ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

03 жовтня 2006 р.

№ 7/191

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. –головуючого,

Панченко Н.П.,

Плюшка І.А.,

розглянувши  матеріали касаційної скарги

ТОВ “Злагода ДТД”

на рішення та постанову

господарського суду міста Києва від 18 травня 2006 року Київського апеляційного господарського суду від 04 липня 2006 року

у справі

№ 7/191

господарського суду

міста Києва

за позовом

ТОВ “Злагода ДТД”

до	1.          Шевченківської районної ради у м. Києві 2.          Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної ради у м. Києві

про	продовження терміну дії договору

за участю представників сторін

від позивача –

Підпалий В.Л.

від відповідачів –

Науменко О.П.

В С Т А Н О В И В:

          ТОВ “Злагода ЛТД” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Шевченківської районної ради у м. Києві про зобов’язання видати розпорядження на продовження строку дії договору оренди №6633/1 від 20.11.2003 нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва на той же строк і на таких самих умовах та зобов’язання Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної ради у м. Києві укласти з позивачем договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва на той же строк і на таких самих умовах.

          В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він виконував свої обов’язки за договором по сплаті орендної плати своєчасно та в повному обсязі, та має переважне право на продовження договору оренди на новий термін відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України “Про оренду державного і комунального майна”.

          Рішенням господарського суду міста Києва від 18.05.2006 у справі № 7/191 (суддя Якименко М.М.) в позові відмовлено повністю.

          Рішення мотивоване тим, що орендодавець спірного майна у встановлений законом термін повідомив позивача про відсутність наміру продовжувати з ним орендні правовідносини, оскільки позивач втратив переважне право на продовження договору оренди у зв’язку з неналежним виконанням обов’язків орендаря всупереч умовам договору.

          У рішенні зазначається, що позивач не надав доказів звернення до орендодавця з проектом договору оренди згідно з вимогами Цивільного кодексу України, а посилання позивача на ч. 3 ст. 17 Закону України “Про оренду державного і комунального майна” в обгрунтування позовних вимог безпідставне.

          Київський апеляційний господарський суд постановою від 04.07.2006 у справі № 7/191 (колегія  суддів: головуючий –Пінчук А.М., судді Гольцова Л.А., Данилова Т.Б.) апеляційну скаргу позивача залишив без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2006 –без змін, погодившись з висновками господарського суду міста Києва.

          

          У касаційній скарзі позивач просить скасувати повністю рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2006 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2006 у справі № 7/191 з огляду на те, що зазначені рішення прийняті без належної юридичної оцінки фактичних обставин справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що не відповідають практиці Верховного Суду України, а також суперечать нормам Конституції України.

          У касаційній скарзі позивач зазначає, що основною причиною відмови відповідача-2 від укладення договору оренди на новий термін є не порушення позивачем своїх зобов’язань за договором оренди по сплаті орендної плати, а  намір відповідача-2 передати спірне приміщення в оренду іншому підприємству, що суттєво порушує права позивача, а також суперечить положенням Цивільного кодексу України та Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

          Вищим господарським судом України ухвалою від 07.08.2006 у справі №7/191 порушено касаційне провадження.

Розпорядженням Першого заступника Голови Вищого господарського суду України Демченка С.Ф. від 02 жовтня 2006 року у справі № 7/191 змінено та призначено наступний склад колегії суддів: Самусенко С.С. –головуючий (доповідач), судді Панченко Н.П., Плюшко І.А.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, судова колегія Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини у справі № 7/191.

20.11.2003 між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківського району міста Києва та ТОВ “Злагода ЛТД” (позивач) було укладено договір оренди № 6633/1 нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва строком до 01.01.2006, відповідно до якого позивачу було надане в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 41, 1 м2 за адресою: м. Київ, вул. М. Житомирська, 18а.

25.11.2003 рішенням № 263 Шевченківської районної ради у м. Києві було створено Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної ради у м. Києві, яке стало правонаступником КП УЖГ Шевченківського району міста Києва в частині орендних правовідносин.          

          Відповідно до ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України, ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та п.п. 6.2, 6.3 вищезазначеного договору оренди, договір припиняє свою дію в разі закінчення строку, на який його було укладено.

          За ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно ст.17 вищезазначеного Закону України відповідач-2 направив позивачу лист № 7/9-011-06/53 від 11.01.2006 з повідомленням про закінчення договору оренди, відсутність наміру продовжувати з позивачем орендні відносини та вимогою звільнити займані приміщення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 777 ЦК України умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін.

                    Згідно з п. 6.4 договору оренди продовження строку дії договору можливе лише у разі надання нових розпорядчих документів.

          Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов’язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

                    

          Судами встановлено, що позивач неналежним чином виконував обов’язки орендаря всупереч умовам договору.

          

                    Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не звертався до орендодавця з пропозицією укласти договір оренди у відповідності з ч. 1 ст. 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та в порядку ст. 641 ЦК України.

Враховуючи вищенаведені встановлені господарськими судами попередніх інстанцій обставини у даній справі, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає оскаржувані рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

          Господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного та обґрунтованого висновку, що правові підстави для зобов’язання  відповідача-1 видати розпорядження позивачу на продовження строку дії договору оренди №6633/1 від 20.11.2003 нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва та зобов’язання відповідача-2 укласти з позивачем зазначений договір оренди на той же строк і на таких самих умовах  відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу ТОВ “Злагода ЛТД” залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2006 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2006 у справі № 7/191 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                      С. Самусенко

Судді:                                                                                          Н. Панченко

                                                                                                    І. Плюшко