Справа № 149/958/25

Провадження № 22-ц/801/1168/2025

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Олійник  І. В.

Доповідач:Матківська М. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 рокуСправа № 149/958/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Ковальчука О. В., Сопруна В. В.

Секретар: Пантлеймонова А. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедра нива»

на ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02 квітня 2025 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедра нива» про забезпечення цивільного позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедра нива» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРС 2020» і ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок,

Ухвалу постановив суддя Олійник І. В.

Ухвалу постановлено у відсутності сторін в м. Хмільник

Повний тест ухвали складено 02 квітня 2025 року,

встановив:

У березні 2025 року ТОВ «Щедра нива» звернулося в суд з позовом до ТОВ «ХОРС 2020» і ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, у якому просило визнати недійсним укладений 06 серпня 2024 року між ТОВ «ХОРС 2020» та ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки площею 4,1683 га кадастром номером 0524883100:06:001:0012, розташованої на землях Кропив`янської сільської ради Хмільницького району Вінницької області; визнати недійсним укладений 06 серпня 2024 року між ТОВ «ХОРС 2020» та ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки площею 3,5940 га кадастром номером 0524883100:06:001:0013, розташованої на землях Кропив`янської сільської ради Хмільницького району Вінницької області; визнати недійсним укладений 06 серпня 2024 року між ТОВ «ХОРС 2020» та ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки площею 3,5201 га кадастром номером 0524883100:06:001:0014, розташованої на землях Кропив`янської сільської ради Хмільницького району Вінницької області; визнати недійсним укладений 06 серпня 2024 року між ТОВ «ХОРС 2020» та ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки площею 4,6940 га кадастром номером 0524883100:06:001:0015, розташованої на землях Кропив`янської сільської ради Хмільницького району Вінницької області; стягнути солідарно судові витрати.

Разом із позовом товариство подало заяву про забезпечення цивільного позову, у якій просило: заборонити ОСОБА_1 у будь-який спосіб передавати будь-кому в користування земельні ділянки: площею 4,1683 га кадастром номером 0524883100:06:001:0012; площею 3,5940 га кадастром номером 0524883100:06:001:0013; площею 3,5201 га кадастром номером 0524883100:06:001:0014; площею 4,6940 га кадастром номером 0524883100:06:001:0015, розташованих на землях Кропив`янської сільської ради Хмільницького району Вінницької області та вчиняти дії з ініціювання реєстрації відповідного права користування;

- заборонити ТОВ «ХОРС 2020» здійснювати будь-які дії щодо укладення нових договорів користування щодо земельних ділянок: площею 4,1683 га кадастром номером 0524883100:06:001:0012; площею 3,5940 га кадастром номером 0524883100:06:001:0013; площею 3,5201 га кадастром номером 0524883100:06:001:0014; площею 4,6940 га кадастром номером 0524883100:06:001:0015, розташованих на землях Кропив`янської сільської ради Хмільницького району Вінницької області та вчиняти дії з ініціювання реєстрації відповідного права користування;

- накласти арешт на земельні ділянки площею 4,1683 га кадастром номером 0524883100:06:001:0012; площею 3,5940 га кадастром номером 0524883100:06:001:0013; площею 3,5201 га кадастром номером 0524883100:06:001:0014; площею 4,6940 га кадастром номером 0524883100:06:001:0015, розташованих на землях Кропив`янської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02 квітня 2025 року в задоволенні заяви представника ТОВ «Щедра нива» - адвоката Гуменюка О. В. про забезпечення позову, відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ТОВ «Щедра нива» просить скасувати ухвалу суду та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити його заяву.

Зазначив, що ухвала суду вважає незаконною з огляду на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що суд першої інстанції не врахував, що укладені між ТОВ «ХОРС 2020» та власником земельної ділянки ОСОБА_1 нові договори оренди землі від 06 серпня 2024 року порушують права позивача на користування відповідними земельними ділянками на умовах діючих договорів оренди землі та свідчать про недобросовісність відповідачів з перешкоджання виконанню рішення суду і відновлення права оренди землі за позивачем. Розриваючи договори оренди землі і укладаючи нові оскаржувані договори оренди землі, а також реєструючи право оренди на підставі нових договорів оренди, відповідачі мають можливість систематично унеможливлювати невиконання рішення суду.

Висновок суду першої інстанції про таку підставу в задоволенні заяви про забезпечення позову як те, що оскаржувані договори були укладені до ухвалення судового рішення є незрозумілим, оскільки вони були укладені під час розгляду справи та вказують на фраудаторність дій відповідача для уникнення виконання судового рішення, яке наразі не можна реалізувати, поновивши право оренди ТОВ «Щедра нива» на вказані земельні ділянки, хоча рішення суду є обов`язковим для виконання.

Також не враховано, що у провадженні суду існували інші справи по оспоренню договорів земельних ділянок, укладених між землевласниками та ТОВ «ХОРС 2020», першочергове право оренди на які належало ТОВ «Щедра нива». З метою уникнення виконання судових рішень власниками земельних ділянок вживалися дії щодо поділу/об`єднання земельних ділянок з метою виключення їх з об`єкта договорів оренди землі.

Потенційні дії відповідачів щодо укладення нових договорів, поділу/об`єднання земельних ділянок, порушить права орендаря за первинними договорами оренди землі, унеможливить відновлення їх реалізації, що також виключає ефективний судовий захист в одному провадженні та необхідність звернення із новим позовом до суду.

Відповідачі відзив на апеляційну скаргу не надіслали.

У судове засідання представник позивача ТОВ «Щедра нива» – адвокат Гуменюк О. В. (а. с. 84), представник відповідача ТОВ «ХОРС 2020» і відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином; будь-яких заяв чи клопотань не надіслали.

За правилами частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив із встановленого, що між сторонами дійсно існує спір. Проте, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову. Тобто, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. З цією метою та з урахуванням загальних вимог обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Із наведених позивачем доводів у заяві про забезпечення позову, суд не вбачає ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі не вжиття таких заходів; недоведеним є ймовірність їх виникнення у подальшому.

Апеляційний суд не погоджується із таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін і інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначила, що при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Згідно роз`яснень у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.

Як встановлено судом відповідач ОСОБА_1 є власником земельних ділянок: площею 4,1683 га кадастром номером 0524883100:06:001:0012; площею 3,5940 га кадастром номером 0524883100:06:001:0013; площею 3,5201 га кадастром номером 0524883100:06:001:0014; площею 4,6940 га кадастром номером 0524883100:06:001:0015, розташованих на землях Кропив`янської сільської ради Хмільницького району Вінницької області

Звернувшись до суду із заявою про забезпечення позову, товариство просило забезпечити його позов, який мотивований тим, що рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14 листопада 2024 року у справі № 149/545/23, яке набрало законної сили 19 грудня 2024 року, визнано недійсними укладені угоди від 04 червня 2020 року між орендарем – представником ТОВ «Щедра нива» Бойком Д. П. та орендодавцем  ОСОБА_1  про розірвання договорів оренди земельних ділянок: від 30 січня 2019 року щодо земельної ділянки площею 4,1683 га кадастром номером 0524883100:06:001:0012; від 19 листопада 2014 року щодо земельної ділянки площею 3,5940 га кадастром номером 0524883100:06:001:0013; від 08 вересня 2016 року щодо земельної ділянки площею 3,5201 га кадастром номером 0524883100:06:001:0014; від 16 грудня 2016 року щодо земельної ділянки площею 4,6940 га кадастром номером 0524883100:06:001:0015, розташованих на землях Кропив`янської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, які вчинені внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною.

Визнано недійсними укладені між ТОВ «ХОРС 2020» та ОСОБА_1 договори оренди земельних ділянок від 06 листопада 2020 року: щодо земельної ділянки площею 4,1683 га кадастром номером 0524883100:06:001:0012; щодо земельної ділянки площею 3,5940 га кадастром номером 0524883100:06:001:0013; щодо земельної ділянки площею 3,5201 га кадастром номером 0524883100:06:001:0014; щодо земельної ділянки площею 4,6940 га кадастром номером 0524883100:06:001:0015, розташованих на землях Кропив`янської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

Із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що з метою перешкоди у реалізації даного рішення суду та поновленні ТОВ «Щедра нива» своїх прав орендаря, 06 серпня 2024 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ХОРС 2020» укладено інші – нові угоди про розірвання договорів оренди цих земельних ділянок та того ж дня укладено нові договори оренди цих же земельних ділянок.

На даний момент через неправомірні дії відповідачів по укладенню інших договорів оренди землі, він не має змоги зареєструвати своє речове право на оренду земельних ділянок, яке визначено сторонами в самих договорах оренди землі, які є дійсними, а отже такими, що породжують відповідні зобов`язання для його сторін.

Встановивши, що між сторонами у справі дійсно існує спір щодо земельних ділянок, та не врахувавши обставин, наведених у заяві про забезпечення позову як підставу для такого забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Накладення арешту на земельні ділянки та заборона відповідачам вчиняти дії щодо передачі цих земельних ділянок у користування з укладенням нових договорів користування цими земельними ділянками, не порушує прав відповідачів, оскільки не обмежує їх у праві користування земельною ділянкою, до вирішення спору по суті, що свідчить про співмірність вжитого заходу.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову застосовується у випадках, коли невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання судового рішення або ефективний захист прав позивача. У цій справі існують достатні підстави вважати, що без застосування заборони вчиняти певні дії та без накладення арешту на земельні ділянки виконання рішення суду може бути істотно ускладнене або взагалі неможливе.

Заходи забезпечення позову, які просить застосувати позивач, є обґрунтованими, розумними та співмірними, оскільки спрямовані виключно на недопущення відчуження спірного майна до моменту виконання судового рішення та не створює надмірного обмеження прав власника.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що визначений позивачем вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами до відповідачів та з урахуванням фактичних обставин справи і визначеної позивачем суті позовних вимог, у позивача наявна реальна загроза настання обставин, що можуть унеможливити, істотно ускладнити, утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

За правилами статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

За наведених обставин апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а ухвала суду першої інстанції підлягає до скасування, з постановленням нового судового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного і керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедра нива» задовольнити.

Ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02 квітня 2025 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедра нива» про забезпечення цивільного позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедра нива» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРС 2020» і ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, задовольнити.

Заборонити ОСОБА_1 у будь-який спосіб передавати будь-кому в користування земельні ділянки: площею 4,1683 га кадастром номером 0524883100:06:001:0012; площею 3,5940 га кадастром номером 0524883100:06:001:0013; площею 3,5201 га кадастром номером 0524883100:06:001:0014; площею 4,6940 га кадастром номером 0524883100:06:001:0015, розташованих на землях Кропив`янської сільської ради Хмільницького району Вінницької області та вчиняти дії з ініціювання реєстрації відповідного права користування.

Заборонити ТОВ «ХОРС 2020» здійснювати будь-які дії щодо укладення нових договорів користування щодо земельних ділянок: площею 4,1683 га кадастром номером 0524883100:06:001:0012; площею 3,5940 га кадастром номером 0524883100:06:001:0013; площею 3,5201 га кадастром номером 0524883100:06:001:0014; площею 4,6940 га кадастром номером 0524883100:06:001:0015, розташованих на землях Кропив`янської сільської ради Хмільницького району Вінницької області та вчиняти дії з ініціювання реєстрації відповідного права користування.

Накласти арешт на земельні ділянки площею 4,1683 га кадастром номером 0524883100:06:001:0012; площею 3,5940 га кадастром номером 0524883100:06:001:0013; площею 3,5201 га кадастром номером 0524883100:06:001:0014; площею 4,6940 га кадастром номером 0524883100:06:001:0015, розташованих на землях Кропив`янської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийМ. В. Матківська

СуддіО. В. Ковальчук

В. В. Сопрун

Повне судове рішення складено 07 травня 2025 року