УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а/0690/1081/11
Категорія 100
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Рафальської І.М..
суддів Зарицької Г.В., Кашапової Л.М.,
при секретарі Ганько Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до управління праці та соціальної захисту населення та відділу субсидій виконкому Луцької міської ради /в даний час Департамент соціальної політики Луцької міської ради, який є правонаступником управління праці та соціальної захисту населення та відділу субсидій виконкому Луцької міської ради/ про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи за апеляційною скаргою Департаменту соціальної політики Луцької міської ради на постанову Овруцького райсуду Житомирської області від 6 липня 2009 року,
в с т а н о в и л а :
18 травня 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з вищевказаним позовом до суду, у якому зазначали, що проживають у м.Овручі, працювали прикордонниками, є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії; просили визнати дії відповідача неправомірними по виплаті доплати до зарплати не в повному обсязі, та стягнути з нього на їх користь доплату до заробітної плати, передбачену ч.1 ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 2.09.1996 року по 1.09.2001р. в розмірі по 7114грн. кожному з них.
Постановою Овруцького райсуду Житомирської області від 6 липня 2009 року позов задоволено.
Визнано дії управління праці та соціального захисту населення управління праці та соціальної захисту населення та відділу субсидій виконкому Луцької міської ради по застосуванню постанови КМ України від 26.07.1996р. № 836 в частині визначення позивачам розміру доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення за період з 1.09.1996р. по 1.09.2001р. неправомірними.
Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення передбачену ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 1.09.1996р. по 1.09.2001р. в сумі 7114 грн.
Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення передбачену ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 1.09.1996р. по 1.09.2001р. в сумі 7114 грн.
У апеляційній скарзі відповідач просить дану постанову скасувати, оскільки вважає її незаконною, та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам у задоволенні вимог; посилається на порушення райсудом норм матеріального та процесуального права; на те, що суд не взяв до уваги його посилання на пропуск позивачами строку звернення до суду; крім того, зазначає, що райсудом безпідставно застосована ч.2 ст.233 КЗпП України.
Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1, 1966р.н. та ОСОБА_2, 1957р.н. є потерпілими від Чорнобильської катастрофи 3 категорії /посвідчення серія Б №НОМЕР_1- ОСОБА_1 /а.с.7/, посвідчення серія Б № НОМЕР_2- ОСОБА_2./а.с.12/, згідно даних копій паспортів/а.с.5, 11/ проживають у м.Овручі Житомирської області, яке за переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991р. та за розпорядження Кабінету Міністрів України № 17 від 12.01.1993р., відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Із довідок, направлених Луцьким прикордонним загоном Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, та виданих військовою частиною 9971, вбачається, що позивачі працювали на території радіоактивного забруднення, оскільки їм у спірний період виплачувалася доплата до зарплати за ч.1 ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи” у розмірі по 10 грн.50 коп. кожному/а.с.2.3,8,9/.
Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в зоні гарантованого добровільного відселення – дві мінімальні заробітні плати.
Вирішуючи спір, райсуд, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, обґрунтовано визнав, що при визначенні розміру доплат застосуванню підлягає саме Закон № 796-ХП, а не постанова КМУ № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених Законом прав позивачів.
Проте, задовольняючи позов, суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідно до змісту ст.2 Закону України "Про оплату праці", доплата, передбачена ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не є складовою частиною заробітної плати, а тому на спірні правовідносини положення ст.233 КЗпП України не поширюються.
У зв'язку з вищезазначеним та враховуючи визначений ст.99 КАС України /в редакції на час виникнення спірних правовідносин/ річний строк звернення до суду /а позивачі звернулася до суду лише 18 травня 2009 року/, колегія суддів вважає, що в даному випадку позовні вимоги позивачів про стягнення коштів за ч.1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 2.09.1996 року по 1.09.2001року задоволенню не підлягають за пропуском строку звернення позивачів до суду.
За таких обставин, постанова райсуду не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з прийняттям нової – про відмову у задоволенні позову за пропуском строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 202, 207 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Луцької міської ради задовольнити.
-2-
Постанову Овруцького райсуду Житомирської області від 6 липня 2009 року скасувати та прийняти нову постанову.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до управління праці та соціальної захисту населення та відділу субсидій виконкому Луцької міської ради /в даний час Департамент соціальної політики Луцької міської ради, який є правонаступником управління праці та соціальної захисту населення та відділу субсидій виконкому Луцької міської ради/ про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених ч.1 ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи” за пропуском строку звернення до суду.
Постанова набирає чинності з дня проголошення і з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.
Головуючий:
Судді: