У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22 грудня 2011 року                                                    м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

                    Головуючого судді  : Гордійчук С.О.

                    суддів : Хилевича С.В., Малько О.С.

                    секретар судового засідання : Панас Б.В.                    

          розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Радивилівського районного суду від 23 вересня 2009 року в цивільній справі за поданням відділу державної виконавчої служби Радивилівського районного управління юстиції           про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1.

          Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,                                 

                                                         в с т а н о в и л а  :

          Ухвалою Радивилівського районного суду від 23 вересня 2009 року тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх боргових зобов’язань.

          В поданій на ухвалу апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на її незаконність, оскільки вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд не врахував, що розгляд даного подання здійснюється в порядку адміністративного судочинства.

          Просить ухвалу скасувати, провадження в справі закрити.

          В запереченні на апеляційну скаргу представник ДВС вказує, що ухвала постановлена з дотриманням вимог закону. Просить залишити її без зміни.

          Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

          Частиною 1  пунктом 5 частини 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" передбачено, що обмеження у праві виїзду громадян України за кордон можуть бути встановлені також у разі ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Виконання даного закону покладено на відповідні служби в органах внутрішніх справ та Державної прикордонної служби України.   

Пунктом 4 частини 1 ст. 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу" передбачено, що органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов'язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право не пропускати через державний кордон України осіб, яким за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України.

__________________________________________________________________________

Справа № 22-2182/2011 рік                                                             Головуючий суддя 1 інстанції: Драновська С.З.

                                                                                                               Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.

Таким чином застосування тимчасового обмеження громадянина у виїзді за кордон у випадку, якщо не виконано рішення суду, не суперечить вимогам ст. 33 Конституції України, Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України".

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що на час розгляду подання ОСОБА_1 має боргові зобов’язання  щодо сплати аліментів за виконавчим листом від 26.04.2007 року виданого Рівненським міським судом в сумі 1322 грн.95 коп. та за виконавчим листом від 10.03.2006 року в сумі 40 000 грн.

Безпідставними є доводи апелянта щодо необхідності розгляду справи в порядку адміністративного провадження, за нормами КАС України, оскільки розглядуване питання стосується виконання рішень суду, ухвалених за нормами ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не ґрунтуються на доказах.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування немає.           

          Керуючись ст. ст. 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,

                                            у х в а л и л а :          

          Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Радивилівського районного суду від 23 вересня 2009 року залишити без зміни.

                  Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий :

Судді :