Дата документу Справа № 22-а-1550/11
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а –1550/2011 Головуючий у 1-й інстанції:Мусієнко Н. М.
. Суддя-доповідач: Коваленко А. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Боєвої В. В.
суддів: Коваленко А. І.,
Денисенко Т. С.
нуйлова Ю.С.жавної соціальної допомоги дітям війниої ради з технічної інвентаризації про визнанн
при секретарі: Остащенко О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної підтримки дітям війни, -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя, в якому просить визнати протиправною відмову відповідача здійснити йому щомісячну виплату соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як «Дитині війни», зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 3 891,90грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_4 посилається на те, що вона належить до соціальної категорії «Діти війни»та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01.01.2006 року по 31.12.2008 рік має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_5 частково задоволено.
Визнано неправомірною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_4 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 26.10.2008 року по 31.12.2008 рік в розмірі 30 % відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_4 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за 2008 рік –з 26.10.2008 року по 31.12.2008 рік..
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просило суд скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду у межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус дитини війни.
Дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"було зупинено на 2006 рік згідно з п. 17 т. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік". Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"п. 17 ст. 77 був виключений, встановлено поетапне запровадження пільг дітям війни, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Водночас такий порядок у 2006 році не було визначено.
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для зобов’язання відповідача здійснити перерахунок позивачу підвищення до пенсії за 2006 рік.
Пунктом 11 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"було зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"на 2007 рік.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), та втратила чинність з 09.07.2007 р. ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"на 2007 рік.
Таким чином, з 09.07.2007 р. відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії позивачу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до пп. 2 п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"було викладено у наступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Частиною 4 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"передбачено, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями СРСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної Війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни –на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Оскільки з 01.01.2008 р. прожитковий мінімум для непрацездатних осіб складав 470,00 грн., то відповідач із січня 2008 року правильно виплачував надбавку позивачу у розмірі 47,00 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. положення п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"було визнано неконституційними.
Після 22.05.2008 р. відповідач продовжував виплачувати підвищення до пенсії позивачу у розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком, тому суд обґрунтовано зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплатити щомісячну підвищення до пенсії позивачу з 26.10.2008 р. по 31.12.2008 р. у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
При цьому, ураховуючи пріоритет закону над підзаконним нормативно-правовим актом, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530, якою встановлені менші розміри підвищення до пенсії дітям війни, ніж передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
До набрання законної сили рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. та від 22.05.2008 року підстави для перерахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни за період 01.01.2006 р. по 21.05.2008 р. відсутні, оскільки зазначені рішення не мають зворотної дії.
Позов про перерахунок підвищення до пенсії за 2006-2008 роки заявлено лише 11.12.2009 р., тобто з порушенням річного строку звернення до суду, визначеного законом на день подання позову. Докази поважності порушення строку у матеріалах справи відсутні, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про перерахунок підвищення до пенсії за період з 2006 по 2008 роки.
Таким чином, відповідача у справі обґрунтовано зобов’язано судом першої інстанції провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачу згідно з вимогами ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"за період з 26.10.2008 року по 31.12.2008 року, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком..
Доводи відповідача про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення з огляду на можливість відповідача звернутися за встановленням порядку виконання судового рішення на підставі ч. 1 ст. 263 КАС України. Крім того, обов’язок нарахування та виплати пенсії згідно з законом є компетенцією органів Пенсійного фонду України.
За таких обставин постанова відповідає вимогам закону, підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Судді: