Справа №5-449/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Чернобай
Номер провадження 11/1890/44/12 Суддя-доповідач - Забара
Категорія -
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Забари І. К.,
суддів - Борсая В. М., Сахнюка В. Г.,
з участю прокурора - Яценка Д.І.
представника КВІ Гребенькової С.І.
засудженого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу за апеляцією ОСОБА_3 на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 жовтня 2011 року, якою відмовлено в задоволенні подання заступника начальника Сумського міського відділу кримінально-виконавчої інспекції управління ДДУПВП у Сумській області про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого вироком Зарічного районного суду м. Суми від 20.01.2010 року за ч.2 ст.286 КК України до 2 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки, відповідно до постанови Полтавського районного суду від 11.10.2010 року невідбуту частину покарання замінено на 1 рік 3 місяці 19 днів виправних робіт з відрахуванням 20% заробітку в дохід держави,
ВСТАНОВИЛА:
05.10.2011 року заступником начальника Сумського міського відділу кримінально-виконавчої інспекції управління ДДУПВП у Сумській області було внесено подання до Ковпаківського районного суду м. Суми для вирішення питання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання, мотивуючи його тим, що працюючи в КУ «Сумська міська станція швидкої медичної допомоги» на посаді молодшої медичної сестри, засуджений до праці ставиться сумлінно, колективом характеризується позитивно, відбув половину строку покарання, сумлінним ставленням до праці та добропорядною поведінкою довів своє виправлення.
Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 1 грудня 2011 року в задоволенні вказаного подання відмовлено.
В поданій апеляції засуджений ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповноту з’ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеність тих обставин, які суд визначив встановленими, просить постанову суду скасувати та задовольнити подання. При цьому мотивує свої вимоги тим, що суд не дослідив, яку саме частину покарання відбув засуджений, дні відпочинку не могли вплинути на відсоток відрахувань, твердження суду про несумлінне ставлення ОСОБА_3 до відбування покарання спростовуються матеріалами справи.
Вислухавши доповідь судді, ОСОБА_3 на підтримку поданої апеляції, представника КВІ та прокурора, які вважають, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання після фактичного відбуття засудженим за необережний тяжкий злочин не менше половини строку покарання, призначеного судом, якщо він сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні подання заступника начальника Сумського міського відділу кримінально-виконавчої інспекції управління ДДУПВП у Сумській області, зробив вірний висновок про неможливість встановити з матеріалів справи, яку частину покарання на час розгляду справи в суді відбув ОСОБА_3
Вказані дані представником КВІ суду надані не були, а учасниками судового розгляду не подавались клопотання про витребування необхідних довідок з місця роботи ОСОБА_3
Більше того, такі дані не було надано і апеляційному суду.
Також колегія суддів погоджується і з висновками суду першої інстанції про недоведеність сумлінності ставлення до праці з боку ОСОБА_3, оскільки він, незважаючи на наявність позитивної характеристики з місця роботи, практично щомісячно брав дні відпочинку без збереження заробітної плати.
Посилання апелянта на недотримання судом вимог ст. 22 КПК України є безпідставним, оскільки у зазначеній статті йде мова про обвинуваченого, яким ОСОБА_3 на час розгляду даної справи судом не являвся, оскільки вже був засуджений судом і вирок відносно нього набрав законної сили.
Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції засудженого ОСОБА_3, а тому підстави для скасування постанови суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 жовтня 2011 року про відмову в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відносно ОСОБА_3 залишити без зміни, а його апеляцію на цю постанову – без задоволення.
СУДДІ:
Забара І. К. Борсай В. М. Сахнюк В. Г.