справа №176/1622/25

провадження №3/176/481/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 року суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області Гусейнов К.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Тернопіль, Тернопільської області, військовослужбовця за мобілізацією в/ч НОМЕР_1 посада водій, військове звання солдат, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2025 року до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області надійшов протокол серії ЕПР1 №308226 від 22.04.2025 згідно з яким ОСОБА_1 22.04.2025 року о 08 год. 50 хв. в с.Андріївка-Клевцове (Іскра), шосе Н15 Запоріжжя Донецьк 115 км, керував технічним транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння очей, від проходження освідування на місці зупинки терміналом Alcotest 6810 чи та від освідування у лікарському закладі відмовився відмовився під відеозапис на камеру поліцейського, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованому адміністративному правопорушенні не визнав, пояснив, що він є військовослужбовцем, що не службу на посаді водія у в/ч НОМЕР_1 , 22.04.2025 мав наказ ротного на перевозку бійців на полігон автобусом «Богдан», за цей день здійснював декілька виїздів на полігон, щоб привезти та відвезти особовий склад. Під час одного з виїздів в цей день він був зупинений працівниками поліції, які запідозрили його у вживанні алкогольних напоїв, однак алкогольні напої перед керуванням автобусом він не вживав, був тверезий. Оскільки він отримав наказ від командира, то часу на проходження огляду він не мав, тому відмовився від його проходження, однак працівники поліції при цьому не роз`яснили йому наслідки такої відмови. Також вказав, що відносно нього був складений протокол щодо керування транспортним засобом без відповідної категорії, однак йому було надано наказ на перевезення особового складу автобусом, оскільки інші водії з відповідною категорією загинули. Також повідомив, що він не відсторонювався поліцейськими від керування транспортним засобом, а продовжив перевезення особового складу на полігон та з полігона протягом всього дня 22.04.2025.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що вони не містять переконливих доказів винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість”, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров`я та Міністерства внутрішніх справ № 1452/735 від 09.11.2015р.:

- п.3(розділу І) Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці;

- п.1 (розділу ІІ), п.3 (розділу ІІІ) Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно з п.7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року встановлено порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції і порядок проведення такого огляду. Відповідно до даного Порядку результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно з ч.ч.2,3 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Із дослідженого судом відеозапису, що долучений до електронних матеріалів справи вбачається, що поліцейськими було запропоновано водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Однак, поліцейськими не було роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення додано відеозапис, зроблений поліцейським на нагрудну боді-камеру. Однак, під час перегляду відеозапису не встановлено повної відео фіксації адміністративного правопорушення, інкримінованого ОСОБА_1 та не вбачається факту відсторонення його від керування транспортним засобом в порядку ч. 1 ст. 266 КУпАП.

Зокрема, згідно з положеннями ч.1 ст.266 КУпАП на поліцейських уповноваженого підрозділу Національної поліції України покладено обов`язок по відстороненню від керування транспортним засобом осіб, які ними керують і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість руху.

Вказані норми законодавства носять імперативний характер, а тому підлягають обов`язковому застосуванню до вказаних правовідносин інспекторами поліції, завданням яких є надання поліцейських послуг у сферах забезпечення публічної безпеки і порядку та керуються у своїй діяльності принципом верховенства права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом, а продовжив перевозити особовий склад протягом всього дня 22.04.2025, при цьому доданий до матеріалів справи акт прийому-передачі транспортних засобів не підписувався особою, яка керувала та мала у використанні транспортний засіб та відповідала за нього, тому не підтверджує відсторонення останнього від керування транспортним засобом.

Згідно із ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, від 04.11.1950 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgment of 2 September 1998. Reports. 1998 VI. представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення, і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу.

Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 про вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, складений з порушенням вимог ч.ч.1-3 ст.266 КУпАП, та обставини викладені в ньому не доведені відповідними належними та допустимими доказами, що виключає можливість притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст.247 п.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись п.1 ст.247, ст.ст.251, 252, 266, 283, 284, ч.1 ст.130 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

       Дніпропетровської області                                                 Кімал ГУСЕЙНОВ