УКРАЇНА
Головуючий 1-ої інстанції
Нікітіна С.И. Доповідач: Ткачук О.О. Справа №22а - 1505/2006 р
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року вересня 20 дня. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області
в складі: Головуючого - судді Косогор Г.О. Суддів: Ткачук О.О. Ісаєвої Н.В. При секретарі Ісаєвої ЮС.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 20 липня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про визнання права і відшкодування майнової шкоди,
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права і відшкодування майнової шкоди, вказуючи, що у 1999 році він був звільнений у запас зі Збройних сил України з посади капітана, є інвалідом війни Н-ї та Ш-ї групи, і йому була нарахована пенсія без надбавок і перерахування відповідно до ст..25 Закону України «Про статус ветеранів війни та їх соціальний захист» і ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, особ начальницького та рядового складу, органів внутрішніх справ і деяких інших осіб" .
Позивач просив визнати за ним право на надбавку до пенсії як інваліду війни ІІ-ї групи з 1 січня 2000 року у розмірі 757, 96 грн., з 1 січня 2001 року у розмірі 870, 69 грн., та надбавку до пенсії інваліда війни ІІІ-Ї групи з 01 жовтня 2001 року у розмірі 493, 54 грн., з 1 січня 2002 року у розмірі 536, 00 грн., з 1 січня 2003 року у розмірі 536, 00 грн., з 1 січня 2004 року у розмірі 569, 38 грн., з 1 січня 2005 року у розмірі 664, 00 грн., та зобов'язати Одеський обласний військовий комісаріат 'зробити перерахунок призначеної .йому пенсії з урахуванням надбавки за участь у бойових діяіх з 1 січня 2000 року, згідно визнаного права на надбавку до пенсії інваліда війни ІІ-ї групи з 01 січня 2000 року, та згідно визнаного права на надбавку до пенсії інваліда війни ІІІ-ї групи з 01 жовтня 2001 року.
Позивач також просив зобов'язати відповідача виплатити йому суму, недоотриману по надбавці інваліда війни ІІ-ї групи з 01 січня 2000 року, по надбавці інваліда війни ІІІ -ї групи з 01 жовтня 2001 року, що утворилася внаслідок перерахунку.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 20 липня 2006 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.
На дану постанову принесена апеляційна скарга представником ОСОБА_1, в якій він ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення ювої постанови про задоволення позовних вимог апелянта повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обгрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є капітаном запасу Збройних Сил України і пенсіонером Міністерства Оборони України.
З 1999 року позивачу, Одеським обласним військовим комісаріатом, виплачується пенсія по інвалідності, до якої входить надбавка інваліда війни другої групи у розмірі 58, 17 грн., а з 01.10.2003 року як інваліду війни третьої групи у розмірі 33, 24 грн.
Призначення та виплата надбавки до пенсії інвалідам війни визначена і регулюється Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року та Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року.
Зокрема, ч. 4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», встановлено, що інвалідам війни другої групи пенсія або щомісячне довічне грошове забезпечення, яке виплачується замість пенсії, підвищується у розмірі 350 відсотків, а інвалідам війни третьої групи - 200 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Крім того, п. п. «б» та «в» ст. 25 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», встановлено, що пенсії інвалідам війни другої групи підвищуються у розмірі 350 відсотків, третьої групи у розмірі 200 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком на період до 01.10.03 р. був визначений Постановами Кабінету Міністрів України № 342 від 19.03.96 р., № 831 від 26.07.96 р. і складав 16,62 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.03 р. мінімальна пенсія за віком була встановлена у розмірі 19, 91 грн. З 01.10.03 р.
Згідно ПКМ України № 1 від 03.01.03 р розрахунок надбавок і підвищення пенсій по інвалідності здійснюється виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком у сумі 19, 19 грн. Позивачу виплачувалася надбавка до пенсії згідно вищеназваних нормативних актів.
Доводи позивача про те, що розрахунок надбавок до пенсії учасникам бойових дій з 1 січня 2004 року повинен здійснюватися виходячи з мінімальної пенсії за віком у розмірі 284, 69 грн., а з 1 січня 2005 року - виходячи з мінімальної пенсії за віком у розмірі 332 грн. є необгрунтованими.
Дійсно, Законом України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік» прожитковий мінімум для осіб що втратили працездатність встановлений у розмірі 284,69 гривні на місяць, а стаття 63,Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» цстановлює прожитковий мінімум для осіб що втратили: працездатність у розмірі 332,00 гривні на місяць.
Вищевказаними Законами передбачено розмір прожиткового мінімуму, а статті 14,15 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, який вступив в дію з 01.01.2004 року, зобов'язують Кабінет Міністрів України у шестимісячний термін привести свої нормативно-правові акти і забезпечити міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом, а також вказує на те, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що Постанови Кабінету Міністрів України №342 від 19.03.1996 року, №831 від 26.07.1996 року та №1 від 03.01.2003 року до теперішнього часу не приведені у відповідність із Законом України «Про льнообов'язкове державне пенсійне страхування», не скасовані, та пошиті бути застосовані і визначені розміру мінімальної пенсії за віком.
До того ж, з пункту ІЗ постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 15.04.2005 року «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» вбачається, що у статті 15 Закону України №2262-Х11 передбачено, підвищення пенсій по вислузі років. Зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом і є ветеранами війни або особами на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пенсії по вислузі років підвищуються у відповідних відсотках від розміру мінімальної пенсії за віком. Таке підвищення провадиться виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком -19,91 грн., встановленого Постановою КМУ №1 від 03.01.2003 року, дію якої поширено, з 01.10.2003 року, на вказаних осіб Постановою КМУ від 27.08.2003 року, №1350 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Таким чином, суд дійшов до правильного висновку про те що вимоги позивача відносно перерахунку розміру надбавки до пенсії інваліда другої, та третьої групи, виходячи з розміру, встановлених на 2000-2005 роки, прожиткового мінімуму та мінімальної пенсії за віком, не підлягають задоволенню та на законних підставах відмовив в задоволені позову.
З огляду на вищевказані обставини, колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішені даної справи не допустив, а приведені в апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 200, 205, п. 1 ч. 1 ст. 106 КАС України судова колегія,
УХВАЛИЛА.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 20 липня 2006 року
залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця з дня набрання законної сили до Вищого Адміністративного Суду України.