Справа  № 1- 72/2011 р.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         

          В И Р О К

ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

07.02.2011                                                                                         м. Миколаїв

Ленінський районний суд  м. Миколаєва у складі:

головуючого                                       Захарченка Д.В.

при  секретарі                                    Титовій Т.Е.

за  участю  прокурора                    Коншиної Н.В.

захисника                                         ОСОБА_1

потерпілої                                        ОСОБА_2

представника потерпілої                    ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця                            ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, судимого: 04.06.2004 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст.185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік; 27.04.2005 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст.186 ч.2, 71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі; ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 14.07.2005 р. вирок змінено, перекваліфіковано на ст.190 ч.2 КК України та  призначено покарання 2 роки 3 місяці позбавлення волі;  28.12.2005 р. Корабельним районним судом м. Миколаєва за ст.186 ч.2, 69, 70 ч.4 КК України до 2 років 4 місяців позбавлення волі, звільнився 06.07.2006 р. умовно-достроково на 11 місяців 14 днів; 13.11.2006 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст.190 ч.2, 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; звільнився 18.01.2008 р. по відбуттю покарання; 10.07.2008 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст.190 ч.2, 185 ч.2, 70 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі, звільнився 26.01.2009 р. на підставі     ст.1 п. "г" Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 р., проживає: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.187 ч.4, 121 ч.2 КК України,   

В С Т А Н О В И В:

07.04.2009 р. близько 02.10 год., ОСОБА_4, знаходячись на ринку "Південний" на розі вул. Космонавтів та пр. Жовтневого в м. Миколаєві, маючи намір на заволодіння чужим майном, повторно, відкрито, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, за попередньою змовою з ОСОБА_5 в порушенні справи відносно якого відмовлено в зв'язку зі смертю, викрав у ОСОБА_6 належні йому грошові кошти в сумі близько 100 грн., заподіявши матеріальну шкоду.

Крім того, при вчиненні вказаний дій, ОСОБА_4 завдав удару ногою в область грудної клітини потерпілому ОСОБА_6, від якого останній з положення стоячи впав на землю та при ударі головою о тверде покриття землі, згідно висновку експерту № 611 від 20.05.2009 р., отримав тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в м'які тканини голови, крововиливу під тверду мозкову оболонку зліва, під павутинну оболонку лівої вісочної долі, забиття речовини головного мозку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, і від яких наступила смерть потерпілого.  

Підсудний ОСОБА_4 винним себе визнав частково та показав, що 07.04.2009 р. близько 02.00 год., зі своїм вітчимом ОСОБА_5 знаходилися на ринку "Південний" на розі  вул. Космонавтів та пр. Жовтневого, де він зустрів потерпілого ОСОБА_6, який став вимагати в нього гроші в сумі 50 грн. При цьому, ОСОБА_6 намагався його вдарити, на що він в свою чергу вдарив потерпілого в область щелепи зліва. Від цього удару ОСОБА_6 впав на спину, а він разом з ОСОБА_5, свідком ОСОБА_7 відтягнули потерпілого до кіоску, після чого його та вітчима забрала його мати ОСОБА_8 У кіоску при вказаних подіях була продавець. Гроші у потерпілого він не викрадав, кишені у нього не обшукував, наслідків своїх дій у вигляді тяжких тілесних ушкоджень він не усвідомлював.

Потерпіла ОСОБА_2 показала, що ОСОБА_6 є її рідним братом, вони проживали разом. 07.04.2009 г. він пішов у гості до своєї знайомої, при цьому взяв з собою гроші в сумі близько 230-250 грн., які поклав у карман куртки. 08.04.2009 р. йї повідомили, що брат знаходиться в лікарні, а 09.04.2009 р. вранці він помер.

Свідок ОСОБА_9 показала, що весною 2009 р. в нічній час, знаходячись в кіоску на ринку "Південний", бачила як підсудний, підійшовши до потерпілого, просив у нього гроші та після виниклого між ними конфлікту, вдарив потерпілого. Від цього удару потерпілий впав, а підсудний разом з іншою особою обшукав кармани потерпілого та забрав у останнього гроші. До потерпілого також підійшов ОСОБА_7 та намагався привести його до тями, але потерпілий був без свідомості.

Будучи допитна на досудовому слідстві 08.04.2009 р., свідок ОСОБА_9 показала, що 07.04.2009 р. близько 01.40 год. працюючи продавцем у кіоску на ринку "Південий" була свідком того, як до кіоску підійшов ОСОБА_6 придбав кофе, розрахувавшись грошима, та показував гроші в сумі не менше 100 грн. Близько 02.10 год. до ОСОБА_6 підійшов ОСОБА_4  разом з невідомою особою, спросив про наявність у ОСОБА_6 грошей, та коли ОСОБА_6 продемонстрував ОСОБА_4 наявні в нього гроші, той забрав у нього гроші і вдарив ногою в область грудної клітини. Від вказаного удару ОСОБА_6 впав та вдарився потиличною частиною голови, після чого ОСОБА_4 з невідомою особою обшукали кишені ОСОБА_6. Вказані дії були помічені ОСОБА_7, який зробив цим особам зауваження, на що ОСОБА_4 попросив ОСОБА_7 не втручатися. Після цього ОСОБА_4 з невідомою собою відтягли ОСОБА_6 за кіоск.            (а.с. 21-22)

Будучи додатково допитаною 19.05.2009 р., ОСОБА_9 пояснювала, що ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_6 рукою у обличчя, та перед цим не забирав у нього гроші.              (а.с. 68-69), проте в судовому засіданні стверджувала, що ОСОБА_4 наніс удар потерпілому саме ногою та наполягала на показах, які вона давала 08.04.2009 р.

Свідок ОСОБА_8 показала, що 07.04.2009 р. у нічний час повернувшись додому з роботи, відпустила свого чоловіка та сина на ринок, щоб останні придбали сигарети. Через 10-15 хвилин, вона знайшла їх на розі вул. Космонавтів та                        пр. Жовтневого і відвела додому. На тому ж місці знаходився свідок ОСОБА_7.   

Свідок ОСОБА_7 показав, що 07.04.2009 р. близько 02.00 год. підійшовши до кіоску на ринку "Південний" побачив, як підсудний вдарив ОСОБА_6 рукою. Поруч знаходилася ОСОБА_9. Від удару ОСОБА_6 впав та вдарився головою об асфальт після чого він разом з підсудним віднесли ОСОБА_6, який ще був живий, до кіоску. При цьому до них приєдналася інша особа. Він не бачив чи забирав ОСОБА_8 у потерпілого гроші. На місці події з'явилася мати ОСОБА_8 та забрала його додому.            

Будучи допитаним на досудовому слідстві 08.04.2009 р., ОСОБА_7 показав, що ОСОБА_8 наніс потерпілому удар ногою по тулубу, та на його запитання про причину таких дій відповів агресивно та відмовився давати пояснення. (а.с. 23), при цьому в судовому засіданні свідок не міг достовірно пояснити, яким чином підсудний вдарив потерпілого, посилаючись на те, що не бачив самого удару, оскільки ОСОБА_8 знаходився до нього спиною.

Згідно протоколу огляду місця події від 07.04.2009 р., був оглянутий кіоск "Сигарети" на розі вул. Космонавтів та пр. Жовтневого, та прилегла до нього територія, яка має асфальтне покриття. При цьому позаду кіоску були виявлені лівий чоловічій сандалій та підсохлі плями темно-бурого кольору. (а.с. 3-6)

Згідно протоколу огляду від 07.04.2009 р., були оглянуті речі потерпілого, серед яких знаходилася  правий чоловічій сандалій та гроші в сумі 12 коп. (а.с. 7-12)

Згідно висновку експерта № 611 від 20.05.2009 р., смерть ОСОБА_6 наступила в результаті тяжкої черепно-мозкової травми у вигляді поширеної субдуральної гематоми лівої півкулі головного мозку, субарахноідального крововиливу лівої лобно-вісочної долі, забиття речовини головного мозку лівих лобної та вісочної долей, стовбуру мозку, що ускладнилися набряком головного мозку. При цьому у ОСОБА_6П виявлені тілесні ушкодження у вигляді  крововиливу в м'які тканини голови, крововиливу під тверду мозкову оболонку зліва, під павутинну оболонку лівої вісочної долі, забиття речовини головного мозку, крововилива в області передньої поверхні грудної клітини верхніх кінцівок, ссаден в області нижніх кінцівок.

Ушкодження в області передньої поверхні грудної клітини утворилося від дії тупого твердого предмету в строк за 4-5 діб до моменту дослідження та по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень і у причинному зв'язку зі смертю не знаходиться.

Локалізація виявлених в області голови ушкоджень вказує на те що такі ушкодження утворилися від дії тупого твердого предмету з перевершуючою контактуючою поверхнею, можливо при падінні з положення стоячи та ударі о тверде покриття землі (асфальт), незадовго до смерті. Вказані тілесні ушкодження носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю. З врахуванням локалізації ушкоджень, вірогідно потерпілий ОСОБА_6 знаходився обличчям до нападника. (а.с. 41-42)

Згідно акту судово-медичного дослідження № 611, вказане дослідження було проведено 10.04.2009 р. (а.с. 62-64)  

Згідно протоколу огляду від 09.04.2009 р., був оглянутий труп ОСОБА_6 та зафіксовано наявність тілесних ушкоджень у вигляді гематоми лівої частини голови, ссаден на ліктьових суглобах та колінах. (а.с. 57-58)

Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події від 01.06.2009 р., ОСОБА_4 показав, як наніс ОСОБА_6 удар правою рукою в щелепу зліва, і як від удару ОСОБА_6 впав на землю вдарившись об асфальт головою. (а.с. 75-81)

Згідно висновку додаткової експертизи № 611 від 04.06.2009 р., утворення тілесних ушкоджень на тілі потерпілого ОСОБА_6 не виключено за обставин вказаних ОСОБА_4, при допиті у якості обвинуваченого та при проведенні відтворення обставин та обстановки події. (а.с. 84)

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_5 помер 07.12.2009 р. (а.с. 185)

Згідно постанови від 06.07.2010 р., відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 в зв'язку з його смертю. (а.с. 251)

З врахуванням викладеного, суд находить вину ОСОБА_4 у вчиненні злочинів доведеною і кваліфікує дії підсудного за ст.186 ч.2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я, вчинене повторно за попередньою змовою; за ст.119 ч.1 КК України, як вбивство через необережність.

Досудовим слідством ОСОБА_4 було пред'явлене обвинувачення у вчиненні відносно ОСОБА_6 розбійного нападу, поєднаного з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу та поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень за ст.187 ч.4 КК України, а також, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого за ст.121 ч.2 КК України.  

Проте така кваліфікація, на знайшла свого підтвердження та суперечить дослідженим по справі доказам.

Так, диспозиція ч.4 ст.187 КК України, пов'язує кваліфікацію дій винного, в зв'язку з вчиненням таких дій, що є нападом з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень в момент заподіяння, а ч.2 ст.121 КК України в зв'язку з умисним спричиненням таких тілесних ушкоджень.

Як вбачається з досліджених судом доказів, а саме показів підсудного, свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_7, підсудний наніс потерпілому один удар від якого останній впав та втратив свідомість.   

Висновки судово-медичних експертиз № 611, як основної так і додаткової, вказують на механізм утворення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, від удару о тверду поверхню землі при падінні.

Тобто, тяжкі тілесні ушкодження, були заподіяні потерпілому ОСОБА_6 не в момент заподіяння удару, а в момент падіння, що вказує на відсутність прямого причинного зв'язку між діями підсудного та тяжкими тілесними ушкодженнями, що спричинили смерть потерпілого.

При цьому суд вважає доведеним, що умисно ОСОБА_4 спричинив потерпілому лише удар ногою по тулубу, що було підтверджено свідком ОСОБА_9 та висновком судово-медичної експертизи № 611 від 20.05.2009 р., згідно з яким у потерпілого виявлено легке тілесне ушкодження у вигляді крововиливу в області передньої поверхні грудної клітини, яке утворилося за 4-5 діб до дослідження, тобто з 02.10 год. 07.04.2010 р. до 10.04.2009 р., та яке не знаходиться у прямому причинному зв'язку зі смертю.

Спричинення удару, саме ногою у груди, суд знаходить об'єктивно встановленим, зважаючи на покази ОСОБА_9, яка була безпосереднім свідком подій та висновки судово-медичної експертизи.

До показів підсудного та свідка ОСОБА_7, про нанесення удару потерпілому рукою в обличчя суд відноситься критично, оскільки свідок не бачив самого  нанесення удару, а при проведенні судово-медичної експертизи у потерпілого ніяких тілесних ушкоджень в області обличчя не виявлено.

В зв'язку з цим суд ставить під сумнів і висновок додаткової судово-медичної  експертизи № 611 від 04.06.2009 р., в частині можливості спричинення підсудним удару рукою в обличчі потерпілого.   

Виходячи з цього суд вважає, що об'єктивно, при нанесенні удару потерпілому, ногою у груди, який потяг спричинення легких тілесних ушкоджень, наслідки у вигляді тяжких тілесних ушкоджень не охоплювалися та не могли охоплюватися наміром підсудного, що виключає можливість кваліфікації дій ОСОБА_4 як за ст.187 ч.4 та і за ст.121 ч.2 КК України, як такими що передбачають умисність заподіяння тяжких тілесних ушкоджень в момент спричинення.

Більш того, судом не здобуто фактичних даних, які б вказували на необхідність кваліфікації дій ОСОБА_4, саме як розбійного нападу, оскільки розбійний напад, може бути пов’язаний зі спричиненням в момент заподіяння насильства небезпечного для життя і здоров'я, а спричинення одного легкого тілесного ушкодження, яке не потягло короткочасного розладу здоров'я, не може бути визнане насильством небезпечним для життя і здоров'я, та навіть таким, що заздалегідь для винного ставило у небезпеку життя потерпілого.

Таким чином, суд кваліфікує дії підсудного саме, як грабіж, та при цьому враховує, що підсудним перед застосуванням насильства були відібрані гроші у потерпілого, та насильство було застосоване для утримання майна.

Окрім того, суд вважає доведеним, що після цього підсудний продовжив відкрите викрадення чужого майна разом з іншою особою, в присутності свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_7, що було підтверджено свідком ОСОБА_9, та відкритість такого викрадення, не могла не усвідомлюватися самим підсудним.

Доводи підсудного, про відсутність наміру на заволодіння чужим майном суд оцінює критично, зважаючи на покази свідка ОСОБА_9 про заволодіння майном потерпілого, покази потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_9 про наявність грошових коштів у потерпілого, та дані протоколу огляду речей потерпілого, в яких не було виявлено цих грошових коштів.

При кваліфікації дій підсудного, як вбивства вчиненого з необережності, суд як вже зазначалося, вважає недоведеним намір підсудного на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, а отже і смерті, усвідомлення ним таких наслідків, хоча вони повинні були і могли передбачатися підсудним, що вказує на наявність ставлення до наслідків, у вигляді необережності.     

При призначенні покарання ОСОБА_4, суд враховує, що підсудним вчинено тяжкий та середньої тяжкості злочин, особу підсудного, який раніше неодноразово судимий, характеризується задовільно, стан його здоров'я, обставину пом'якшуючу покарання –часткове відшкодування шкоди, обставини обтяжуючі покарання –тяжкі наслідки злочину, рецидив злочинів та вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Суд вважає недоведеною обставину вчинення злочину у стані сп'яніння, оскільки дослідженими судом доказами, це не підтверджено.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, суд вважає необхідним визначити ОСОБА_4 покарання  за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань.

Позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 5000 грн., суд вважає необхідним задовольнити частково, на підставі ст.1166 ЦК України, з урахуванням розміру підтвердженого, документами наданими потерпілою, на суму 3884 грн. 65 коп. та з урахування відшкодування шкоди на суму 600 грн., а так на суму 3284 грн. 65 коп.

Позов в частині відшкодування моральної шкоди, в розмірі 50 000 грн., суд на підставі ст.1168 ЦК України, вважає таким що підлягає частковому задоволенню на суму 20 000 грн. урахуванням, моральних страждань перенесених потерпілою, викликаних втратою рідного брата, з яким остання проживала однією сім'єю.

Позов прокурора про відшкодування лікувальному закладу витрат на лікування потерпілого на суму 234 грн. 34 коп. суд вважає необхідним задовольнити в повному обсязі на підставі ст.1206 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.186 ч.2, 119 ч.1 КК України та призначити покарання:

за ст.186 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців,

за ст.119 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки,

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом часткового складання покарань, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.  

Строк покарання обчислювати з 08.04.2009 р.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити -  тримання під вартою.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди - 3284 грн. 65 коп., на відшкодування моральної шкоди - 20 000 грн.; на користь фінансового відділу Миколаївського міськвиконкому -234 грн. 34 коп.

Речові докази: спортивну куртку, спортивні брюки, туфлі, труси, носок, гроші в сумі 12 коп., запальничку –передати потерпілій.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку, а засудженими з моменту вручення копії вироку.

Головуючий: