Кримінальна справа № 1-54/2008р.
В И Р О К
Іменем України
25 квітня 2008 року Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в ладі:
головуючого - судді Іванченка Я.М.
при секретарі - Худорба Р.Г.,
з участю прокурора - Лугової О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новгород-Сіверський кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_1ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, раніше судимого 28.08.2006 року Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за ст. 185 ч. 1 КК України до 1 року виправних робіт з відрахуванням 10 відсотків заробітку на користь держави,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 389 ч. 2 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
Підсудний ОСОБА_1, будучи засудженим 28 серпня 2006 року, Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за скоєння злочину передбаченого ст.185 ч.1 КК України до покарання у виді 1 року виправних робіт з відрахуванням із суми заробітку 10% в дохід держави, та 21 вересня 2006 року будучи ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання у вигляді виправних робіт, а також попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування зазначеного покарання ухилявся від відбуття призначеного покарання. А саме: 11 січня 2007 року, згідно наказу № 6 ОСОБА_1. був працевлаштований різноробочим у ТОВ ”Хлібороб” за місцем постійного проживання вАДРЕСА_1. Переслідуючи мету ухилення від покарання, без поважних причин, незважаючи на винесені йому кримінально-виконавчою інспекцією 3 вересня 2007 року, 1 жовтня 2007 року, 12 листопада 2007 року, 3 грудня 2007 року і 4 лютого 2008 року попередження ухилився від відбуття призначеного покарання, вчиняючи протягом місяця більше двох прогулів, у тому числі відпрацювавши в період з січня по грудень місяці 2007 року - 57 робочих днів по 2 години на день з 306-ти повних робочих дні, а протягом січня-лютого місяців 2008 року - 18 годин за 9-ть робочих днів.
Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України визнав повністю, щиро розкаявся і показав, що він дійсно через небажання, вживання спиртного, інколи через хворобу не ходив на роботу. Про необхідність відбування покарання та можливі негативні наслідки його неодноразово попереджали співробітники КВІ.
Оскільки підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, суд вважає недоцільним досліджувати фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники процесу. З'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, на підставі допиту підсудної суд приходить до висновку про винність підсудного ОСОБА_1. у вчиненні злочину.
Вислухавши думку учасників судового розгляду суд вважає, що вину підсудного ОСОБА_1. повністю доведено, а його дії вірно кваліфіковані за частиною 2 статті 389 КК України, як ухилення від відбування виправних робіт особою засудженою до цього покарання.
При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують її відповідальність.
До обставин, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного суд відносить його щире каяття у вчиненні злочину.
Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного у справі не має.
З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбачених цих законом санкцій, суд вважає за необхідне призначити покарання підсудному у виді арешту, яке буде необхідне та достатнє для його виправлення і запобіганню вчинення нових злочинів з застосуванням ст. ст. 71, 72 КК України.
За вироком Новгород-Сіверського райсуду від 28 серпня 2006 року ОСОБА_1. був засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України і йому було призначено покарання у виді 1 року виправних робіт з відрахуванням від суми заробітку 10 відсотків в дохід держави.
В судовому засіданні встановлено, що підсудний в період з січня по грудень 2007 року відпрацював 57 робочих днів по 2 години на день, протягом січня-лютого 2008 року відпрацював 18 годин за 9 робочих днів, що в сумі складає 66 робочих днів з 306 необхідних до відпрацювання повних робочих дні й в перерахунку на арешт, згідно ст. 72 КК України, становить 2 місяці 20 днів арешту. Відповідно до ст. 71 КК України невідбута частина покарання підлягає частковому приєднанню до призначеного покарання за даним вироком.
Міру запобіжного заходу, до вступу вироку законну силу слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 299, 323-324 КПК України, суд-
З А С У Д И В :
ОСОБА_1визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 389 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) місяців арешту.
На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати покарання призначене за вироком Новгород-Сіверського районного суду від 28 серпня 2006 року у виді 1 року виправних робіт, що відповідно до ст. 72 КК України в перерахунку складає 2 місяці 20 днів арешту, й остаточно призначити до відбування ОСОБА_1покарання у виді 3 (трьох) місяців арешту.
Строк відбуття покарання підсудному ОСОБА_1 рахувати з часу взяття під варту.
Міру запобіжного заходу, щодо ОСОБА_1до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржено на протязі 15 діб з дня проголошення до апеляційного суду Чернігівської області через Новгород-Сіверський районний суд.
Головуючий: Я.М.Іванченко