ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1176/25

07 травня 2025 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді      Грицюка Р.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1  про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у відповідача наявний податковий борг у розмірі   45070,82 грн зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.   Контролюючим органом здійснено всі визначені законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу, у тому числі, скеровано на податкову адресу такого платника податків податкові повідомлення-рішення від 31.08.2022, 06.03.2023, 26.03.2024. Однак, такі дії не призвели до сплати заборгованості, а тому сума податкового боргу підлягає стягненню у судовому порядку.

Процесуальні рішення, заяви на адресу суду

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Відповідно до   статей 162-164 КАС України   встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття у справі для подання відзиву на позовну заяву.

На адресу суду Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Тернопільській області надано інформацію, згідно з якою ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_1 .  

Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 11.03.2025 направлено на зазначену адресу відповідача та 18.03.2025 вручено особисто.

У відзиві на позов від 02.04.2025 відповідач зазначає, що не погоджується із нарахуванням пені, оскільки податкові повідомлення рішення скеровувалися позивачем не за її адресою проживання. Основна сума податкового боргу відповідачем сплачена, про що долучено квитанцію від 26.03.2025 на суму 36638,00 грн.

Ухвалою від 03.04.2025 позивачу запропоновано надати докази актуального податкового боргу.

Від позивача 15.04.2025 надійшло клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог у зв`язку із сплатою відповідачем частини боргу на суму 36637,64 грн.

Ухвалою суду від 24.04.2025 закрито провадження у частині позовних вимог. У частині позовних вимог щодо стягнення податкового боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі - 8 432,82 грн (основний платіж - 4 067,54 грн, пеня - 4 365,28 грн) продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою від 29.04.2025 від позивача витребувано докази щодо відомостей Державного реєстру фізичних осіб – платників податків на підтвердження податкової адреси відповідача.

До суду 05.05.2025 надійшли витребувані докази від позивача.

За приписами частини п`ятої   статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Інших заяв, в тому числі по суті спору, учасниками справи на адресу суду не подано.

Обставини встановлені судом.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

У відповідача на час звернення позивача із позовною заявою був наявний податковий борг у розмірі 45070,82 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості. Заборгованість ОСОБА_1 згідно з довідкою про заборгованість виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 26.03.2024 №0051442-2407-1915-UA61040470000079091 на суму 21878,85 грн, від 06.03.2023 №0002379-2407-1915 на суму 14150,50 грн, від 31.08.2022 №0201114-2407-1915 на суму 13062,00 грн.

Вказане вище підтверджується розрахунком податкового боргу та обліковою карткою платника податків. Виникнення податкового боргу у відповідача зумовлено несплатою у строки визначені   ПК України   грошового зобов`язання, нарахованого згідно зазначених податкових повідомлень-рішень.

Так, податкове повідомлення-рішення від 26.03.2024 №0051442-2407-1915-UA61040470000079091 на суму 21878,85 грн надіслане 05.04.2024 за адресою АДРЕСА_1 рекомендованими поштовими відправленнями та отримане відповідачкою особисто 16.04.2024.

Податкове повідомлення-рішення від 06.03.2023 №0002379-2407-1915 на суму 14150,50 грн надіслане за адресою АДРЕСА_2 та повернуто 29.05.2023 за закінченням терміну зберігання.

Податкове повідомлення-рішення від 31.08.2022 №0201114-2407-1915 на суму 13062,00 грн надіслане за адресою м. Тернопіль, вул. Кривоноса, 1/27 та повернуто 01.02.2023 за закінченням терміну зберігання.

Відповідачем вищевказана сума боргу не сплачена та податкові повідомлення-рішення не оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядках.

Мотиви суду та застосовані норми права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до п.58.3   ст.53 ПК України   податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному   статтею 42 цього Кодексу.

Так, згідно з п.42.2 ст.42 ПК України   документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з пунктом 63.1 статті 63 розділу ІІ ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Дані про місце проживання фізичних осіб є обов`язковими і мають суттєве значення для реєстрації та обліку платників податків, оскільки відповідно до статті 45 ПК України податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Відповідно до пункту 70.2 статті 70 ПК України інформація про місце проживання особи вказується платником при заповненні облікової картки фізичної особи – платника податків або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) на момент реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків або в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Таким чином, відповідно пункту 70.7 статті 70 ПК України фізичні особи – платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну місця проживання протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою 5ДР.

Порядок реєстрації/внесення змін до Державного реєстру визначено Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174.   

На виконання ухвали суду від 29.04.2025 від відповідача отримано докази щодо відомостей Державного реєстру фізичних осіб – платників податків на підтвердження податкової адреси відповідача з яких слідує, що з 20.09.1996 податковою адресою ОСОБА_1 була АДРЕСА_2 , з 07.05.2023 – АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Матеріали адміністративної справи не містять доказів своєчасного виконання відповідачем обов`язку повідомлення податкового органу про зміну податкової адреси у відповідності до ст. 70 ПК України та Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174.   Не надано таких доказів позивачем і не здобуто таких судом.

З огляду на наведене, податкові повідомлення-рішення вважаються належним чином врученими відповідачу, оскільки були направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою платника податків. Відтак, суд не погоджується з доводами відповідача щодо невиконання податковим органом обов`язку скерування податкових повідомлень – рішень за його адресою проживання.

Відповідно до ст. 58.3 ст.   58 ПК України   у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Статтею 266 ПК України   передбачено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно п.п.   266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України   податкове/податкові повідомлення - рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Відповідно до п.   266.10.1 ст. 266 ПК України   податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до   ст. 67 Конституції України   кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 16 ПК України   передбачено, що одним із обов`язків платника податків є обов`язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Положенням пп. 14.1.175 гі.14.1   ст. 14 ПК України   передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

В силу пп.   14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України   податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У зв`язку з несплатою узгоджених сум відповідачу на підставі п.   59.1. ст.59 ПК України   надіслано рекомендованим відправленням податкову вимогу форми «Ф» від 11.12.2018 №10051-54 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов`язаннями, яку було повернуто за закінченням терміну зберігання.

Підпунктом   266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України   визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є, зокрема фізичні особи, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт   266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України   ).

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт   266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).

Відповідно до абзацу 7 підпункту   266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України   обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нерухомості та відповідної ставки податку.

Пунктом   54.5 статті 54 Податкового кодексу України   передбачено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом   56.18 статті 56 Податкового кодексу України рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Водночас, доказів оскарження чи скасування у встановленому порядку зазначених податкових повідомлень-рішень, які винесено на підставі підпункту   266.7.2. пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, відповідач не надав, а суд не здобув.

Також відповідач не надав, а суд не здобув доказів, які б підтверджували сплату ним нарахованих сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки який сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, що є предметом спору у цій справі.

Таким чином, суми податкових нарахувань в розмірі 8432,82 грн, з яких основний платіж 4067,54 грн, пеня 4365,28 грн у розумінні   Податкового кодексу України, є узгодженими.

Відповідно до підпункту   14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту   54.3 статті 54   цього   Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт   57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

Сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, визнається згідно з підпунктом   14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України   податковим боргом.

Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетами та державними цільовими фондами з платежу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки який сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, є податковим боргом.

Відповідно до пп.20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України   органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіального громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.   87.11 ст. 87 ПК України   орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Щодо дотримання позивачем строку на звернення до суду для стягнення податкового боргу, то суд вважає необхідним відмітити, що відповідно до п.102.4. ст. 102 Податкового кодексу Україниу   разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

У цій справі податковий борг виник та стягується щодо періоду, сумарна тривалість є меншою, ніж 1095 днів. Відповідно, строк звернення з цим позовом не пропущено.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено   обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього   Кодексу.

Відповідно до ч. 1   ст. 77 КАС України   кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Матеріалами справи та письмовими доказами, наданими позивачем доведено податковий борг відповідача, а також правомірність звернення до суду з зазначеним позовом, в зв`язку з чим вимоги позовної заяви є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до частини другої   статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином за відсутності понесених судових витрат у даній справі, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг на суму 8432,82 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (основний платіж – 4067,54 грн, пеня – 4365,28 грн).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 07 травня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003 код ЄДРПОУ 44143637);

відповідач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_1 ).

Головуючий суддя                                                                      Грицюк Р.П.