490/2811/25 від08.05.2025

нп 3/490/1662/2025

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Лященко В.Л., при секретарі Спінчевській Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

02 квітня 2025 року о 01 годині 43 хвилин в місті Миколаєві, по вулиці Садовій, 8-А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Megane», номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.1 «а» Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся своєчасно належним чином про час та місце розгляду справи.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Зважаючи на викладені обставини, особа належно сповіщалася про час і місце розгляду справи, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не подавала письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з`явилася, її поведінка свідчить про не бажання брати участь у розгляді справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов`язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.

Відтак, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд відповідно до вимог ст.280 КУпАП України, вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.245 КУпАП України, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП України, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Дослідивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов наступних висновків.

Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п.2.1«а» Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення передбаченого частиною другою, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 288249 від 02.04.2025 року, в якому вказані обставини вчинення адміністративного правопорушення, а саме, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Megane», номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, вчинено повторно протягом року;

- відеозаписом, яким зафіксовано, що ОСОБА_1 погодився з обставинами справи та був обізнаний з тим, що він не має права керування. Зауважень під час оформлення адміністративних матеріалів не мав;

- довідкою УПП в Миколаївській області від 02.04.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримував (не має) посвідчення водія на право керування транспортними засобами;

- довідкою УПП в Миколаївській області від 02.04.2025 року, згідно якої 03.09.2024 року ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП;

- копією постанови серії ЕНА №2968215 від 03.09.2024 року, згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП;

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в судовому засіданні. При цьому достатні та допустимі дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені досліджені докази, вказували про порушення вимог КУпАП під час їх отримання, у справі відсутні і не встановлені.

Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, що вчинено повторно протягом року.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду в постанові від 04.09.2023 року (справа №702/301/20) звернула увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення. Обґрунтовуючи доводи наведені у вказаній постанові Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду дійшла висновку, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

При визначенні міри адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 , суд враховує характер правопорушення, обставини справи щодо місця, часу правопорушення, і їх наслідків, ступінь вини правопорушника, його майновий стан. Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність не встановлено.

Вирішуючи питання щодо накладення стягнення за вчинене правопорушення, зважаючи на те, що ч.5 ст.126 КУпАП визначено безальтернативне стягнення, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 стягнення у межах закону, який він порушив, у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами та без вилучення транспортного засобу, оскільки вказаний транспортний засіб не належить ОСОБА_1 .

Таке покарання буде необхідним, достатнім і допустимим, тобто призначене з метою виховання особи і запобігання вчинення ним нових правопорушень.

Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

У відповідності з цією статтею, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605.60 гривень на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсотнеоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів - Миколаївське ГУК/Микол. обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37992030, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - №UA438999980313010149000014001, код класифікації доходів бюджету - 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605.60 гривень (шістсот п`ять грн. 60 коп.) на розрахунковий рахунок UA798999980313131206000014483, отримувач Миколаїв.ГУК/Централ.р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу - судовий збір (ДСА 050).

Строк пред`явлення постанови суду до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

У разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, з правопорушника у порядку примусового виконання стягується подвійний розмір штрафу, у відповідності до ст. 308 КУпАП.

Суддя                                                                В.Л. Лященко