УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 року

м. Київ

справа № 130/866/18

провадження № 51 - 1694 ск 25

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27 травня 2024 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2025 року щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ,

встановив:

За вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27 травня 2024 року ОСОБА_5 засуджено: за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки; за ч. 2 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

Вищезазначеним вироком також засуджено ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК, рішення щодо яких в касаційній скарзі, не оскаржуються.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2025 року вирок місцевого суду змінено в частині призначення покарання засудженому ОСОБА_7

ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 травня 2019 року покарання, призначеним за цим вироком, остаточне покарання ОСОБА_7 призначено у виді позбавлення волі строком на 3 роки. В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.

При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Однак, вказаних вимог кримінального процесуального закону захисником не дотримано, оскільки, посилаючись на порушення кримінального процесуального закону, ОСОБА_4 у касаційній скарзі не навів обґрунтування допущення судами першої та апеляційної інстанції таких порушень норм права, які могли б тягнути за собою скасування оскаржуваних судових рішень відповідно до норм, передбачених статтею 438 КПК, з огляду на зміст положень статей 370, 404, 412, 413, 419 цього Кодексу.

Крім того, захисник, обмежившись загальними фразами, не навів доводів на обґрунтування явної несправедливості призначеного засудженому покарання, з огляду на тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, обставинами їх скоєння та даним про особу засудженого через суворість, з урахуванням положень ст. 414 КПК та приписів статей 50, 65 КК.

Також у поданій касаційній скарзі захисник не вказує, в чому незаконність та необґрунтованість вказаного судового рішення відповідно до положень ч. 1 ст. 438 КПК і доводи на обґрунтування цього, яких саме порушень допустився суд апеляційної інстанціїта які доводи апеляційної скарги сторони захисту суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.

Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК, вона не надала усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.

У разі подання матеріалів на усунення недоліків в електронній формі, відповідно до приписів ч. 2 ст. 35 КПК особі, яка подала касаційну скаргу, потрібно надати докази надсилання іншим учасникам кримінального провадження копій надісланих документів із використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів).

Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Залишити касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 без руху і встановити семиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.

У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3