Справа № 305/784/25

Провадження по справі 2/305/382/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2025 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ємчука В.Е.

за участі секретаря судового засідання Шемоти М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", представником якого є Чехун Юлія Віталіївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", представником якого є Чехун Юлія Віталіївна, звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 05.06.2024 укладено Кредитний договір (оферти) №05.06.2024-100002357, відповідно до умов якого Позичальнику надано кредит у розмірі - 7000 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 05.06.2024, строком на 98 днів. Заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору. Відповідно до умов цього Договору Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію передбачені договором. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Домовлено, що Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_6. Згідно з п. 4.3. Договору Днем надання Кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця. Позичальник зобов`язався використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: повернення кредиту, сплата Процентів, Комісії - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; неустойку, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред`явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій. У разі несплати Кредиту та/або Процентів та/або Комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов`язань по погашенню Кредиту та/або Процентів та/або Комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених Договором. Відповідно до Договору від 05.06.2024 та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 7000 грн строком на 98 днів, ОСОБА_1 05.06.2024 отримала кредитні кошти у розмірі 7000 грн, а отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі. Своєю чергою ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 10.09.2024, утворилась заборгованість у розмірі 16161,79 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6176,49 грн, по процентах в розмірі 6485,30 грн, та неустойки в розмірі 3500 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Водночас Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 2110,91 грн від 18.06.2024 та на суму 2110,91 грн від 02.07.2024, при цьому, під час формування довідки про заборгованість та суми позовної вимоги було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості. ОСОБА_1 05.06.2024 електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 7000 грн, а отже акцептовано умови Договору. Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного № 05.06.2024-100002357 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку. Під час ідентифікації Позичальника - ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи. Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» являється абонентом Системи BankID Національного банку з 26 жовтня 2020 року. З огляду на викладене просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 05.06.2024-100002357 від 05.06.2024 у розмірі 16161,79 гривні, а також стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» суму сплаченого Позивачем судового збору у розмірі 2 422,40 гривні.

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 04.02.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та надано Відповідачу п`ятнадцятиденний термін з дня вручення ухвали про відкриття провадження на подання відзиву на позов.

Відповідачці, ОСОБА_1 , копія ухвали про відкриття провадження по справі направлялася за місцем проживання, але була повернута до суду з відміткою від 18.03.2025 "адресат відсутній за вказаною адресою", що у розумінні ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням Відповідачки 18.03.2025 про відкриття провадження у справі. Крім того, Рахівський районний суд 08.04.2025 розмістив на офіційному сайті судової влади оголошення про відкриття провадження з роз`ясненням права подати відзив на позов, отже Відповідачка вважається такою, що повідомлена належним чином про відкриття провадження у справі. Копія позовної заяви з додатками, була повернута Позивачеві без вручення ОСОБА_1 , оскільки адресат відсутня за вказаною адресою.

Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що Відповідач в установлений законом строк відзив не подав, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд прийшов до такого висновку.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд встановив, що 05.06.2024 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та гр. ОСОБА_1 укладено кредитний договір №05.06.2024 - 100002357 (кредитної лінії), відповідно до якого ТОВ «Споживчий центр», надав Відповідачці позику у сумі 7000 грн строком дії на 98 днів з дати його надання. За умовами цього договору ОСОБА_1 надається кредит в сумі 7000 гривень (1), строком на 98 днів (2), за користування кредитом передбачено процентну ставку фіксовану незмінну 1,5% за один день користування протягом всього строку кредитування (5), денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом 1,13%= (7776,35/7000)98х100 (6), комісія пов`язана з наданням кредиту 7% від суми кредиту, що становить 490 гривень (8). Орієнтовна річна процентна ставка за кредитом становить 25579,92%, орієнтовна вартість кредиту 14776,35 грн, загальні витрати за кредитом 7776,35 грн. У заявці кредитного договору ОСОБА_1 зазначила реквізити платіжного засобу, на який буде зараховано кредитні кошти - НОМЕР_1 .

З цим Договором та Графіком платежів була ознайомлена Позичальниця до укладення Договору й до них приєдналася підписавши Договір, зокрема проставивши електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України "Про електронну комерцію", що має таку саму юридичну силу як власноручний підпис (п. 4.7 Договору).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як зазначив Верховний Суд у Постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 провадження № 61-7203 св 20 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Зазначений вище договір, який укладений був з Відповідачкою включає всі істотні умови для відповідного виду договору та він підписаний сторонами, зокрема Відповідачкою шляхом підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, що відповідає статті 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" та ст. 639 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 526, 611 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).

Як вбачається з матеріалів справи, у порушення умов договору Відповідачка зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, зокрема вона частково вносила кошти на погашення заборгованості, але не у повному обсязі, що призвело до заборгованості й згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №05.06.2024-100002357 від 05.06.2024 мала заборгованість у розмірі 16161,79 гривні, а саме: сума боргу за тілом кредиту 6176,49 грн, сума боргу за процентами - 6486,30 грн, сума боргу за неустойкою 3500 грн.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а за правилами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Вимоги частини 1 статті 44 ЦПК України передбачають обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 83 ч. 3 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України, відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача, на думку суду, свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріально права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, виходячи з принципу змагальності цивільного процесу, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції до суду першої інстанції в установлений законом строк.

Враховуючи те, що Позивач надав обґрунтовані та правові докази порушення та невиконання Відповідачкою умов договору, а Відповідачка жодних доказів відсутності у неї заборгованості перед Позивачем не надала, з іншими заявами до суду не зверталася, суд вважає, що позов підлягає до задоволення у частині стягнення основної суми боргу та відсотків за користування кредитом.

Водночас відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на викладене, суд відмовляє у стягненні 3500 гривень неустойки, оскільки в Україні з 24.02.2022 по цей час діє воєнний стан на всій території, а отже Відповідачка звільнена від сплати неустойки за прострочення зобов`язання.

Стаття 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Виходячи з наведеного, враховуючи положення ст. ст. 133 та 141 ЦПК України та взявши до уваги те, що у зв`язку із розглядом справи в суді Позивач, поніс судові витрати, а саме, сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 гривні, суд стягує з Відповідачки на користь Позивача 1897,71 гривні судових витрат на оплату судового збору, що пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 1-13, 76- 83, 141, 247, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 05.06.2024-100002357 від 05.06.2024 у розмірі 12661,79 грн (дванадцять тисяч шістсот шістдесят одну гривню 79 копійок), що складається із: заборгованість по тілу кредиту в розмірі 6176,49 грн, заборгованість по процентах в розмірі 6485,30 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати в сумі 1897,71 гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ел. пошта info@sgroshi.com, тел. 380630731405, адреса вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 37356833.

Представник позивача - Чехун Юлія Віталіївна, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_2 , адреса вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , тел. НОМЕР_5 , місце проживання АДРЕСА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_2 .

Суддя: В.Е. Ємчук