд справи та перевищує свої повноваження.

Відповідно до вимог ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів про наявність правових підстав для відводу судді Рянської В.В., суд зазначає, що заявлений відвід обумовлений виключно незгодою позивача з процесуальними діями судді, а саме: з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 про залишення позовної заяви без руху.

Суд звертає увагу на те, що ч.4 ст.36 КАС України чітко передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Також, суд зазначає, що доводи про упередженість та необ`єктивність судді Рянської В.В. носять виключно характер припущень. Обгрунтованих підстав упередженості судді заявником у заяві не наведено.

Судом також не встановлено жодної підстави, яка зазначена в статті 36 КАС України, для задоволення заяви про відвід судді.

Необхідно зазначити, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" (безсторонність) судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").

У висновку №3 (2002) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям, - дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні йому права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Разом з тим, необхідно зауважити, що для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

З огляду на викладене, доводи про упередженість або не об`єктивність судді Рянської В.В. по відношенню до розгляду даної справи мають характер припущень, обґрунтованих підстав упередженості головуючого судді заявником не вказано, а судом не встановлено, відтак заява про відвід задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 4 ст.40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись ст. ст.36, 39, 40, 236, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянської В.В. у справі №215/2100/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до завідувача відділу з питань служби в органах місцевого самоврядування і кадрової роботи виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради Хворостян Дар`ї Олегівни про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Адміністративну справу передати для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Маковська