Виноградівський районний суд Закарпатської області

_____________________________________________________________________

Справа № 299/1875/25

У Х В А Л А

05.05.2025 року м.Виноградів

Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Берегівського РВП ГНУП  в  Закарпатській  області, капітана поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні  внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071080002455 від 03.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,  про накладення арешту на майно,-

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ відділення поліції №1 Берегівського РВП ГНУП  в  Закарпатській  області ОСОБА_3 здійснюючи досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071080002455 від 03.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, звернувся до слідчого судді з відповідним клопотанням.

Клопотання обґрунтовується тим, що 03.04.2025 о 18 год 18 хв., надійшло повідомлення від співробітників прикордонної служби КПП Вилок про те, що 03.04.2025 року близько 15.30 год поблизу державного кордону затримано гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який мав намір незаконно перетнути державний кордон за сприяння та в супроводі  гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , за грошову винагороду останньому, в сумі яка на даний час встановлюється.

Відомості про кримінальне правопорушення, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025071080000245 від 03 квітня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

02 травня 2025 року старшим слідчим СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області, ОСОБА_3 , проведено обшук за адресою  АДРЕСА_3 , під час якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Samsung» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , з мобільним номером НОМЕР_2 та мобільний телефон марки «Redmi», які упаковано в спец пакет WAR1884424, з метою збереження речового доказу, проведення слідчий дій та судових експертиз.

02 травня 2025 року слідчим СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області, ОСОБА_6 , проведено обшук за адресою  АДРЕСА_3 , під час якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A13» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , з мобільним номером НОМЕР_4 , який упаковано в спец пакет PSP2348453, з метою збереження речового доказу, проведення слідчий дій та судових експертиз.

Згідно постанови старшого слідчого ОСОБА_3 , від 03 травня 2025 року - мобільний телефон марки «Samsung» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , з мобільним номером НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «Redmi», які упаковано в спец пакет WAR1884424, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A13» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , з мобільним номером НОМЕР_4 , який упаковано в спец пакет PSP2348453, визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 12025071080000245 від 03.04.2025 року, з метою збереження речових доказів та проведення з ним слідчих дій.

Відповідно до п.п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст. 172 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Частина 2 вказаної статті вказує на те, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: пункт 1) використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі сліди, пункт 3) є предметом кримінального правопорушення.

Згідно ч.2 ст.168 тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Тобто, вилучені в ході огляду місця події речі є тимчасово вилученим майном.

Так, диспозицією ст.332 КК України, передбачено відповідальність за незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчинені способом, небезпечним для життя чи здоров`я особи, якого незаконно переправляли через державний кордон України, чи вчинені щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища.

Так, вилучені мобільний телефон марки «Samsung» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , з мобільним номером НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «Redmi», які упаковано в спец пакет WAR1884424, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A13» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , з мобільним номером НОМЕР_4 , який упаковано в спец пакет PSP2348453, використані як засіб вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі сліди.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Метою накладення арешту є збереження речових доказів, з метою унеможливити розпоряджатися вищевказаним майном, щоб запобігти зникненню, втраті або пошкодженню відповідного майна.

Підставою для накладення арешту є те, що вилучені речі, а саме мобільний телефон марки «Samsung» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , з мобільним номером НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «Redmi», які упаковано в спец пакет WAR1884424, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A13» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , з мобільним номером НОМЕР_4 , який упаковано в спец пакет PSP2348453, відповідно до ст.98 КПК України визнані речовим доказом згідно постанови слідчого СВ відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, а тому виникла необхідність у кримінальному провадженні вжити заходи щодо збереження речових доказів у вигляді арешту вказаного майна.

Згідно ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Отже, виходячи з норм кримінального процесуального права, під час розслідування кримінального провадження, виникла необхідність у накладенні арешту на мобільний телефон марки «Samsung» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , з мобільним номером НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «Redmi», які упаковано в спец пакет WAR1884424, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A13» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , з мобільним номером НОМЕР_4 , який упаковано в спец пакет PSP2348453, без права на відчуження, розпорядження та/або користування вказаним майном з метою збереження речових доказів та проведення з ним слідчих дій, у зв`язку із чим, слідчий просить подане клопотання задоволити.

Слідчий в судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву про розгляд поданого клопотання без його участі та проств таке задоволити.

Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст. 172 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Окрім цього, ч. 2 ст. 9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого, що майно, зазначене у клопотанні про арешт майна підпадає під критерії визначені ст.167 КПК України та може бути підшукане, виготовлене, пристосоване чи використане як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

1) призначалися для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

2) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

3) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

За таких обставин клопотання про накладення арешту на майно є підставним та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 369-376 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на речові докази, а саме: мобільний телефон марки «Samsung» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , з мобільним номером НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «Redmi», які упаковано в спец пакет WAR1884424, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A13» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , з мобільним номером НОМЕР_4 , який упаковано в спец пакет PSP2348453, без права на відчуження, розпорядження та/або користування вказаним майном, які 02 травня 2025 року вилучено в ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , з метою збереження речових доказів та проведення з ним слідчих дій у кримінальному  провадженні №12025071080000245 від 03.04.2025 року.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу небуло подано.

Слідчий суддя ОСОБА_1