Справа № 932/8267/24

Провадження № 2/932/2917/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 квітня 2025 року                                                        м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Куцевола В.В.

при секретарі – Рибалці В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

19.09.2024 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 20.02.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та  ОСОБА_1  за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи був укладений договір №6388575 про надання споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу був наданий кредит на суму 16400,00 грн. на строк 360 днів, із сплатою стандартної процентної ставки в розмірі 1,99% в день, яка застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.4 договору. Свої зобов`язання за вказаним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» виконало, зарахувавши грошові кошти на платіжну картку відповідача. За умовами кредитного договору відповідач брав на себе зобов`язання повернути кредит в обумовлений термін та сплатити проценти за користування кредитними коштами. 27.11.2023 року між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено договір факторингу № 27.11/23-Ф, згідно умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Таким чином, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до боржника за кредитним договором № 6388575 від 20.02.2023 року у розмірі 66659,44 грн., яка складається з: 16400,00 грн. – заборгованості за тілом кредиту, 50259,44 грн. – заборгованості за нарахованими процентами, який позивач просить стягнути з відповідача та вирішити питання судових витрат.

Ухвалою суду від 23.09.2024 року відкрито провадження по справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, що містить банківську таємницю стосовно відповідача ОСОБА_1 . Сторонам встановлено строк на подання заяв по суті справи.

16.01.2025 року від позивача надійшла до суду заява про зміну назви товариства з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

21.02.2025 року на адресу суду надійшла витребувана інформація від АТ КБ «ПриватБанк».

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позові прохав розглядати справу у його відсутність та не заперечував проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідач належним чином викликався до суду, однак у судове засідання не з`явився, причини неявки до суду не повідомив, письмових заяв чи клопотань не надав. Правом на подання відзиву на позов не скористався.

Через це суд, спираючись на норми ст. 247, 280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку, за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалив заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи у межах наданих позивачем письмових доказів, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20.02.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та  ОСОБА_1  за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи був укладений договір №6388575 про надання споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу був наданий кредит на суму 16400,00 грн. на строк 360 днів, із сплатою стандартної процентної ставки в розмірі 1,99% в день, яка застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.4 договору.

Свої зобов`язання за вказаним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» виконало, зарахувавши грошові кошти на платіжну картку відповідача.

За умовами кредитного договору відповідач брав на себе зобов`язання повернути кредит в обумовлений термін та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

27.11.2023 року між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено договір факторингу № 27.11/23-Ф, згідно умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Таким чином, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до боржника за кредитним договором № 6388575 від 20.02.2023 року у розмірі 66659,44 грн., яка складається з: 16400,00 грн. – заборгованості за тілом кредиту, 50259,44 грн. – заборгованості за нарахованими процентами.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі – Закон) електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 2 ст. 1081 ЦК України грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюється договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У відповідності до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням того, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість, яка ним добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 6388575 від 20.02.2023 року у розмірі 66659,44 грн., яка складається з: 16400,00 грн. – заборгованості за тілом кредиту, 50259,44 грн. – заборгованості за нарахованими процентами.

Статтею 15 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, на правничу допомогу.

Згідно з вимогами ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Зокрема, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджуються здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно з вимогами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу надав суду ордер адвоката серія АІ № 1647038 від 04.06.2024 року, договір № 10/07-2023 про надання правничої допомоги від 10.07.2023 року, звіт про надання правової допомоги згідно договору № 10/07-2023 від 10.07.2023 року на суму 10000,00 грн., рахунок на оплату послуг адвоката відповідно до договору на суму 10000,00 грн.

Відповідач, щодо розміру витрат на правову допомогу рівну 10000,00 грн., своїх заперечень до суду не надав.

Враховуючи принцип справедливості, добросовісності, розумності цивільного судочинства, складність справи, ціну позову, суд дійшов висновку про те, що слід стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між учасниками справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2422,40 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-82, 89, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до  ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822, 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс. 118/2) заборгованість за кредитним договором № 6388575 від 20.02.2023 року у розмірі 66659,44 грн., яка складається з: 16400,00 грн. – заборгованості за тілом кредиту, 50259,44 грн. – заборгованості за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822, 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс. 118/2) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822, 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс. 118/2) суму судового збору, сплаченого при подачі позову в розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя                                                                        В.В. Куцевол