Справа № 147/299/25

Провадження № 3/147/401/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 року с-ще Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. , розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Відділення поліції №2 (с-ще Тростянець) Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2025 року до Тростянецького районного суду Вінницької області, після доопрацювання, надійшла спрва про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №249878 від 18.02.2025, вбачається, що 18.02.2025 близько 00 год. 19 хв. в с. Ободівка на вул. Соборна водій ОСОБА_1 керував Т/З ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (тремтіння рук, поведінка, що не відповідає обстановці, блідий шкіряний покрив обличчя). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР – відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або вживання лікарських препаратів, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до рапорта інспектора СРПП ВП №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції Тараса Ковальчука від 11.04.2025 адресованого начальникові ВП №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області підполковнику поліції Андрію Цехмейструку, випливає, що під час доопрацювання адміністративного матеріалу ЕПР1 №249878 від 18.02.2025 відносно ОСОБА_2 , виявлено, що не додано чек Драгера освідування ОСОБА_2 , і додано чек Драгера №4616 та Акт огляду (а.с. 18-20).

Розгляд справи призначено на 15:00 годину 08 травня 2025 року.

Перед початком судового розгляду справи ОСОБА_1 роз`яснено права відповідно до ст. 268 КУпАП та положення ст. 63 Конституції України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 просив закрити провадження відносно нього за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки інспектором поліції було порушено порядок проходження огляду. Додатково зазначив, що під час зупинки транспортного засобу, у працівника поліції виникли підозри, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. ОСОБА_1 відразу погодився на проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. За результатами освідування газоаналізатором Драгер встановлено, що ОСОБА_1 не перебуває в стані алкогольного сп`яніння, результат негативний - 0,00 проміле. Після чого у працівника поліції виникли сумніви, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння і запропонували проїхати до лікарні. ОСОБА_1 заперечив факт вживання наркотичних речовин, однак повідомив працівнику поліції, що до лікарні він не може поїхати, оскільки самовільно залишив військову частину, і побоювався, що його відразу відвезуть до ТЦК та СП. За результатами чого відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення ОСОБА_1 суддя дійшов наступного висновку.

Згідно пункту 2.9а Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 Правил).

Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

Згідно із ч. 1 ст.130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).

Згідно із «критеріями Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).

Водночас кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов`язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції, та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст. 4 Протоколу 7 до Конвенції).

Згідно зі ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частині 2 статті 251 КУпАП).

Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП).

Згідно із ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу статтей 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

В провину ОСОБА_1 ставиться те, що 18.02.2025 близько 00 год. 19 хв. в с. Ободівка на вул. Соборна водій ОСОБА_1 керував Т/З ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (тремтіння рук, поведінка, що не відповідає обстановці, блідий шкіряний покрив обличчя). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.

Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.

Згідно із п.2 розділу 1 Інструкції №1452/735 від 09 листопада 2015 року «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану.

Пункт 3 вказаної інструкції передбачає ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пункт 4 ознаки наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Пунктом 6 передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутністю лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно із пунктом 7 розділу 1 вказаної інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст.266 КУпАП.

Пунктом 5 передбачено, що перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

На підставі пункту 6 розділу 1Х наказу МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року "Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі" у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду у закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Таким чином, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції є сукупністю, своєрідним алгоритмом послідовних дій працівників поліції, а саме:

1) використання спеціальних технічних засобів поліцейським на місці зупинки транспортного засобу,

2) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, проведення такого огляду в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підтвердження вини ОСОБА_1 суду надано протокол серії ЕПР1 №249878 від 18.02.2025 про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовані обставини інкримінованого правопорушення; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 18.02.2025 о 00:15 годині; постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не в автоматичному режимі серії ЕНА №4095919 від 18.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідпльності за ч. 2 ст. 126 КУпАП; довідку про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія; відеозапис з бодікамери поліцейського; тест на виявлення стану алкогольного сп`яніння №4616 від 18.02.2025, який проведено в с. Ободівка на вул. Соборна о 00:19 годині, результат 0,00%о; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначені ознаки алкогольного сп`яніння: поведінка, що не відповідає обстановці.

Під час перегляду відеозапису, що містяться на диску, встановлено, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 в с. Ободівка на вул. Соборна, останньому було запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння, оскільки на думку інспектора у водія були наступні ознаки: поведінка, яка не відповідала обстановці. ОСОБА_1 погодився пройти відповідний огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Драгер 6810, результат 0,00%о проміле. Після отриманого результату у працівника поліції з`явилися підозри про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння рук, білий шкіряний покрив, поведінка, що не відповідає обстановці. Окрім того, такі ознаки у поліцейського з`явилися після отримання результату освідування ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

ОСОБА_1 заперечив факт перебування у стані наркотичного сп`яніння і зазначив, що він побоюється їхати до Тростянецької лікарні, оскільки він вважав, що його відразу заберуть з лікарні працівники ТЦК та СП.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що інспектор СРПП ВП №2 провів огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер о 00:19 годині 18.02.2025, в той час, як направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.02.2025 о 00:15 годині, містить інформацію про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у КНП "Тростянецька лікарня".

Зазначені обставини ставлять під сумнів правомірність дій працівника поліції, а відповідно такі розбіжності дають право для висновку, що під час складення адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 недотримано вимог ст. 266 ККУпАП, а тому відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.5 ПДР.

Тобто з доказів, які надані на підтвердження вини ОСОБА_1 випливає, що огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводився поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, що також випливає із адреси, вказаної, як місце проведення тесту. Після отримання негативного результату, у поліцейського з`явилися підозри перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння, і вже запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Направлення, яке додано до протоколу містить час його складення 00:15 година 18.02.2025, в той час як з чеку Драгер №4616 від 18.02.2025 випливає, що освідування ОСОБА_1 проводилося о 00:19 годині, тобто після складення направлення, що свідчить про неправдиві відомості, внесені до документу та не відповідає вимогам Інструкції.

У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що жодних ознак наркотичного сп`яніння у останнього під час зупинки транспортного засобу на вул. Соборна в с. Ободівка, інспектором поліції виявлено не було, було дуже холодно і можливо руки тремтіли саме від холоду, а ще він хвилювався, оскільки зі слів слідчого, який приїздив до нього до дому, він знаходиться у розшуку, тому посилання на такі в матеріалах справи є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи викладене, наявні підстави вважати, що працівниками поліції грубо порушено вимоги ст. 266 КУпАП та приписи Інструкції під час проведення огляду та складання протоколу, який є актом обвинувачення в скоєнні адміністративного правопорушення.

Отже, з урахуванням принципів Конституції України, практики Європейського Суду з прав людини, судом усі вище перелічені суперечності повинні трактуватись на користь особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

З огляду на наведене, а також положення статті 62 Конституції України, суд дійшов висновку, що не доведено належними та допустимими доказами наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки поліцейським порушено процедуру огляду на виявлення у водія стану алкогольного сп`яніння та, в процесі розгляду справи судом, не надано доказів протилежного.

Відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід`ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.

Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливість, необхідні для підготовки свого захисту, захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 247 КУпАП, провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя О. Г. Борейко