Справа № 214/7781/24

2/214/1001/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 травня 2025 року                                                                м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Євтушенка О.І.,

за участю:

       секретаря судового засідання – Попкової Ю.В.,

       позивача – ОСОБА_1 ,

       представника позивача – ОСОБА_2 ,

       представника відповідача – Романенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/7781/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_4 , Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про стягнення безпідставно отриманих аліментів, -

Представники:

від позивача – адвокат Примаков К.О.,

від відповідача – адвокат Романенко О.С.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою 11.09.2024, в якій просив суд: стягнути з ОСОБА_3 на його користь безпідставно набуті нею грошові кошти у вигляді аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у розмірі 97 540 грн. 09 коп.; стягнути з ОСОБА_3 на його користь судові витрати.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.04.2023, ухваленим при заочному розгляді цивільної справи №214/5351/22, за позовом ОСОБА_3 присуджено стягнення з ОСОБА_1 на її користь аліментів на утримання їх повнолітньої доньки, яка продовжує навчання – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 12.10.2022 і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_4 23-річного віку. На виконання судового рішення судом було видано виконавчий лист, який стягувач ОСОБА_3 отримала 18.05.2023 та пред`явила для примусового виконання до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). У травні 2023 року відділом ДВС було відкрито виконавче провадження №72021013 з його примусового виконання. У рамках виконавчого провадження за місцем роботи ОСОБА_1 в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» із отримуваного ним заробітку на підставі постанови державного виконавця здійснювалось утримання 1/4 частки його заробітку як аліменти, які перераховувались на користь ОСОБА_3 з червня 2023 року до липня 2024 року включно, у тому числі й шляхом утримання коштів на погашення заборгованості по аліментам за період з 12.10.2022 до червня 2023 року, що утворилась в результаті не пред`явлення стягувачем виконавчого листа до виконання. Донька сторін ОСОБА_4 дійсно навчалась на денному відділенні ВСП фахового коледжу «Криворізький національний університет» лише до 01.07.2023, а потім припинила навчання та почала працювати. Оскільки за своїм характером аліменти мали стягуватись лише на період навчання ОСОБА_4 , факт припинення нею навчання визначав підстави для припинення стягнення з ОСОБА_1 аліментів. Разом з тим, ОСОБА_3 , будучи стягувачем аліментів та знаючи про припинення донькою навчання з 01.07.2023, умисно не повідомила про це Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), та продовжувала безпідставно отримувати аліменти, які утримувались із заробітку ОСОБА_1 в примусовому порядку. Про припинення донькою навчання позивачеві стало відомо лише у червні 2024 року, а відтак з 01.07.2023 до липня 2024 року сума безпідставно утриманих з нього аліментів склала 97 540 грн. 09 коп., що встановлено за інформацією з відділу ДВС. Із приводу повернення безпідставно отриманих коштів ОСОБА_1 звертався до ОСОБА_3 , однак остання в категоричній формі відмовилась повертати кошти, тому за захистом своїх прав він вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 18.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 10.02.2022, постановленою в судовому засіданні без оформлення окремого документа (із занесенням до протоколу судового засідання) з власної ініціативи судом залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Не погоджуючись з пред`явленими вимогами та заперечуючи проти їх задоволення, представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат Романенко О.С. подала відзив на позов. Свої заперечення по суті пред`явленим ОСОБА_1 вимог мотивувала тим, що дійсно рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.04.2023, ухваленим при заочному розгляді цивільної справи №214/5351/22, за позовом ОСОБА_3 присуджено стягнення з ОСОБА_1 на її користь аліментів на утримання їх повнолітньої доньки, яка продовжує навчання – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 12.10.2022 і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_4 23-річного віку. При зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів ОСОБА_3 надавала довідку з місця навчання ОСОБА_4 , в якій було вказано термін навчання останньої до 30.06.2023, а відтак позовна вимога ОСОБА_3 стосувалась стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 саме на період її навчання, тобто з 10.11.2022 до 30.06.2023. До того ж саме рішення містить інформацію про дату закінчення донькою сторін навчання. Після отримання стягувачем ОСОБА_3 виконавчого листа на виконання судового рішення у травні 2023 року та пред`явлення для примусового виконання до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), аліменти ОСОБА_3 почала отримувати від ОСОБА_1 шляхом їх безготівкового зарахування на банківський рахунок лише у вересні 2023 року, тобто вже після завершення ОСОБА_4 навчання. Отримуючи аліменти, ОСОБА_3 вважала, що вказані платежі є погашенням наявної заборгованості, та будь-яких довідок з приводу облікованого боргу по аліментам та його погашення у відділі ДВС не отримувала. Крім того, представник зауважила, що обов`язок контролю виконання виконавчого провадження на відповідача не покладається, жодної недобросовісності в діях ОСОБА_3 не було, дату припинення донькою навчання відповідач ні від кого не приховувала. Відтак, правові підстави для стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 коштів у вигляді аліментів як таких, що безпідставно нею отримані, у даному випадку немає, та загалом підстави для їх повернення в силу ст.1215 ЦК України відсутні.

Правом на подання відповіді на відзив позивач та його представник не скористались, клопотань про надання додаткового часу для цього не заявляли.

Присутні в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Примаков К.О., кожен окремо, пред`явлені вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат Романенко О.С. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. Зазначила, що недобросовісність дій відповідача щодо отримання аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 позивачем не доведена, адже дату закінчення навчання донькою відповідач не приховувала. Представник вважає, що у надмірному стягненні аліментів є вина виключно державного виконавця, який повинен своєчасно, неупереджено та належним чином вчиняти виконавчі дії та здійснювати контроль за ходом виконавчого провадження. Крім того, посилаючись на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.11.2023 у справі №337/642/22, представник відповідача вважала, що ОСОБА_3 є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки аліменти є власністю дитини, у даному випадку ОСОБА_4 , та саме вона повинна відповідати за пред`явленими ОСОБА_1 вимогами, і повернути йому безпідставно отриману суму аліментів.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явилася без повідомлення причин, правом на подання письмових пояснень по суті позову та/або відзиву не скористалась. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду будь-якими засобами зв`язку не подавала.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) участь в судовому засіданні повноважного представника не забезпечило, будучи повідомленим належним чином, правом на подання письмових пояснень по суті позову та/або відзиву не скористалось. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду будь-якими засобами зв`язку не подавало.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення на підставі наявних доказів, позиції сторін за відсутності учасників справи, які не з`явились, оскільки їх неявка не перешкоджає цьому.

Дослідивши письмові докази по справі та всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, врахувавши доводи та заперечення сторін, суд доходить висновку,  що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з 18.07.1997 перебували в офіційно зареєстрованому шлюбі, який було розірвано заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.11.2013 у справі №214/5091/13-ц, що набрало законної сили 09.12.2013.

На підставі свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 від 09.11.2016, виданого Саксаганським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_7 », яке є дійсним прізвищем згідно з паспортним документом.

Від шлюбу сторони мають спільну доньку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_2 від 15.11.2004. Факт того, що після розлучення донька залишилась мешкати з матір`ю ОСОБА_3 сторонами не оспорюється.

Із 01.09.2020 ОСОБА_4 вступила на навчання до відокремленого структурного підрозділу «Індустріальний фаховий коледж» Криворізького національного університету на денне відділення, наказ про зарахування від 29.07.2020; термін закінчення навчання – 30.06.2023, що слідує з довідки від 28.09.2022 №452, фотокопія якої зроблена представником відповідача з матеріалів цивільної справи №214/5351/22.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.04.2023, ухваленим при заочному розгляді цивільної справи №214/5351/22, за позовом ОСОБА_3 присуджено стягнення з ОСОБА_1 на її користь аліментів на утримання їх повнолітньої доньки, яка продовжує навчання – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 12.10.2022 і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_4 23-річного віку.

Заочне рішення набрало законної сили 18.05.2023 та на його виконання Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 09.06.2023 було видано виконавчий лист, який ОСОБА_3 як стягувач 12.06.2023 пред`явила до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для примусового виконання. Для здійснення перерахування аліментів у безготівковій формі ОСОБА_3 надала реквізити карткового рахунку в АТ «Ощадбанк», відкритого на її ім`я, отримувачем коштів була визначена саме ОСОБА_3 .

Постановою державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Семенко І.В. від 14.06.2023 відкрито виконавче провадження №72021013 з примусового виконання виконавчого листа №214/5351/22 2/214/757/23 від 17.04.2023, стягувачем визначено ОСОБА_3 , боржником – ОСОБА_1 . У ході виконавчого провадження державним виконавцем було встановлено, що ОСОБА_1 офіційно працює та отримує дохід у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». За цих підстав, постановою державного виконавця від 21.08.2023 звернуто стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 шляхом здійснення відрахувань у такому порядку: 1) до повного погашення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 305 грн. 01 коп.; 2) після повного погашення суми витрат на проведення виконавчих дій щомісяця проводити утримання у розмірі 50% до повного погашення боргу по аліментам згідно фактичного доходу боржника, починаючи з 12.10.2022. Після повного погашення заборгованості, утримувати у розмірі частини фактичного доходу боржника, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з довідками та звітами про здійснені відрахування та виплати, надані ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», за період з 01.08.2023 до 31.07.2024 із заробітної плати ОСОБА_1 було утримано та перераховано аліментів у загальному розмірі 148 901 грн. 63 коп., у тому числі суму заборгованості по аліментам за період з 10.11.2022 до 31.07.2023 – 52 984 грн. 03 коп. Із 01.08.2024 утримання аліментів припинено на підставі листа відділу ДВС від 13.08.2024 №223507.

Як слідує з листа Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 22.08.2024 №23.11-34/231763, повідомлення від стягувача ОСОБА_3 про закінчення донькою ОСОБА_4 навчання із долученням копії диплому НОМЕР_3 від 30.06.2023 надійшло на електронну пошту відділу ДВС 09.08.2024. За результатами проведеного розрахунку та звірки з бухгалтерією ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» встановлено, що надлишково стягнута з ОСОБА_1 сума аліментів складає 97 540 грн. 09 коп.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказував, що оскільки навчання доньки ОСОБА_4 завершилось 30.06.20236, про що він дізнався лише у червні 2024 року, в той час як відповідач ОСОБА_3 не надала таку інформацію ні до виконавчої служби, ні самому позивачу, що потягло безпідставне стягнення з нього коштів у вигляді аліментів на користь відповідача у сумі 97 540 грн. 09 коп., то остання повинна відшкодувати безпідставно отримані кошти на його користь позивача у вищевказаному розмірі. Надаючи оцінку доводам позивача та перевіряючи обґрунтованість заявлених ним вимог, суд виходить з такого.

Статтею 199 СК України встановлено, що у разі, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23-х років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Вказана норма закону розповсюджує обов`язок батьків надавати утримання повнолітнім дітям на випадки, коли дитина продовжує навчання та вимагає у зв`язку з цим матеріальної допомоги. Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі.

Оскільки з 01.07.2023 ОСОБА_4 припинила навчання у відокремленому структурному підрозділі «Індустріальний фаховий коледж» Криворізького національного університету та отримала диплом НОМЕР_3 від 30.06.2023, та після цього навчання в іншому закладі не продовжила, тому право на утримання у вигляді аліментів припинилося, а відтак правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 аліментів були відсутні.

Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз ст.1212 ЦК України і цього інституту цивільного законодавства вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: набуття або збереження майна; набуття або збереження за рахунок іншої особи; відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст.11 ЦК України). Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Згідно зі ст.1215 ЦПК України, не підлягають поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Механізм повернення надмірно сплачених коштів передбачає стягнення таких сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини набувача, а саме, через зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або ненадання інформації, обов`язковість подання якої передбачена законодавством. Закон встановлює два виключення з цього правила: 1) якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; 2) у разі недобросовісності з боку набувача.

Категорія добросовісності визначається через етичні та моральні категорії. Категорія "добросовісність" закріплена в документах міжнародної уніфікації права: добросовісність здійснення прав і виконання обов`язків проголошується принципом міжнародного договірного права. ЦК України закріплює презумпцію добросовісності і розумності дій особи, яка здійснює власне право (ч.5 ст.12 ЦК України). Ця презумпція діє, поки інше не буде встановлено рішенням суду. Добросовісне здійснення особою свого цивільного права передбачає реалізацію правомочностей відповідного права з урахуванням інтересів інших учасників відносин, публічних інтересів держави тощо. Добросовісність здійснення цивільного права завжди проявляється в такій поведінці особи-носія такого права, яка знаючи (повинна була знати), що здійснення нею прав або виконання обов`язків може призвести до негативних наслідків, не вжила доступних їй заходів для їх усунення. В іншому випадку така особа має вважатися недобросовісною з настанням для неї тих чи інших правових наслідків.

З положень закону випливає, що обов`язок спростування презумпції добросовісності покладається на суб`єкта, який відповідні дії (правочин) ставить під сумнів.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки навчання дочки сторін – ОСОБА_4 припинилося 01.07.2023, а відповідач своєчасно, будучи обізнаною з цим фактом, своєчасно не надала таку інформацію ні до виконавчої служби, ні самому позивачу, тим самим проявила умисну бездіяльність як стягувач та недобросовісність такої поведінки, що потягло безпідставне стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь відповідача, то саме відповідач повинна відшкодувати безпідставно отримані кошти на користь позивача у розмірі 97 540 грн. 09 коп. Будь-якої вини з боку державного виконавця у даному випадку, на переконання суду, немає, зважаючи на те, що відповідно до ч.4, ч.8 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», саме сторони виконавчого провадження (стягувач та боржник) зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій. При цьому, особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч.8 ст.19 Закону). Натомість дії та поведінка відповідача як стягувача у рамках виконавчого провадження вочевидь були недобросовісними та несумлінними, а відтак свідчили про порушення цих приписів Закону України «Про виконавче провадження».

Зважаючи на те, що державний виконавець виконувала судове рішення відповідно до чітких вказівок про стягнення аліментів, зазначених у виконавчому листі «до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_4 23-річного віку», в той час як кінцевої дати стягнення аліментів ні у судовому рішенні, ні у виконавчому документі не було, а на момент вчинення виконавчих дій ОСОБА_4 не досягла 23-річного віку, а відомостей про закінчення нею навчання стягувач своєчасно не надала, тому безпідставне стягнення аліментів в результаті допущення у даному випадку рахункової помилки або протиправності з боку державного виконавця є виключеним.

Посилання представника відповідача, що ОСОБА_3 не є належним відповідачем, оскільки аліменти є власністю ОСОБА_4 , яка й повинна відповідати з приводу їх безпідставного отримання з позивача, то суд вважає такі доводи безпідставними та помилковими, оскільки у розумінні ст.179 СК України хоча й аліменти є власністю дитини, однак фактично аліментні платежі від ОСОБА_1 зараховувались на банківський рахунок ОСОБА_3 як отримувача цих аліментів, яка в подальшому й розпоряджалась цими коштами. Питання використання відповідачем названих коштів, сплачених позивачем як аліменти, за цільовим призначенням чи всупереч цьому не стосується предмету спору та не впливає на його вирішення, адже визначальним у даному випадку є факт сплати позивачем цих коштів та їх отримання відповідачем за вищенаведених обставин виниклого між ними спору. Якщо ж усі отримані від позивача кошти ОСОБА_3 повністю витрачались в інтересах ОСОБА_4 та на задоволення її потреб, то питання їх відшкодування позивачеві у розмірі безпідставно набутих підлягає вирішенню між цими особами в регресному порядку поза межами даного спору після виконання судового рішення відповідачем.

З огляду на характер спору та його предмет, посилання представника відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.11.2023 у справі №337/642/22, є недоречними, оскільки ця постанова у даному випадку спірних правовідносин не є релевантною, адже у справі №337/642/22 спірні правовідносини в аспекті обраного способу захисту та виду аліментів є відмінними.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211 грн. 20 коп. стягнути з відповідача на користь позивача. Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, то хоча й позивач заявив про понесення витрат на правничу допомогу, надав попередній розрахунок таких витрат на загальну суму 10 400 грн., однак не надав доказів їх сплати на користь адвоката Примакова К.О. в повному обсязі, в той час як у наданій до розрахунку квитанції суми сплачених коштів є відмінними (цифрами – 2000 грн., прописом «шість тисяч» грн.), тому суд не вбачає підстав для їх компенсації шляхом стягнення з відповідача за недоведеністю належними доказами. При цьому, про залишення права на подання доказів на підтвердження таких витрат після ухвалення рішення в межах встановленого законом процесуального строку в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України позивач та його представник не заявляли.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, ч.4 ст.274, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_4 , Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про стягнення безпідставно отриманих аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті нею кошти у вигляді аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у розмірі 97 540 грн. 09 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 211 грн. 20 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати складання повного тексту шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інн НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інн НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн НОМЕР_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 34545897, юридична адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, буд.41.

Вступну та резолютивну частини складено та підписано без проголошення у судовому засіданні о 10.00 год. 09.05.2025 після перерви, оголошеної 29.04.2025.

Повне рішення суду складене 09.05.2025.

Суддя                                                                                О.І. Євтушенко