ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 рокуСправа №160/7337/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листом від 21.01.2025 р. №3768-547/Ш-01/8-0400/25 зменшення відсоткового показника пенсії з 76% до 70% суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці №3/1535 від 10.08.2023 р., застосування механізму обмеження максимального розміру пенсії після виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 р. у справі №160/6054/24 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 р. у розмірі 76% від грошового забезпечення , зазначеного в довідці №3/1535 від 10.08.2023 р., з урахуванням нарахованих сум доплат та індексацій 2023, 2024 років без застосування обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених коштів.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", отримує пенсійне забезпечення за вислугу років у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Відповідачем проведений перерахунок пенсії позивача, виходячи з 70% грошового забезпечення, на підставі ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ внаслідок чого розмір грошового забезпечення позивача зменшився. При цьому, позивач зазначає, що після такого перерахунку відповідний розмір пенсії позивача обмежено максимальним розміром пенсії, без врахування індексації за 2023 та 2024 роки.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Відповідачем було направлено на адресу суду відзив на позовну заяву, в тексті якого він просить суд відмовити у задоволенні пред`явлених позовних вимог із зазначенням, що відповідно до норм ст.13 Закону №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії, що призначається за вислугу років, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 29.11.2024 р. щодо  зменшення відсоткового показника пенсії з 76% до 70% та обмеження пенсії максимальним розміром.

Головноге управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 21.01.2025 р. №3768-547/Ш-01/8-0400/25 зазначило, що правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача у розмірі 76% грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним розміром відсутні.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2022 р. у справі №160/3374/22 позовну заяву – задоволено; визнано протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії з 76 % до 70 % грошового забезпечення при здійсненні з 01.04.2019 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №4/3-1713-20/111-1596 від 02.12.2020 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.04.2019 року у розмірі 76 % грошового забезпечення, зазначеного у довідці №4/3-1713-20/111-1596 від 02.12.2020 року Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, здійснити обчислення та виплату в повному обсязі недоотриманої частини пенсії після її перерахунку, з урахуванням раніше виплачених коштів.

Однак, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 р. у справі №160/160/6045/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 70 %, замість 76%.

Вважаючи такі дії ГУПФУ в Дніпропетровській області протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі і на службі в органах внутрішніх справ мають право на довічну пенсію за вислугою строків служби.

Судом встановлено, що позивач  отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що не заперечується відповідачем.

Згідно з даними пенсійної справи, на час призначення основний розмір пенсії позивача становив 80 % грошового забезпечення з урахуванням вислуги, що також не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII (далі - Закон) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленному статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (п.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007р.).

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону №2262-XII (в чинній редакції) визначено розміри, в яких призначаються пенсії за вислугу років, а згідно з ч.2 цієї статті максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

До цього, згідно з ч.2 ст.13 Закону №2262-XII (в редакції на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен був перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1 - 100 процентів, до категорії 2 - 95 процентів.

Судом встановлено, що норми пенсійного законодавства, які визначали розмір пенсійних виплат громадянам, державою неодноразово змінювались.

Так, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-XII, згідно яких цифри "90" замінено цифрами "80". У той же час згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього ж закону обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

У подальшому Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014р. №1166-VIIвнесено зміни у частину 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якими цифри "80" (відсотків) замінено цифрами "70".

Саме така, змінена редакція ст.13 Закону №2262-XII булла застосована відповідачем при визначенні розміру пенсії позивача при проведенні перерахунку.

Статтею 63 Закону №2262-ХІІ у редакції, чинній з 2004 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій. Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.

Стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.

Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права. У зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.

Суд звертає увагу на те, що стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

У той же час, зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ а ні Законом №3668-VI, а ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносились.

Постанови Кабінету Міністрів України №45 і №103 також не містять положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про те, що внесені Законами №3668-VІ та №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються лише порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разіреалізації ними права на пенсійне забезпечення.

У той же час, ці норми не стосуються і не поширюються на випадки перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям вищезгаданих Законів не зазнала.

Відтак, при здійсненні перерахунку пенсії позивачу у відповідача були відсутні підстави для обмеження розміру пенсії 70 відсотками грошового забезпечення згідно з ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII, оскільки дане обмеження не стосується позивача, якому пенсія не призначалась вперше, а вже була призначена раніше і виплачувалась.

04 лютого 2019 року Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийняте зразкове рішення Іменем України у справі №240/5401/18, де суд прийшов до висновку про те, що при перерахунку пенсії з 1 січня 2018 року, відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ. Тому, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. За таких обставин відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.

Постановою Великої Палати Верховного суду від 16.10.2019 року це рішення залишене без змін. Зазначена правова позиція висловлювалась і раніше у постановах Верховного суду від 03 квітня 2018 року у справі №175/1665/17, від 19 червня  2018 року у справі №583/2264/17 тощо.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратили чинність з 20 грудня 2016 року.

А відтак, можна стверджувати, що після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016 у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина сьома статті 43.

Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 року, внесено зміни до частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якими слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Враховуючи, що частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, визнана неконституційною та втратила чинність з 20 грудня 2016 року, то зміни, які внесені Законом №1774-VIII до цієї норми, є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 08 серпня 2019 року у справі №522/3271/17, від 30 жовтня 2019 року у справі №826/17744/17 та від 09 листопада 2020 року у справі №813/678/18.

Водночас, згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VI /надалі - Закон №3668/ максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 10740 гривень.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання).

Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Вказані норми Закону № 3668-VI щодо обмеження пенсії максимальним розміром врахуванню не підлягають, оскільки згідно з положеннями частин першої та третьої статті 1-1 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів, та зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Закон № 3668-VI не є нормативно-правовим актом, прийнятим відповідно до Закону №2262-ХІІ, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми спеціального закону, яким є Закон №2262-ХІІ.

Крім того, наведені положення Закону № 3668-V щодо обмеження пенсії максимальним розміром є схожими за змістом положенням частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.

За таких обставин зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб та пенсійний орган, обмежуючи позивачу перераховану з 01 березня 2025 року пенсію максимальним розміром, діяв всупереч приписам Конституції України та Закону №2262-ХІІ.

Висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17 та від 02 червня 2023 року у справі № 420/14462/20 та мають бути враховані судом першої інстанції в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши обраний позивачем спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за можливе визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення відсоткового показника пенсії з 76% до 70% суми грошового забезпечення та обмеження максимального розміру пенсії.

Вирішуючи позовну вимогу про покладення на відповідача обов`язку провести перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.02.2022 року, з урахуванням індексації його пенсії за 2023 та 2024 роки, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі -Закон №2262-ХІІ).

Частиною 2 ст. 22 Закону №2262-ХІІ передбачено, що розміри пенсій, передбачені абзацами другим і третім цієї статті, починаючи з 2023 року, щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно дост. 64 Закону №2262-ХІІ у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертоїстатті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

Пунктом 8 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 22, стаття 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», застосовується у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

Вказаний пункт Закону №2710-IX є чинним та не конституційним не визнавався.

Таким чином, законами України делеговано Кабінету Міністрів України право встановлювати як порядок, так і умови індексації пенсійного забезпечення за Законом №2262-ХІІу 2023 році.

Так, приписами Постанови КМУ від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» встановлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197 (пункт 1).

Пунктом 2 Постанови №168 установлено, що 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118«Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієїпостанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієїпостанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Абзацом другим пункту 10 Постанови №168 установлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієїпостанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Тобто, індексація здійснюється з урахуванням коефіцієнта 1,197, однак сума індексації не може перевищувати встановленого обмеження 1500 грн.

Приписами Постанови КМУ від 23 лютого 2024 р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» встановлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124«Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» ( Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.

Пунктом 2 Постанови № 185 встановлено, що з 1 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких іншихосіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022році»(Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) тапункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023році» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієїпостанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Пунктом 3 Постанови 185 установлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 тапідпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Абзацом одинадцятим частини другої статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійнестрахування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі -Закон №1058-IV) визначено, що виключно цим Законом визначаються: порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

За приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до абзацу четвертого частини другоїстатті 42 Закону №1058-IVрозмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини (із змінами, внесеними згідно із Законом №2040-IX від 15.02.2022- застосовується з 1 березня 2022 року).

З огляду на зазначене нормативне регулювання спірних відносин, суд зазначає, що постанови № 168 від 24.02.2023, №185 від 23.02.2024 прийняті Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другоїстатті 42 Закону України № 1058-IVта на виконання вимогстатті 64 Закону №2262-ХІІ.

Суд зазначає, що встановлюючи обмеження розміру індексації сумою 1500,00 грн, Кабінет Міністрів України не порушив ані приписистатті 42 Закону №1058-IV про те, що розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України, ані нормистатті 64 Закону №2262-ХІІ, якими передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Словосполучення на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів Українипрямо вказує на наявність повноважень Уряду України встановлювати як показники збільшення розміру пенсій внаслідок індексації, так і обмеження розміру такої індексації.

Внаслідок прийняття Постанов № 168 та 185 та перерахунку пенсії позивача відповідно до вказаної постанови розмір пенсійного забезпечення позивача збільшився, що ніяк не може вважатися обмеженням прав позивача.

Як встановлено судом, відповідачем з 01.03.2023 та з 01.03.2024 нараховані індексації встановлені постановою Кабінету міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» у розмірі 1500,00 грн тапостановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», що відповідає вимогам Постанов № 168 та 185, що підтверджується відповідними розрахунками пенсії за вислугою років станом як на  01.03.2023 р., так і на 01.03.2024 р., копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.36 / зворотній бік а.с.36).

Таким чином, суд прийходить до висновку, що індексація пенсії позивача з 01.03.2023 р. та з 01.03.2024 р. проведена відповідачем у межах чинного законодавства за умови, що підвищення відповідно до пункту 10 Постанови № 168 та п. 3 Постанови № 185 не може перевищувати 1500,00 грн, а тому в діях відповідача щодо нарахування позивачу індексації в сумі 1500,00 грн відсутня протиправність дій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.06.2024 (справа №120/14637/23), 25.06.2024 (справа №420/25467/23), від 02.07.2024 (справа №120/13869/23), від 09.07.2024 (справа №120/13867/23).

Відповідно до ч. 5ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення;      6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4 ст. 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін, зокрема, в частині наявності скарг позивача щодо стану здоров`я, з приводу чого позивачем заявлялось клопотання про допити його як свідка, вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують та по суті на них не впливають.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сферіпублічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 1 211,20 грн., сплата яких підтверджується квитанцією, яка міститься в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листом від 21.01.2025 р. №3768-547/Ш-01/8-0400/25 щодо зменшення відсоткового показника пенсії з 76% до 70% суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці №3/1535 від 10.08.2023 р., застосування механізму обмеження максимального розміру пенсії після виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 р. у справі №160/6054/24 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 р. у розмірі 76% від грошового забезпечення, зазначеного в довідці №3\1535 від 10.08.2023 р., з урахуванням нарахованих сум, без застосування обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених коштів.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень, 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                     І.О. Лозицька