Справа № 142/646/24

УХВАЛА

Іменем України

       07 травня 2025 року                                                         м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі

головуючого судді Карпінської Ю.Ф.,

за участі секретаря Дусанюк Н.О.,

за відсутності учасників справи,

розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 до  ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Крижопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,

УСТАНОВИВ:

09.09.2024 до Вінницького районного суду Вінницької області на підставі ухвали судді Піщанського районного суду Вінницької області від 13.08.2024 передано за підсудністю вищевказану позовну заяву.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2024, головуючим суддею визначено суддю Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко О.І.

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 12.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини повернув до Піщанського районного суду Вінницької області для виконання вимог ЦПК України, оскільки відсутність зазначення в ухвалі судді від 13.08.2024 усіх визначених позивачами учасників справи унеможливлювала Вінницьким районним судом Вінницької області вирішити питання про прийняття до свого провадження матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та відкриття провадження у справі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2024, головуючим суддею визначено суддю Піщанського районного суду Вінницької області Гринишину А.А.

Піщанський районний суд Вінницької області ухвалою судді від 26.09.2024 відкрив провадження у даній справі та призначив підготовче засідання.

Піщанський районний суд Вінницької області ухвалою від 22.10.2024 задовольнив заяву судді Гринишиної Анжели Анатоліївни про самовідвід у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2024, головуючим суддею визначено суддю Піщанського районного суду Вінницької області Нестерука В.В.

Піщанський районний суд Вінницької області ухвалою судді від 23.10.2024 дану цивільну справу передав на розгляд до Вінницького районного суду Вінницької області.

18.11.2024 до Вінницького районного суду Вінницької області на підставі ухвали судді Піщанського районного суду Вінницької області від 23.10.2024 передано вищевказану цивільну справу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2024, головуючим суддею визначено суддю Вінницького районного суду Вінницької області Карпінську Ю.Ф.

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 20.11.2024 відкрив провадження у даній справі та призначив підготовче засідання.

У жодне підготовче засідання, зокрема 18.12.2024, 11.03.2025, 01.04.2025, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`являлися без поважних причин, хоч повідомлялися про дату, час та місце проведення підготовчого засідання у встановленому законом порядку, будь-яких заяв чи клопотань до Вінницького районного суду Вінницької області не подавали.

У підготовче засідання 07.05.2025 позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знову не з`явилися без поважних причин, хоч повідомлялися про дату, час та місце проведення підготовчого засідання у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавали. У матеріалах даної справи відсутні заяви позивачів про розгляд справи без їхньої участі.

Інші учасники справи в підготовче засідання 07.05.2025 також не з`явилися, хоч повідомлялися про дату, час та місце проведення підготовчого засідання в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає за можливе провести підготовче засідання 07.05.2025 за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оглянувши матеріали цивільної справи № 142/646/24, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

У частині третій статті 189 ЦПК України визначено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 198 ЦПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Згідно з ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

У матеріалах даної справи відсутні заяви позивачів про проведення підготовчого засідання за їхньої відсутності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна, тобто двічі поспіль, неявка у підготовче засідання чи в судове засідання, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.09.2020 (справа № 759/6512/17), від 07.12.2020 (справа № 686/31597/19), від 20.01.2021 (справа № 450/1805/18), від 28.03.2023 (справа № 711/7486/19).

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 (справа № 9901/278/21).

У справі «Цихановський проти України» (рішення від 06.09.2007) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Згідно зі статтями 43, 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок – добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони – відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Отже, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.03.2021 (справа № 558/9/18).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України» від 16.02.2017).

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 (справа № 757/23967/13-ц).

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що безпідставне відкладення підготовчого засідання призводить до тяганини і порушення встановлених законом строків проведення підготовчого провадження, а в подальшому – і судового розгляду.

Позивачі ОСОБА_1  та ОСОБА_2  в підготовчі засідання неодноразово (в тому числі двічі поспіль 01.04.2025 та 07.05.2025) не з`являлися, про причини неявки суд жодного разу не повідомляли. Тому, враховуючи викладене, позовну заяву  ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 до  ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Крижопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитинислід залишити без розгляду у зв`язку з повторною (двічі поспіль) неявкою у підготовче засідання позивачів, які належним чином повідомлені про день, час та місце проведення підготовчого засідання.

У частині другій статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись статтями 247, 257, 260 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 до  ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Крижопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини – залишити без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивачів у підготовче засідання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ