провадження № 2/294/116/25

справа № 294/1909/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2025 року м Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі судді Білери І.В., за участі секретаря судового засідання Івашкевич В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 23 255 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить суд стягнути на його користь заборгованість за кредитним договором №6599321 в розмірі 13 955 грн, з яких 5000 грн — сума основного боргу, 8 955 грн — сума боргу за відсотками; та за кредитним договором №11217-05/2023 в розмірі 9 300 грн, з яких 2000 грн — сума основного боргу, 7 300 грн — сума боргу за відсотками.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі — ТОВ «Авентус Україна») та відповідачем укладено Кредитний договір №6599321, відповідно до якого  ОСОБА_1 отримав 5 000 грн споживчого кредиту шляхом його перерахування за реквізитами платіжної картки.

13.02.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі — ТОВ «ЄАПБ») укладено договір фкторингу №13022024, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ «Авентус Україна» передав позивачу право вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача у сумі 13 955 грн, з яких 5000 грн — сума основного боргу, 8 955 грн — сума боргу за відсотками.

Крім того, 08.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» (далі — ТОВ «Інвеструм») та відповідачем укладено Кредитний договір №11217-05/2023, відповідно до якого  ОСОБА_1 отримав 2 000 грн фінансового кредиту шляхом його перерахування за реквізитами платіжної картки.

03.07.2023 між ТОВ «Інвеструм» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (далі — ТОВ «Стар Файненс Груп») укладено договір факторингу №3072023, за яким ТОВ «Стар Файненс Груп» стало новим кредитором за грошовими вимогами до боржників згідно акту приймання — передачі.

У подальшому, 27.12.2023 ТОВ «ЄАПБ» укладено договір фкторингу з ТОВ «Стар Файненс Груп», відповідно до якого кредитор ТОВ «Стар Файненс Груп» передав позивачу право вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача у сумі 9 300 грн, з яких 2000 грн — сума основного боргу, 7 300 грн — сума боргу за відсотками.

Ухвалою суду від 10.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.

У судові засідання, призначені на 22.04.2025 та 09.05.2025 сторони не з`явились, про дату та час розгляду справи повідомлені шляхом направлення повістки за адресою місця знаходження позивача та за зареєстрованим місце проживання відповідача.

У тексті позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, а у випадку неявки в судове засідання відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, враховуючи, що одночасно існують умови щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, не з`явлення в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин відповідача, неподання ним відзиву, наявність згоди позивача на заочне вирішення справи, дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 25.04.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та  ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №6599321, який підписано останнім електронним цифровим підписом, відповідно до п.п. 1.3 - 1.4 якого відповідач отримав 5000 грн споживчого кредиту строком на 360 днів.

Пунктом 1.2. кредитного договору передбачено, що ТОВ «Авентус Україна» надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Пунктом 1.5.1 договору встановлено, що фіксована процентна ставка становить 1,99%, яка застосовується у межах строку кредиту періодичність сплати платежів за якою має становити кожні 30 днів.

Крім того, пунктом 1.5.2 договору передбачено, що якщо споживач до 25.05.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснити часткове дострокове повернення кредиту, буде діяти знижена процентна ставка 1,393% в день.

Відповідно до п. 2.1 договору кошти надаються ТОВ «Авентус Україна» у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача з реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 . У випадку, якщо після здійснення товариством платежу за реквізитами вищевказаної платіжної картки виявиться, що платіж не може бути зарахований на рахунок з будь — яких причин, які не залежать від товариства, сторони укладають додаткову угоду про зміну платіжних реквізитів протягом 24-х годин з моменту прийняття рішення про надання кредиту.

До договору позивачем додано таблицю обчислення вартості кредиту з реквізитами для оплати заборгованості, а також паспорт споживчого кредиту.

На підставі Договору факторингу № 13022024 від 13.02.2024 (далі – договору факторингу), укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ЄАПБ», ТОВ «Авентус Україна» передало (відступило), а ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату отримало право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, до яких належить, зокрема, і відповідач з сумою боргу 13 955 гривень (5000 грн — сума основного боргу, 8 955 грн — сума боргу за відсотками).

Сторонами ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу від 13.02.2024.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №6599321, складеного позивачем за період з 13.02.2024 по 31.08.2024, за боржником ОСОБА_1 станом на 31.08.2024 рахується борг в сумі 13 955 грн.

Крім того, 08.05.2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та  ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №11217-05/2023, який підписано останнім електронним цифровим підписом, відповідно до п.1.1 якого відповідач отримав 2000 грн. споживчого кредиту.

Пунктом 1.2. кредитного договору передбачено, що кредит надається строком на 360 днів. Наданий 08.05.2023 кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку, а саме 01.05.2024.

Пунктами 1.4.1. та 1.4.2. договору встановлено, що фіксована процентна ставка становить 2,50 %, яка застосовується у межах строку кредиту, якщо клієнт 27.05.2023 сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку в розмірі 99,60 % на перший платіж.

Пунктом 1.5. договору встановлено, що проценти мають бути сплачені кожні 20 днів.

Відповідно до п. 1.6. договору кошти кредиту надаються ТОВ «ФК «Інвеструм» у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, з реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 хх-хххх-6238. У випадку, якщо після здійснення товариством платежу за реквізитами вищевказаної платіжної картки виявиться, що платіж не може бути зарахований на рахунок з будь — яких причин, які не залежать від товариства, клієнт втрачає право отримати кредитні кошти за цим договором, а у товариства не виникає прострочення кредитора.

Також до договору позивачем додано паспорт споживчого кредиту.

На підставі Договору факторингу № 3072023 від 03.07.2023 (далі – договору факторингу), укладеного між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ», ТОВ «Стар Файненс Груп» стало новим кредитором за грошовими вимогами до боржників згідно акту приймання — передачі.

В подальшому 27.12.2023 між ТОВ «ЄАПБ» укладено договір фкторингу з ТОВ «Стар Файненс Груп», відповідно до якого кредитор ТОВ «Стар Файненс Груп» передав позивачу право вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача у сумі 9 300 грн, з яких 2000 грн — сума основного боргу, 7 300 грн — сума боргу за відсотками (а.с.35-38).

Сторони ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписали Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу від 27.12.2023.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №11217-05/2023, складеного позивачем за період з 27.12.2023 по 31.08.2024, за боржником ОСОБА_1 станом на 31.08.2024 рахується заборгованість в сумі 9 300 грн.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Надаючи оцінку наданим позивачем доказів на підтвердження своїх вимог, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження фактичного виконання первісними кредиторами ТзОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» кредитних договорів, зокрема з матеріалів справи не вбачається отримання відповідачем кредитних коштів від кредитодавців. Крім того, відсутні виписки по рахунках відповідача, з яких можна було б встановити порядок здійснення ОСОБА_1 платежів з метою погашення боргу та порядок нарахування відсотків за тілом кредиту. Зазначене не дає можливості суду перевірити, чи відбувся факт перерахування в дійсності коштів позичальнику, чи користувався кредитними коштами відповідач, а також з`ясувати структуру заборгованості.

Відповідно до п. 5 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ № 254 від 18.06.2003, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ № 75 від 04.07.2018, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо наявності заборгованості у відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд при розгляді цивільної справи №200/5647/18 в постанові від 16.09.2020.

Сам факт укладення (підписання) кредитного договору не є достатньою підставою вважати, що позичальник отримав грошові кошти (кредит) і у нього виникло зобов`язання повернути їх та сплатити проценти, оскільки зі змісту ст. 1054 ЦК України та п. 1-1 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» слідує, що кредитний договір (договір про споживчий кредит) є консенсуальним договором, на виконання якого сторони зобов`язуються вчинити певні дії, зокрема, кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Факт виконання укладеного кредитного договору, зокрема обставини надання позичальнику кредитних коштів у розмірі, передбаченому кредитним договором, підлягає доказуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, серед іншого, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що тягар доказування покладається на обидві сторони спору. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

На переконання суду, розрахунок заборгованості, виконаний представником ТОВ «ФК «ЄА ПБ» за відсутності жодного іншого доказу виконання кредитного договору,  не задовольняє стандарту «переваги  більш вагомих  доказів» щодо  доказування обставини отримання відповідачем у первісних кредиторів кредиту  на підставі  кредитних договорів,  оскільки не  є первинним  документом,  який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані позивачем у позовній заяві.

Оклім того, Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив правовий висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження оплати за договорами про відступлення прав вимоги №13022024 від 13.02.2024, №3072023 від 03.07.2023 та №27122023-2 від 27.12.2023.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що обставини виникнення у ТОВ «ЄАПБ» права грошових вимог до ОСОБА_1 за кредитними договорами № 6599321 від 25.04.2023 та № 11217-05/2023 від 08.05.2023 не знайшли свого підтвердження у цій справі, оскільки позивачем не доведено наявності у відповідача заборгованості та розмір такої заборгованості, а також не підтверджено належними та допустими доказами факт переходу прав вимоги до відповідача, тому у позові слід відмовити.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено, то судові витрати по справі підлягають віднесенню на сторону позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 530, 549, 551, 611, 628, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280, 281ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 23 255 грн – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем, або в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення - відповідачем, шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                     І. В. БІЛЕРА