Справа № 128/1617/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       08 травня 2025 року                                                        місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:        

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, відомості по якому 11.03.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025050000029 по обвинуваченню

        ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кишинів Республіки Молдова, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , маючого середню освіту, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 10.03.2025 приблизно о 12 год. 30 хв., повертаючись до свого місця проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , та підійшовши до шостого під`їзду вказаного будинку, побачив як малознайомий йому ОСОБА_4 тримав вхідні двері під`їзду відчиненими, спираючись на них, чим на його думку, псував механізм закривання дверей, на що зробив останньому усне зауваження.

В подальшому, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розпочався словесний конфлікт, що супроводжувався лайкою та обопільними образами, по закінченню якого ОСОБА_4 попрямував до своєї квартири, а ОСОБА_3 залишився у під`їзді.

Згодом, через декілька хвилин ОСОБА_4 вийшов зі своєї квартири та між ним і ОСОБА_3 знову виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_3 раптово виник умисел на заподіяння ОСОБА_4 шкоди здоров`ю.

Так, ОСОБА_3 , реалізовуючи прямий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, що виник раптово, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс більше двох ударів кулаком по обличчю ОСОБА_4 та один удар кулаком в шию, від якого останній впав на підлогу.

Внаслідок активних умисних суспільно небезпечних дій ОСОБА_3 , відповідно до висновку експерта, у потерпілого ОСОБА_4 виявлені такі тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма – струс головного мозку, забійна рана лівої надбрівної дуги, синець в лівій навколоочній ділянці, крововилив під кон`юктиву лівого ока, яка за ступнем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, а також: синець та садна в ділянці правого ліктьового суглобу, які за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень. Вказані ушкодження у ОСОБА_4 виникли від травматичної дії (удару) тупого твердого предмета (предметів), давністю утворення, можливо, в строк, вказаний в постанові про призначення експертизи – 10.03.2025.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Від прокурора надійшло клопотання, в якому він просить розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні, враховуючи те, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден із розглядом обвинувального акта за його відсутності, відповідно до ч. 1 ст. 302, ст.ст. 381-382 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 , який був представлений захисником ОСОБА_5 , надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, беззаперечно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального правопорушення встановлені в повному обсязі. Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, в заяві ОСОБА_3 вказав, що його згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без його участі є добровільною.

Також, до обвинувального акту додано заяву від 30.04.2025 потерпілого ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без участі потерпілого.

Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_3  обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

У відповідності до ч. 2 ст. 382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Як вже судом зазначено вище, із заяви ОСОБА_3 випливає, що останній не заперечує фактичних обставин і визнає винуватість у вчиненні інкримінованого йому діяння.

Крім того, стороною обвинувачення до обвинувального акта подано матеріали кримінального провадження, у яких на підтвердження винуватості ОСОБА_3 наявні й інші докази, які досліджені судом, а саме:

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 11.03.2025, згідно якого ОСОБА_4 10.03.2025 приблизно о 12-30 год. в АДРЕСА_2 , нанесено тілесні ушкодження невідомою особою на ім`я ОСОБА_6 , який проживає в АДРЕСА_1 ;

- протокол допиту потерпілого ОСОБА_4 від 11.03.2025, відповідно до якого потерпілий повідомив, що 10.03.2025 біля 12-30 год. він приїхав до своєї дочки за адресою: АДРЕСА_3 , та знаходився біля 6-го під`їзду, як раптом його попросили потримати вхідні двері відчиненими. Після чого він почув, що до нього хтось говорить, це був ОСОБА_6 , сусід, який також проживає в цьому будинку. Дана особа почала йому говорити, щоб він відійшов від дверей, бо на йому думку, він довго тримав їх відчиненими. Після цього між ними розпочався словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_6 вдарив його кулаком в шию. Він не відреагував та зайшов в середину і пішов до ліфту. Піднявшись у квартиру дочки, що на 3-му поверсі, вони разом із дружиною ОСОБА_7 забрали матрац і спустилися до низу, де на нього чекав ОСОБА_6 . ОСОБА_6 накинувся на нього і почав наносити удари кулаком правої руки 3-4 рази по голові та шиї. Він впав на підлогу та побачив як вже його дружина почала ОСОБА_6 тримати аби той не чіпав його. Після чого, він сказав ОСОБА_6 , що викличе поліцію, а той втік. Потім його дочка викликала швидку медичну допомогу і його госпіталізували;

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 20.03.2025 (справа №127/8090/25) про надання дозволу дізнавачу СД ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_8 на тимчасовий доступ до картки стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_4 , який лікувався у вказаному медичному закладі у період з 10.03.2025, яка знаходиться у КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги»;

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 01.04.2025, відповідно до якого дізнавачу було надано доступ до картки стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_4 , який лікувався у КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги`у період з 10.03.2025;

- опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 20.03.2025 у справі №127/8090/25, а саме картку стаціонарного хворого нейрохірургічного відділення КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- висновок експерта №273/323 від 14.04.2025, відповідно до якого у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма – струс головного мозку, забійна рана лівої надлобної дуги, синець в лівій навколоочній ділянці, крововилив під кон`юктиву лівого ока, синець та садна в ділянці правого ліктьового суглобу. Вказані ушкодження у ОСОБА_4 виникли від травматичної дії (удару) тупого твердого предмета (предметів), давністю утворення, можливо, в строк, вказаний в постанові про призначення експертизи – 10.03.2025, за степенем тяжкості належать: закрита черпно-мозкова травма – струс головного мозку, забійна рана лівої надбровної дуги, синець в лівій навколоочній ділянці, крововилив під кон`юктиву лівого ока – до легких тілесних ушкодень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; синець та садна в ділянці правого ліктьового суглобу - до легких тілесних ушкоджень. Діагноз «Крайовий перелом верхівки ліктьового відростка правої ліктьової кістки без зміщення», що виставлений у «медичній карті стаціонарного хворого» №3655/300 з МКЛ ШМД м. Вінниці на ім`я ОСОБА_4 , не може бути взято до уваги при судово-медичній оцінці, оскільки цей діагноз не підтверджується відповідними об`єкивними відомостями – відсутні клінічні дані у медичній карті (огляд травматолога з описом локального статусу та рекомендаціями щодо лікування, проведення рентгенографії правого ліктьового суглобу з описом рентгенолога тощо) та не надано для експертизи рентгенограм правого ліктьового суглобу;

- постанова про зміну кваліфікації від 28.04.2025, відповідно до якої, враховуючи висновок експерта №273/323 від 14.04.2025, дізнавачем прийнято рішення про перекваліфікацію кримінального провадження №12025025050000029 від 11.03.2025 з ч. 1 ст. 125 КК України на ч. 2 ст. 125 КК України;

- протокол допиту свідка від 13.03.2025, відповідно до якого в якості свідка було допитано ОСОБА_9 , яка повідомила, що 10.03.2025 вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 приїхали до дочки за адресою: АДРЕСА_3 , та біля 12-30 год. її чоловік ОСОБА_4 зайшов до квартири дочки і повідомив, що до нього чіплявся сусід ОСОБА_3 та він не відреагував на це. Після цього вона разом із ОСОБА_4 взяли матрац із квартири і почали спускатися на перший поверх. Спустившись, підходячи до вхідних дверей під`їзду, ОСОБА_3 накинувся на її чоловіка ОСОБА_4 і почав наносити йому удари кулаком правої руки 3-4 рази по голові та шиї, від чого ОСОБА_4 упав на підлогу, а вона почала відтягувати ОСОБА_3 він нього. Після цього ОСОБА_4 сказав, що викличе поліцію, а ОСОБА_3 втік. Потім дочка викликала швидку медичну допомогу, яка госпіталізувала ОСОБА_4 , а вона відмовилася їхати до лікарні;

- протокол проведення слідчого експерименту від 25.03.2025 за участі потерпілого ОСОБА_4 із додатком до нього – диском із відеозаписом, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_4 розповів та показав на місці обставини спричинення йому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень;

- протокол проведення слідчого експерименту від 25.03.2025 за участі свідка ОСОБА_9 із додатком до нього – диском із відеозаписом, відповідно до якого свідок розповіла та показала на місці обставини спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 ;

- повідомлення про підозру від 29.04.2025, відповідно до якого ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження;

- протокол допиту підозрюваного від 13.04.2025, відповідно до якого ОСОБА_3 розповів про обставини спричинення ним 10.03.2025 приблизно о 12 год. 30 хв. В с-щі Стрижавка Вінницького району Вінницької області по вул. Київській, 224, тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 .. Свою вину визнає та щиро кається.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, суд вважає, що встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, та докази на підтвердження встановлених судом обставин, долучені до обвинувального акту, доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому  ОСОБА_3 відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого  ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_3 , судом встановлено наступне.

Обвинувачений ОСОБА_3 на час вчинення кримінального правопорушення був повнолітнім; раніше не судимий; на обліку у лікаря нарколога не перебуває; відповідно до довідки КНП «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І.Ющенка Вінницької обласної ради» від 21.03.2025 №29/2819 ОСОБА_3 за направленням ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував на стаціонарному обстеженні в психіатричному відділенні №18 з 02.02.2023 по 07.02.2023 з діагнозом: «Інші органічні розлади особи і поведінки, обумовлені хворобою, травмою і дисфункцією головного мозку», даних щодо подальших звернень в закладі немає; відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 26.09.2024 ОСОБА_3 визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах) медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони; за відомостями Стрижавської селищної ради скарги та заяви на адресу селищної ради щодо громадянина ОСОБА_3 не надходили; є інвалідом другої групи загального захворювання.

При призначенні покарання суд, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65-67 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке, згідно ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, характер вчиненого кримінального проступку, та особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого до та після вчинення кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що згідно положень частини 2 статті ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Частинами 1 та 2 статті 65 Кримінального кодексу України, зокрема встановлено, що суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який в своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Таким чином, суд використовує повноваження, надані йому державою, обирати між альтернативами при призначенні покарання, кожна з яких є законною, застосовує принцип індивідуалізації покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта, та вважає, що обране покарання є достатнім для того, щоб засуджений довів своє виправлення.

З урахуванням наведеного, суд, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого, вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у виді у виді пробаційного нагляду, в межах санкції інкримінуємої частини статті.

Визначене покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень виходячи із принципу індивідуалізації покарання та дискреційних повноважень суду.

Заходи забезпечення кримінального провадження, речові докази та процесуальні витрати - відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Відповідно до ст. 65 КК України, керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 381 КПК України, суд –

у х в а л и в:

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.

Відповідно до ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_3 обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання суду апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

               Суддя                                                                                                                ОСОБА_1