Справа№ 2-о-390/11

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

27.12.2011

Суддя Луцького міськрайонного суду Присяжнюк Л.М., вивчивши заяву Державної податкової адміністрації України у Волинській області про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньзовнішторгхліб»,-

в с т а н о в и в :

Державна податкова адміністрація України (далі - ДПА) у Волинській області звернулась в суд із зазначеною заявою.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що Управлінням податкової міліції ДПА у Волинській області проводиться перевірка щодо легітимності задекларованих витрат та здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Волиньзовнішторгхліб». В ході проведення оперативно-розшукових заходів були виявлені обставини, які дають підстави вважати, що в діях службових осіб ТОВ «Волиньзовнішторгхліб»вбачаються ознаки злочинів.

Враховуючи наведене, заявник просить суд зобов’язати ПАТ  «Банк ФОрум»в особі Луцької дирекції ПАТ «Банк Форум», розкрити інформацію, що містить банківську таємницю відносно ТОВ «Волиньзовнішторгхліб»шляхом надання роздрукованих відомостей про рух грошових коштів на всіх наявних, відкритих, закритих, внутрішньобанківських рахунках ТОВ «Волиньзовнішторгхліб», в тому числі по рахунках р/р 26008300000476, 26006301093637 за період часу з 1 січня 2008 року по 1 грудня 2011 року.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди  розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо  захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи  інтересів,  що  виникають із цивільних,  житлових,  земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших  правовідносин,  крім  випадків,  коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

          Із матеріалів справи вбачається, що заявник просить суд розкрити банківську таємницю в зв’язку з оперативно-розшуковою діяльністю, а саме викриттю злочинної діяльності зі сторони ТОВ «Волиньзовнішторгхліб».

             Згідно ст.1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», завданням оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, вивчати їх, за рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виготовляти копії з таких документів, за вимогою керівників підприємств, установ та організацій - виключно на території таких підприємств, установ та організацій, а з дозволу суду - витребувати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення у встановленому порядку.

          Згідно ст.66 КПК України, особа, яка проводить дізнання, слідчий, прокурор і суд у справах, які перебувають у їх провадженні вправі вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

          Питання, пов’язані з оперативно-розшуковою діяльністю, повинні вирішуватись у межах кримінального судочинства в порядку кримінально-процесуального кодексу України (зокрема, статті 14-1, 66,  177, 178).

          Регламентація нормами цивільного процесуального права дій у рамках кримінального процесу, порядок провадження якого визначений статтею 1 КПК України, виключається.

          Згідно  п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

На підставі наведеного, приходжу до висновку, що слід відмовити у відкритті провадження в даній справі, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 15, п.1 ч.2 ст.122, ст. 210 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкриті провадження у справі за заявою Державної податкової адміністрації України у Волинській області про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньзовнішторгхліб».

Роз’яснити заявнику право на звернення із позовом в порядку кримінально-процесуального законодавства.

Копію ухвали разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Луцького міськрайонного суду                                                             Л.М.Присяжнюк