Справа № 161/6204/25

Провадження № 2/161/2785/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

                                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2025 року                                                        м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Гриня О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

02 квітня 2025 року позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 березня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем був укладений кредитний договір №400027278, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн. на строк 30 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1.7% на день.

Позивач вказує, що за договором факторингу набув права вимоги за цим договором.

Посилаючись на те, що позичальник неналежним чином виконує взяті на себе зобов`язання по своєчасному погашенню заборгованості за кредитом, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором у розмірі 28 700,00 грн., яка складається з тіла кредиту розміром 10 000,00 грн., а також відсотків за користування кредитом у розмірі 18 700,00 грн.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав.

Зважаючи на те, що відповідач не подав відзиву на позов, на підставі ст.280 ЦПК України суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, з таких підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що 14 березня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем був укладений кредитний договір №400027278, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 10 000,00 грн. на строк 30 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1.7% на день.

За договорами факторингу позивач набув права вимоги за цим кредитним договором.

Пунктом 1 ст.536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В порушення вищезазначених правових норм та умов договорів позичальник своєчасно не повертає кредит, тобто порушує свої зобов`язання перед позивачем, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту у розмірі 10 000,00 грн. слід задовольнити.

Що стосується вимог про стягнення відсотків за користування кредитом, суд зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 54 постанови від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, зробила правовий висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, враховуючи вищенаведений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду стосовно правильного застосування положень ст.ст.625, 1048 ЦК України, позивач вправі нараховувати договірні відсотки лише у період дії строку кредиту. Після закінчення строку кредитування позивач, як і попередній кредитор, не вправі був нараховувати договірні відсотки, а надалі відносини між сторонами трансформуються з договірних в охоронні, де застосовуються положення ст.625 ЦК України.

З огляду на вищевикладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути відсотки, нараховані за період строку кредитування, який становить 30 днів. Враховуючи визначену сторонами процентну ставку за користування кредитом у розмірі 1,7% на день, загальний розмір відсотків становить 5 100,00 грн. (10 000,00 x 0,017 х 30) і саме в цій частині позовні вимоги слід задовольнити, відмовивши у задоволенні решти позову.

Слід зазначити, що такий же самий розмір відсотків зазначений і у затвердженому між сторонами графіку розрахунків, який є додатком №1 до кредитного договору.

Суд також зазначає, що позов формально містить у собі посилання на положення ст.625 ЦК України, однак надані позивачем розрахунки свідчать, що всі нарахована ним сума відсотків обліковується саме як договірні (прострочені) відсотки за договором, а не позадоговірні відсотки згідно ст.625 ЦК України. Тому слід дійти висновку, що вимоги про стягнення процентів, передбачених ст.625 ЦК України, позивач не заявляв.

Що стосується заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Згідно з правилами пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Зі змісту позову слідує, що позивач просить суд стягнути з відповідача 6 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В якості детального розрахунку наданих адвокатом послуг позивач надав акт прийому-передачі від 10 березня 2025 року, де зазначені такі послуги адвоката:

1)складання позовної заяви, 2 години, 5 000,00 грн.;

2)вивчення матеріалів справи, 2 години, 1 000 грн.;

Оцінюючи співмірність цих витрат суд зазначає, що адвокатом не вказано, з якою справою він знайомився станом на день складання акту 10 березня 2025 року, якщо до суду позивач звернувся лише 02 квітня 2025 року.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що обґрунтованими та співмірними є судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у вигляді складання позовної заяви у розмірі 5 000,00 грн. Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача слід стягнути ці витрати пропорційно до задоволених вимог, що становить 2 630,50 грн. (5 000 х (15 100,00 / 28 700,00)).

Аналогічно пропорційно слід стягнути судовий збір у розмірі 1 274,42 грн. (2 422,40 х (15 100,00 / 28 700,00)).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.141, 265, 280 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, – задовольнити частково.

Стягнути ізОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість у розмірі 15 100,00 грн. (п`ятнадцять тисяч сто гривень).

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути ізОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»  судовий збір у розмірі 1 274,42 грн. (одна тисяча двісті сімдесят чотири гривні сорок дві копійки).

Стягнути ізОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 630,50 грн. (дві тисячі шістсот тридцять гривень п`ятдесят копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», м. Київ, вул. Рогнідинська, буд.4, літ.А, оф.10, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне рішення суду складено та підписано 08 травня 2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного  суду

Волинської області                                                        Олександр ГРИНЬ