Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

                                                                Справа № 279/889/25

                                                               Провадження № 6/279/20/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2025 року                                                                м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Івашкевич О.Г., із секретарем судового засідання Райвахівською Л.В. за клопотанням відповідача у справі № 279/889/25 про розстрочення виконання рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24.03.2025 року, 

      В С Т А Н О В И В:

     Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24.03.2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" 26560,00 грн заборгованості за кредитним договором № 14.07.2024-100002110 від 15.07.2024 грн. та судові витрати у розмірі 2422,20 грн.

       29.04.2025 ОСОБА_1 подала заяву про розстрочення виконання судового рішення від 24.03.2025 у справі № 279/889/25 про стягнення заборгованості до одного року (12 місяців) з моменту набрання рішенням суду законної сили.

       В обґрунтування поданого клопотання вказує, що істотними обставинами, що перешкоджають виконанню ОСОБА_1 рішення суду є її скрутне матеріальне становище, яке підтверджується довідками ОК-5 та ОК-7 про відсутність доходів, зазначає також про відсутність нерухомого майна. З посиланням на практику Верховного Суду стверджує, що виконання рішення призведе до неможливості забезпечення достатнього та гідного рівня її життя.

       08.05.2025 від представника позивача ТОВ "Споживчий центр" через підсистему «Електронний суд», надійшло заперечення на заяву про розстрочення виконання судового рішення. Позивач обґрунтовує заперечення тим, що відповідачем не надано доказів виникнення виключних обставин у розумінні ст.435 ЦПК України, а також таких, що свідчили б про істотне ускладнення, які б давали підстави для розстрочки виконання судового рішення. Складне фінансове становище не свідчить ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду, тому просив у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

       На підставі протоколу автоматизовного розподілу судової справи між суддями від 29.04.2025 року розгляд клопотання переданий судді Івашкевич О.Г. та призначений на 11:30 годину 09.05.2025 року.

       Учасники провадження в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом направлення судової повістки та ухвали суду на електронні адреси, вказані сторонами у заявах.

       У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч.2ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

       Розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду суд зазначає таке.

       Згідно з ч. 1 ст. 267 ЦПК Українисуд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

       Відповідно до ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

       Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

       Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

       Тобто, підставою для відстрочки виконання рішення має бути існування об`єктивних, непереборних, виняткових обставин, що ускладнюють вчасне виконання рішення.

       При цьому, відстрочка виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

       Отже, особа, яка подала заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

       Проте, на підтвердження викладених у заяві про розстрочку виконання судового рішення обставин скрутного матеріального становища, окрім відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування до Пенсійного фонду за формою ОК-5 та ОК-7, відповідачка не надала суду жодних доказів, які могли б підтвердити викладене.

       Також суд враховує, що згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

       У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

       У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

       Несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, а у системному розумінні цієї норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом. Присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

       У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

       Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

       Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу , який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

       Судом встановлено, що відповідачка є особою працездатного віку, доказів наявності у неї обмежень щодо працевлаштування за станом здоров`я не надано, відомостей на підтвердження відсутності у неї нерухомого майна, чи рухомого майна, на яке може бути звернено стягнення (транспортні засоби, інші цінні речі) до клопотання не долучено, наявності тяжких захворювань її самої або членів її сім`ї, інших надзвичайних подій, які б ускладнювали, чи унеможливлювали б виконання судового рішення не надано. За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання є необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 267, 435 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

       Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Коростенського міськрайнного суду Житомирської області від 24.03.2025 року у справі № 279/889/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення 26560,00 грн за крединим договором № 14.07.2024-100002110 від 15.07.2024 року та судових витрат в розмірі 2422,40 залишити без задоволення.

       Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення.

       Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя :                                                                         Оксана ІВАШКЕВИЧ