Справа № 342/65/25

Провадження № 2/342/228/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.

секретаря судового засідання Матієк І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , звернулася в суд з позовом до Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 77 м. Городенка Коломийського району), в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок та господарські споруди, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті її тата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер тато позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцвом про смерть серія НОМЕР_1 від 09.03.2024. Після його смерті відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме на житловий будинок та господарські споруди, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що належало померлому на праві приватної власності, як голові домогосподарства, яке за своєю суспільною групою відносилося до робітничого двору, що стверджується довідкою Глушківського СО Городенківської міської ради за № 9 від 14.01.2025 р. Так, згідно довідки ЦНАП Городенківської міської ради за №2737331 від 08.08.2024 відомо, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті був зареєстрований та проживав в житловому будинку по АДРЕСА_2 . На день його смерті, інших осіб в даному житловому господарстві зареєстровано не було. Також, згідно довідки Глушківського старостинського округу Городенківської міської ради за № 7 від 14.01.2025 - вулиця в с. Глушків, яка раніше називалася Радянської Конституції, на даний час - Українська. Нумерація будинку за даною адресою не змінювалася. Крім цього, згідно довідки Глушківського старостинського округу Городенківської міської ради за № 8 від 14.01.2025 відомо, що за житловим будинком по АДРЕСА_2 , закріплена земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового господарства загальною площею 0,16 га. Відповідно до довідки за №17 від 20.01.2025 р., виданої Глушківським СО Городенківської міської ради, станом на 15.04.1991 в господарстві по АДРЕСА_2 , був зареєстрований та проживав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно архівних даних Коломийського ОКП МБТІ станом на 31.12.2012, право власності на вищевказаний житловий будинок, що за адресою АДРЕСА_2 не зареєстроване. Згідно з Технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами стверджується, що житловий будинок, який належав ОСОБА_2 , знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Згідно із Звітом про оцінку житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 визначено, що ринкова вартість будинку становить 169 510 гривень. На випадок своєї смерті, ОСОБА_2 склав заповіт на все належне йому майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося на користь позивача. Проведення поховання, встановлення могильного пам`ятника та всі послідуючі ритуальні дії, позивач здійснювала за власні кошти. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як єдиний спадкоємець після смерті свого тата, в січні поточного 2025 року звернулася з заявою про прийняття спадщини за заповітом до державного нотаріуса Городенківської державної нотаріальної контори Капріян С.В., однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.01.2025 державний нотаріус Городенківської державної нотаріальної контори відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з причини відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно, відсутністю даних про реєстрацію в органах БТІ права власності. З огляду на зазначене, позивач має право успадкувати та оформити нерухоме майно, що належало за життя її татові ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак через відмову нотаріуса позбавлена можливості здійснити це в позасудовому порядку.

21 січня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання в справі призначено 18 лютого 2025 р. о 09.20 год. у приміщенні Городенківського районного суду Івано-Франківської області (вул. Героїв Євромайдану, 7 м.Городенка Івано-Франківської області, зал судових засідань № 2). Клопотання позивача про витребування доказів - задоволено. Витребувано від Городенківської державної нотаріальної контори Коломийського району Івано-Франківської області, у строк до 18 лютого 2025 р. належним чином завірену копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Городенка Коломийського району Івано-Франківської області, Витяг зі Спадкового реєстру щодо спадкової справи та заповітів даного спадкодавця. У разі відсутності спадкової справи, надати відомості про її відсутність.

Призначені підготовчі засідання неодноразово відкладалися за клопотанням позивача та її неявкою в підготовче засідання.

Ухвалою суду від 03 квітня 2025 року клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено. Витребувано з Городенківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у строк до 28 квітня 2025року: копію актового запису про народженняОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Глушків Городенківського району Івано-Франківського області; копію актового записупро смерть ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Глушків Городенківського району Івано-Франківського області. Оголошено перерву у підготовчому засіданні до 10 год. 20 хв. 28 квітня 2025 року.

15 квітня 2025 року, на виконання ухвали Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 03.04.2025, надійшов лист Городенківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із додатками - копія а/з про смерть на ОСОБА_3 . Одночасно у листі відділом повідомлено, що актовий запис про народження на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с.Глушків Городенківського району Івано-Франківсської області в архіві відділу - відсутній.

Позивач ОСОБА_1 до суду подала заяву, в якій просила долучити до матеріалів цивільної справи копію Архівної довідки Державного архіву Івано-Франківської області за №Г-49 (Ц)/06-06 від 23.04.2025.

28 квітня 2025 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом. Призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 09.30 год. 08.05.2025 в приміщенні Городенківського районного суду Івано-Франківської області (м. Городенка вул. Героїв Євромайдану, 7, зал судових засідань № 2).

Учасники справи в судове засідання 08 травня 2025 року не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 до суду подала заяву, в якій просила провести судове засідання у справі у її відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить позов задоволити.

Відповідач Городенківська міська рада Коломийського району Івано-Франківської області до суду, через систему "Електронний суд", подала заяву про розгляд справи без участі їх представника за наявними в матеріалах справи документами.

Дії учасників справи не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Згідно статті 328 ЦК України - право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 41 Конституцією України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Копією Інформації про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно згідно архівних даних Вих. № 82384 від 11.11.2024, наданою ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», доводиться, що згідно даних ОКП "Коломийське МБТІ" станом на 31.12.2012 р., право власності на нерухоме майно, яке знаходиться в АДРЕСА_2 , не зареєстровано.

Як вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 415900161 від 03.03.2025, відомості про право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на житловий будинок АДРЕСА_2 , відсутні.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

За житловим будинком, що знаходиться в АДРЕСА_3 Конституція (на даний час - АДРЕСА_2 , закріплена земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,16 га, що доводиться довідкою № 8 від 14.01.2025, виданою Глушківським старостинським округом Городенківської міської ради.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, згідно з частинами першою та другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.

При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно судам необхідно з`ясовувати: 1) правовий режим земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно (будинок, споруда); 2) чи отримано спадкодавцем дозволи на спорудження будинку, чи затверджено проект на спорудження будинку; 3) коли спадкодавцем було завершено спорудження будинку; 4) чи дотримано при будівництві проекту на спорудження будинку, вимог державних протипожежних, санітарних норм; 5) чи посвідчено право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку на час виникнення права власності.

Встановлення судом часу завершення спорудження будинку визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчується право власності на це майно.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином, при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків.

Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 18 грудня 2013 року у справі № 6-137цс13 та у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 559/375/16-ц (провадження № 61-31049св18).

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (пункт 4 Інструкції), у тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (пункт 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались як акти органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до пункту 3.2. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року.

Згідно з пунктом 3.1. Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних та житлово-комунального господарства, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24 червня 2011 року № 91, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

При цьому документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, громадські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року) не подається виходячи з положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Таким чином, індивідуальні житлові будинки, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі по окремо визначеній «спрощеній» процедурі. Єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатами його технічної інвентаризації.

До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення», яка втратила чинність 30 грудня 2004 року, було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, при цьому введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності, збудованих до 05 серпня 1992 року, не передбачалося.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).

У частині третій статті 12, частині першій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З копії технічного паспорта на будинок садибний типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 встановлено, що житловий будинок споруджено в 1854 році, будівлі та споруди в 1950 та 1960 роках.

Згідно Звіту на житловий будинок, складеного ЕТВО «Придністров`я» на підставі договору № 445 від 18.12.2024, ринкова вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 19.12.2024 становить - 169 510 грн.

Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003 р.) визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Як зазначено в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», за змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах. За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад. Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку. На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали. Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, більшість громадян своє право власності в БТІ не зареєстрували (не оформили). Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності. При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Цими Вказівками передбачено, що визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі, відомостей щодо членів та майна колгоспного двору було покладено на сільські ради. Суспільна група господарства визначалась сільською радою залежно від роду занять голови господарства (сім`ї).

За змістом Вказівок № 112/5 і 69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працювали в колгоспі, але не були членами колгоспу, належали до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.

Колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, всі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці.

Згідно ксерокопії по господарських книг Глушківської сільської ради, наданих Глушківським старостинським округом Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області, в господарстві в АДРЕСА_2, суспільна група якого - «робітник» проживали:

-за 1971-1973 р.р. (особовий рахунок НОМЕР_2 ): ОСОБА_3 , голова сім`ї, 1914 р.н., ОСОБА_2 , син, 1940 р.н., ОСОБА_4 , невістка, 1948 р.н., ОСОБА_5 , внука, 1968 р.н.;

-за 1986-1990 р.р. (особовий рахунок НОМЕР_3 ): ОСОБА_3 , голова сім`ї, 1914 р.н., ОСОБА_2 , син, 1940 р.н.;

-за 1991-1995 р.р. (особовий рахунок НОМЕР_4 ): ОСОБА_2 , голова сім`ї, ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце роботи - м. Городенка, РЗО, завсклад;

-за 2001-2005 р.р. (особовий рахунок НОМЕР_5 ): ОСОБА_2 , голова сім`ї, 1940 р.н.;

-за 2006-2010 р.р. (особовий рахунок НОМЕР_6 ): ОСОБА_2 , голова сім`ї, 1940 р.н.;

-за 2016-2019 р.р.: ОСОБА_2 , голова сім`ї, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Погосподарські книги в період з 1960-х по 1970-ті роки в Глушківському старостинському окрузі Городенківської міської ради не збереглися, що доводиться копією довідки № 68 від 04.03.2025, виданої Глушківським старостинським округом Городенківської міської ради.

Рішенням сесії Глушківської сільської ради від 12.12.1993 вулиця Радянської Конституції була перейменована на вулицю Українська; згідно запису в по-господарській книзі № 6 за 1991-1995 роки даний двір був робітничим, що стверджується довідками № 7, № 9 від 14.01.2025, виданими Глушківським старостинським округом Городенківської міської ради.

Судом встановлено, що дане домоволодіння відносилося до суспільної групи «робітничий двір», головою якого був - ОСОБА_3 , який своє право власності в БТІ не зареєстрував (не оформив).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Глушків Городенківського району Івано-Франківської області, що доводиться копією запису про смерть № 59 від 04 листопада 1986 року, складеного виконавчим комітетом Глушківської сільської ради народних депутатів Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.

За змістом частин четвертої та п`ятої Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року відносини спадкування регулюються нормами ЦК України 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, то до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року.

Спадкові відносини виникають з моменту відкриття спадщини.

Як частина друга статті 1220 ЦК України, так і стаття 525 ЦК Української РСР визначають, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Таким чином, за змістом указаних норм, відносини спадкування регулюються нормами ЦК України 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року, а у разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Оскільки ОСОБА_3 помер до 1 січня 2004 року, застосовується Цивільний кодекс УРСР 1963 р. Згідно з ст. 524 згаданого кодексу спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті (ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР).

Згідно ст.526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини. Відповідно до ст.525 згаданого кодексу часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Як доводиться довідкою № 75 від 14.03.2025, виданою Глушківським старостинським округом Городенківської міської ради, батько позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час смерті свого батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживав разом з ним в АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 фактично вступив в управління спадковим майном згідно вимог статті 549 ЦК УРСР, проживаючи в будинку сплачував комунальні послуги, страхові внески, обслуговував спадкове майно.

Про те, що ОСОБА_2 , 1940 року народження, уродженець с.Глушків Городенківського (нині Коломийського) району, який хрещений 14 грудня 1940 року у церкві с. Глушків (а/з № 41), є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , стверджується копією Архівної довідки № Г-49 (Ц)/06-06 від 23.04.2025, виданої Державним архівом Івано-Франківської області.

Згідно Витягів зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 81096558, № 81097415, виданих 08.05.2025, у Спадковому реєстрі відсутня інформація відносно - ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Судом встановлено, що спадкоємцем першої черги за законом спадкодавця ОСОБА_3 , який прийняв спадщину після його смерті, вступив в управління та володіння спадковим майном був його син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До складу спадщини ОСОБА_3 входить житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .

Як встановлено, ОСОБА_2 успадкував після смерті батька ОСОБА_3 житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , однак не оформлено документи про спадкування.

За життя 05 лютого 2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель с. Глушків Городенківського району Івано-Франківської області, на випадок своєї смерті зробив таке заповітне розпорядження, яким все своє майно, де б воно не знаходилося, і з чого б воно не складалося, всі належні йому земельні ділянки взагалі, все те, що буде належати і на що він за законом матиме право заповів своїй дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заповіт посвідчений старостою Глушківського старостинського округу Городенківської міської ради та зареєстрований в реєстрі за № 4-1. Даний заповіт є чинний та зареєстрований в Спадковому реєстрі №71964773, що доводиться копією Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 77994886 від 14.08.2024.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_9 у віці 83 років в м. Городенка Коломийського району Івано-Франківської області, про що 09 березня 2024 року складено відповідний актовий запис № 142, що доводиться копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 09.03.2024. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийняття спадщини це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяви про прийняття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, визначено ч.2 ст.1220 ЦК України.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований на день смерті за адресою: АДРЕСА_2 ; на день його смерті за вказаною адресою зареєстрованих не було, що доводиться копією довідки про останнє місце реєстрації громадянина на день його смерті № НОМЕР_7 від 08.08.2024, виданою ЦНАП Городенківської міської ради Івано-Франківської області.

Городенківська державна нотаріальна контора Коломийського району Івано-Франківської області, на виконання ухвали суду, надала належним чином завірену копію спадкової справи № 249/2024 (номер у Спадковому реєстрі 72838527), заведену після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , на підставі заяви спадкоємця за заповітом - ОСОБА_1 від 14 серпня 2024 року, поданої, у строк, передбачений ст. 1270 ЦК України.

Про те, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , стверджується копіями: свідоцтва про народження серія НОМЕР_8 , виданого 13 жовтня 1968 року, Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00049570634, сформованого 19.02.2025.

Шлюб між батьками позивача - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , розірвано, про що 18 жовтня 1984 року складено відповідний актовий запис № 78, що доводиться копією свідоцтва про розірвання шлюбу (повторно) серія НОМЕР_9 , виданого 14 січня 2025 року Городенківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Судом встановлено, що спадкоємцем за заповітом спадкодавця ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину після його смерті є його дочка ОСОБА_1 (позивач). Спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині спадкодавця ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Житловий будинок, який належав померлому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться в АДРЕСА_2 , що доводиться копією довідки № 291 від 08.10.2024, виданою Глушківським старостинським округом Городенківської міської ради.

До складу спадщини ОСОБА_2 входить житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст.1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

При зверненні ОСОБА_1 до Городенківської державної нотаріальної контори Коломийського району Івано-Франківської області щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом пілся смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 на житловий будинок АДРЕСА_2 , державний нотаріус Капріян С.В. відмовила, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, що доводиться постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 25/02-31 від 04.01.2025.

Відповідно до положень ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права в установленому законодавством України порядку.

Для набуття права власності в установленому законом порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, в нотаріальному порядку.

Як вбачається із роз`яснень ч.ч.2, 3 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 через відсутність правовстановлюючого документу на спірний житловий будинок та відсутність реєстрації права власності на нерухоме майно в органах БТІ, не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, - визначено ч.3 ст. 1296 ЦК України.

Таким чином суд, належно оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що факти, викладені позивачем в позовній заяві в обґрунтування позовних вимог є достовірними, і сумніву не викликають, також не встановлено неправомірності набуття позивачем права власності нажитловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , визнання права власності не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб, у зв`язку з чим, позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

При винесенні рішення судом враховується те, що відповідно до вимог Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ від 17.07.2020 територія колишнього Городенківського району Івано-Франківської області на даний час відноситься до Коломийського району Івано-Франківської області.

На підставі ст.ст. 316, 317, 328, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1233, 1268-1270, 1296-1297 ЦК України, керуючись ст.ст. 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , право власності нажитловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків:НОМЕР_10 .

Відповідач Городенківська міська рада Коломийського району Івано-Франківської області, місцезнаходження - вул. Шевченка, 77 м.Городенка Коломийського (раніше Городенківського) району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04054292.

Судове рішення складено 08.05.2025.

Суддя: Федів Л. М.