Справа: 22ц-822/06 Головуючий у І інст. Пушкарчук В.П.
Категорія: спори , що виникають Доповідач: Мудренко Л.І.
із земельних правовідносин
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И
"28" вересня 2006 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
Головуючого - судді Мудренко Л.І.,
Суддів: Карпук А.К., Данилюк В.А.,
при секретарі Грицюк О.П. з участю:
позивачки ОСОБА_1.,
представників позивача: ОСОБА_2., ОСОБА_3.,
представників відповідача : Юнчик О.М., Башука М.П., Приступи Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Луцьке ремонтно - транспортне підприємство» про відшкодування доходів від безпідстав'но набутої земельної ділянки за апеляційною скаргою відповідача ВАТ «Луцьке ремонтно - транспортне підприємство» на рішення Луцького міськрайонного суду від 21 червня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА :
В апеляційній скарзі на рішення Луцького міськрайонного суду від 21 червня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Луцьке ремонтно - транспортне підприємство» про відшкодування доходів від безпідставно набутої земельної ділянки за апеляційною скаргою відповідача ВАТ «Луцьке ремонтно - транспортне підприємство» відповідач ВАТ «Луцьке РТП» , посилаючись на незаконність рішення в зв"язку з неповним з'ясуванням обставин справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 21 червня 2006 року позов задоволене. Стягнуто з ВАТ «Луцьке ремонтно - транспортне підприємство» в користь ОСОБА_1 4170 , 10 грн. доходів, отриманих від безпідставно набутої земельної ділянки та 51 грн. судових витрат.
В даному судовому засіданні представники відповідача, кожен зокрема, апеляційну скаргу підтримали і просили скаргу задовольнити із наведених у ній підстав.
Позивачка та її представники, кожен зокрема, апеляційну скаргу заперечили, просили рішення суду першої інстанції залишити без зміни, апеляційну скаргу - без задоволення.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
2
Судом встановлено, що позивачці згідно Державного акту на право приватної власності на землю від 06.08.2003 року належить 0,72 га земельної ділянки за №НОМЕР_1 на території Чаруківської сільської ради Луцького району.
1 січня 2003 року між сторонами по справі було укладено договір оренди вказаної земельної частки (паю) терміном на два роки до 1 січня 2005 року.
10 листопада 2004 року позивач звернулася до відповідача із заявою про повернення у її користування земельної частки, оскільки продовжувати договір оренди вона не бажає , що підтверджується матеріалами цивільної справи №2-5257/2005 року за позовом ОСОБА_1. до ВАТ «Луцьке РТП» про повернення земельної ділянки.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 27.10.2005 року зобов»язано ВАТ «Луцьке РТП» повернути позивачці земельну ділянку №НОМЕР_1, площею 0, 72 га в межах згідно планом, яка розташована на території Чаруківської сільської ради Луцького району. Отже, встановлено, що відповідач без достатніх правових підстав користувався земельною ділянкою, належною позивачу, тобто самовільно використовував земельну ділянку позивача у 2005 році (а.с. 4-6).
Відповідно до ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави , зобов»язана відшкодувати всі доходи , які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
Твердження відповідача про те, що судом неправильно застосовано статтю 1214 ЦК України безпідставні , оскільки відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року №7 у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування , забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства , шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 ЗК , статей 22,623,1166,1172,1192 ЦК особами , що їх заподіяли , тобто застосовуються як норми Земельного Кодексу України , так і норми Цивільного Кодексу України.
Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача збитків, завданих позивачу внаслідок самовільного використання земельної ділянки позивача у 2005 році. При цьому вірно не беруться до уваги твердження представників відповідача, що позивач не повернула відповідачу понесені ним витрати на обробіток земельної ділянки , оскільки вони спростовуються нормами закону. Зокрема, ст. 212 ч.І ЗК України передбачає, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі без відшкодування затрат , понесених за час незаконного користування ними.
Разом з тим при визначенні суми, що підлягає стягненню, суд невірно визначив вказану суму, оскільки не взяв до уваги доказів відповідача про розмір доходу , який він отримав внаслідок використання земельної ділянки.
Виходячи з витягу договору купівлі - продажу між відповідачем та ВАТ «Гнідавський цукровий завод» , представленого апеляційному суду, розрахунку урожайності цукрових буряків (а.с.29) розмір доходу становитиме : 166,6 ц (валовий збір по заліковій вазі) х 214 грн. (ціна) = 3565 грн. 20 коп.
Таким чином, через неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, рішення суду першої інстанції слід змінити.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу відповідача ВАТ «Луцьке ремонтне - транспортне підприємство» задовольнити частково.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 21 червня 2006 року в даній справі змінити.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ВАТ «Луцьке ремонтне - транспортне підприємство» в користь ОСОБА_1 3565 (три тисячі п»ятсот шістдесят п»ять) грн. 20 коп. доходів , отриманих від безпідставно набутої земельної ділянки.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий:
Судці: