УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 року

м. Київ

справа № 759/5372/22

провадження № 51 - 1680 ск 25

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Інтер-Поліс» - адвоката ОСОБА_4 на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 24 грудня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 27 березня 2025 року щодо ОСОБА_5 ,

встановив:

За вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 24 грудня 2024 року ОСОБА_5 засуджено: за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, за ч. 1 ст. 135 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК визначено остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворо білиш суворим у виді позбавлення волі строком на 5 років без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК.

Провадження за цивільним позовом ОСОБА_6 пред`явленого до ОСОБА_5 в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди завданої злочином у сумі 1 053 000 грн - закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК.

Стягнуто з ПрАТ СК «Інтер - Поліс» ЄДРПО 19350062 на користь ОСОБА_6 , в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди (за відшкодування шкоди заподіяної майну) в межах суми страхової виплати у в сумі 43 524,79 грн.

Стягнуто з ПрАТ СК «Інтер - Поліс» ЄДРПО 19350062 на користь ОСОБА_6 , в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди (за відшкодування шкоди заподіяної здоров`ю) в межах суми страхової виплати у в сумі 143 370,68 грн.

Стягнуто з ПрАТ СК «Інтер - Поліс» ЄДРПО 19350062 на користь ОСОБА_6 , в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди (за відшкодування шкоди заподіяної здоров`ю, в межах суми страхової виплати передбаченої у розмірі 5% від суми відшкодування шкоди заподіяної здоров`ю) в сумі 7 168,50 грн.

Провадження за цивільним позовом ОСОБА_7 пред`явленого до ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди завданої злочином у сумі 2 106 000 грн - закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК.

Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 березня 2025 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі представник Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Інтер-Поліс» - адвокат ОСОБА_4 порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.

При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, адвокат ОСОБА_4 указуючи на допущені, на його думку, судами першої та апеляційної інстанцій порушення, не обґрунтовує, як ці порушення вплинули на законність та обґрунтованість зазначених судових рішень, і чому їх слід відносити до підстав для скасування касаційним судом постановлених щодо ОСОБА_5 судових рішень, згідно з ч. 1 ст. 438 КПК та з огляду на положення статей 370, 404, 412, 413, 419 цього Кодексу.

Крім того, касаційна скарга скаржника не містить доводів щодо незаконності висновків суду апеляційної інстанції, наведених у рішенні цього суду на спростування доводів його апеляційної скарги.

При цьому, у поданій скарзі ОСОБА_4 не наведено обґрунтування щодо незаконності ухвали (в частині вирішення цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди) на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, з урахуванням положень статей 127-129, 370, 412 цього Кодексу, статті 23 Цивільного кодексу України у їх взаємозв`язку.

Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Залишити касаційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Інтер-Поліс» - адвоката ОСОБА_4 без руху і встановити семиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.

У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3