Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 2-369/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

22 грудня 2011 року.                                                                                    смт. Машівка.

Машівський районний суд Полтавської області в складі: судді Косик С.М., з участю секретаря Ткач Н.М.,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Старицьківської сільської ради Машівського району Полтавської області, виконавчого комітету Старицьківської сільської ради Машівського району Полтавської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –державний нотаріус Машівської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, про визнання недійсним заповіту та визнання права на спадкування за законом,

в с т а н о в и в :

У вересні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_5, яка до дня смерті проживала в АДРЕСА_1 і вони разом з дружиною доглядали її, так як мама була безпорадною, на протязі 20 років хворіла на цукровий діабет 2 типу, гіпертонічну хворобу 2 ступеня, кардіосклероз атеросклеротичний та інші захворювання. Відповідачка участі в догляді за мамою не брала, пояснюючи це своєю зайнятістю. Позивач стверджує, що вони з дружиною проживали з матір’ю без реєстрації місця проживання, так як постійно зареєстровані в своїй квартирі в м.Полтава.

До складу спадщини, крім житлового будинку, де відкрилася спадщина, ввійшла також земельна ділянка, розташована на території Старицьківської сільської ради площею 7,12 га передана спадкодавцю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Він та його рідна сестра - відповідач по справі, належним чином прийняли спадщину, подавши до Машівської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Під час оформлення спадкової справи він дізнався про наявність заповіту за яким його сестрі –відповідачці, заповідано все майно, яке належатиме на день смерті та на що за законом матиме право на день смерті спадкодавиця. Державний нотаріус, перевіривши дійсність заповіту, та враховуючи його пенсійний вік, роз’яснила право на спадкування відповідно до ст.1241 ЦК України, яка гарантує успадкування, незалежно від змісту заповіту, половини частки, яка належала б йому у разі спадкування за законом, тобто ? частки. Однак він вважає, що має право на ? частини спадщини, так як закликаний до спадкування відповідно до ст.1261 ЦК України, а заповіт вважає не дійсним, оскільки він складений та посвідчений секретарем Старицьківської сільської ради, яка не мала права цього робити так як рішення виконкому сільської ради про це не приймалося. Тому поданий до спадкової справи заповіт вважає таким, що складений з порушенням нотаріальної форми заповіту, і згідно законодавства, яке діяло на час його складання тягне за собою його недійсність з наслідками, передбаченими с.2 ст.48 ЦК України (в ред.1963 року).

У зв’язку з наведеним позивач просить визнати недійсним заповіт, який було складено 15 лютого 2002 року секретарем Старицьківської сільської ради Машівського району Полтавської області ОСОБА_6 зареєстрований за №3 у журналі нотаріальних дій та № 51242592 у спадковому реєстрі; визнати за ним право на спадкування за першою чергою спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 мами –ОСОБА_5.

21.10.2011 року відповідач ОСОБА_2 подала заперечення проти позову (а.с.30-31), в якому просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову, посилаючись на те, що вимоги позивача є безпідставними, так як зазначений заповіт складений у відповідності до вимог Закону України «Про нотаріат»та ст.ст.1233,1234,1247,1251 ЦК України, на підставі вільного волевиявлення заповідача, особою, яка мала на це право, з дотриманням передбаченої форми та посвідченням, підстав для визнання його недійсним не вбачається. Виходячи зі змісту статей 1,37 Закону України «Про нотаріат»та ст.1251 ЦК України, право на вчинення нотаріальних дій мають уповноважені на те посадові особи відповідного органу місцевого самоврядування. Статтями 12,42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що сільський голова очолює виконавчий комітет відповідної ради, головує на засіданнях і організовує його роботу. Відповідно до ч.4 ст.50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»секретар сільської ради може за рішенням ради одночасно здійснювати повноваження секретаря виконавчого комітету відповідної ради. Оскільки рішенням Старицьківської сільської ради Машівського району передбачено право здійснення секретарем ради ОСОБА_6 одночасно обов’язків секретаря виконавчого комітету, остання є посадовою особою виконавчого комітету та має право на вчинення нотаріальних дій. Крім того, просить суд застосувати вимоги цивільного (ст.267 ЦК України) та цивільного процесуального законодавства щодо пропуску позивачем строку позовної давності. При цьому зауважує, що позивач не просить суд продовжити чи поновити термін для звернення з позовом до суду, не вказує на поважність причин пропуску строків позовної давності.

В своїй заяві від 02.11.2011 року про уточнення позовних вимог позивач ОСОБА_1 просив визнати недійсним заповіт від 15 лютого 2002 року ОСОБА_5 складений на користь ОСОБА_2, посвідчений секретарем виконкому Старицьківської сільської ради Машівського району Полтавської області ОСОБА_6 зареєстрований в реєстрі за №3; визнати за ОСОБА_1 право на спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 мами - ОСОБА_5 та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 позов з уточненнями підтримали в повному обсязі та наполягають на його задоволенні. Позивач пояснив, що відповідач не доглядала померлу маму, а тому він вважає, що остання не має права на всю спадщину.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_8 позов не визнали з підстав, викладених в письмовому запереченні. Відповідач пояснила, що їхній з позивачем батько відписав все майно, будинок і пай її братові –позивачеві, а тепер останній хоче забрати ще й пай матері. Вона не мала змоги приділяти мамі уваги так багато, як хотіла, бо вона є опікуном своєї внучки.

Представник відповідачів Старицьківської сільської ради Машівського району Полтавської області, виконавчого комітету Старицьківської сільської ради  ОСОБА_9 вважає що заповіт складено належним чином, посвідчено повноважною особою, оскільки ОСОБА_6 було вибрано секретарем виконкому Старицьківської сільської ради, тобто вона була посадовою особою органу місцевого самоврядування, а тому вона мала право вчиняти нотаріальні дії. Спірний заповіт є дійсним волевиявленням ОСОБА_5, яка бажала, щоб все її майно перейшло у власність ОСОБА_2

Третя особа на стороні відповідача державний нотаріус Машівської ДНК в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву з проханням слухати справу без її участі, з будь-яким рішенням суду згодна (а.с.114).

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_7, відповідача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_8, представника відповідачів Старицьківської сільської ради Машівського району Полтавської області, виконавчого комітету Старицьківської сільської ради ОСОБА_9, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до  висновку про часткове задоволення позову.

            Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Старицьківка Машівського району Полтавської області померла ОСОБА_5 (а.с.5).

          Земельна ділянка, розташована на території Старицьківської сільської ради площею 7,12 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить ОСОБА_5 , що стверджується копією державного акту від 15.12.2001р. серії Р1 № 511280 (а.с.9).

          Як свідчить виписний епікриз із історії хвороби (а.с.13-15), ОСОБА_5 знаходилася на стаціонарному лікуванні в Кошманівській дільничій лікарні з 18.05. по 01.06.2004 року, з 23.05.2005 по 10.06.2005 рік, з 27.12.2005 по 12.01.2006 рік  з діагнозом діабетична полінейропатія. ІХС. Кардіосклероз. Цукровий діабет 2 типу.

          Як убачається з дублікату, копії заповіту (а.с.34,51) та його оригіналу, дослідженого в судовому засіданні, 15 лютого 2002 року ОСОБА_5 склала заповіт на користь ОСОБА_2, який посвідчений секретарем виконкому Старицьківської сільської ради Машівського району ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за №3.

          Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі (а.с.52), спірний заповіт має в спадковому реєстрі номер 40625128.

          10 квітня 1998 року на першій сесії Старицьківської сільської ради народних депутатів двадцять третього скликання ОСОБА_6 була обрана секретарем Старицьківської сільської ради та виконавчого комітету вказаної сільської ради, що стверджується копією протоколу від 10.04.1998р. (а.с.74-91).

          Згідно повідомлення начальника архівного відділу Машівської райдержадміністрації від 18.10.2011 року за №01-36/43, у книгах протоколів засідань виконавчого комітету Старицьківської сільської ради Машівського району за 1998-2002 роки рішення про покладення обов’язків на секретаря сільської ради про вчинення нотаріальних дій немає (а.с.26).

          У главі 3 ЦК УРСР 1963р., який був чинний на момент складання оспорюваного заповіту, дано вичерпний перелік підстав, за наявності яких угода може бути визнана недійсною.

          У відповідності до ст.47 ЦК УРСР нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. За ст.48 цього Кодексу недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.          

          Відповідно до ст. ст. 524 ЦК України (1963 р.) спадкування може здійснюватися за законом і за заповітом.   

           Згідно зі ст. 534 ЦК (1963 р.) кожний громадянин може залишити за заповітом все своє майно або його частку одному або декільком особам, які входять або не входять до кола спадкоємців за законом.   

          Згідно ст.541 ЦК УРСР 1963 року заповіт повинен бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений.

          Відповідно до ст.37 Закону України від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат», статтей 38,42,59 Закону України від 21 травня 1997 року «Про місцеве самоврядування в Україні»та п.2 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України», яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року № 22/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 1994 року за № 256/466, у населених пунктах, де немає державних нотаріусів, нотаріальні дії вчиняються посадовими  особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, на яких такий обов’язок покладено рішенням виконавчого комітету відповідної ради.

           Як убачається з матеріалів справи, оспорюваний заповіт посвідчено секретарем виконавчого комітету Старицьківської сільської ради ОСОБА_6, проте відповідного рішення виконавчого комітету сільської ради, яке б давало саме цій особі право на вчинення нотаріальних дій немає, що стверджується даними з архівного відділу Машівської РДА та не заперечується відповідачами, а тому суд приходить до висновку про недійсність спірного заповіту.

          Суд не вбачає пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки право на пред’явлення позову про недійсність заповіту виникає лише після смерті заповідача, про що вказав Пленум Верховного Суду України в постанові  від 30.05.2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування».

            Суд вважає, що вимога позивача визнати за ним право на спадкування за першою чергою спадкування за законом після померлої мами задоволенню не підлягає, оскільки таке право встановлено законом, відповідно до ч.4 ст. 1257 ЦК України у разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

            Відповідно до ст. 88 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задоволені частково, а тому з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню сплачений судовий збір в сумі 1,41 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в розмірі 6,16 грн., з кожного.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212- 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 47,48, 524, 534, 541 ЦК УРСР 1963 року, ст.ст.1257, 1261, 1268, 1269 ЦК України, ст.37 Закону України від 02.09. 1993 р.«Про нотаріат», ст.ст. 38,42,59 Закону України від 21.05.1997 року «Про місцеве самоврядування в Україні», п.2 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України», яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року № 22/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 1994 року за № 256/466, суд, -

                                                            в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Старицьківської сільської ради Машівського району Полтавської області, виконавчого комітету Старицьківської сільської ради Машівського району Полтавської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –державний нотаріус Машівської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, про визнання недійсним заповіту та визнання права на спадкування за законом –задовольнити частково.

Заповіт від 15 лютого 2002 року ОСОБА_5 складений на користь ОСОБА_2, посвідчений секретарем виконкому Старицьківської сільської ради Машівського району Полтавської області ОСОБА_6 зареєстрований в реєстрі за №3 –визнати недійсним.

В задоволенні інших позовних вимог –відмовити.

            Стягнути з ОСОБА_2, Старицьківської сільської ради Машівського району Полтавської області, виконавчого комітету Старицьківської сільської ради Машівського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1,41 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в розмірі 6,16 грн., з кожного.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд Полтавської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.  

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : (підпис)

Копія вірна:

Суддя Машівського районного суду                                                                          С.М.Косик