ПОСТАНОВА

                                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                    Справа №2-а-2216/11

23 червня 2011 року                                                                                 смт. Любешів

Суддя  Любешівського  районного  суду  Волинської області  Хомич В.І.,    розглянувши   в   порядку  скороченого  провадження  справу  за адміністративним позовом ОСОБА_1 до   управління Пенсійного фону  України  в  Любешівському районі  про визнання дій відповідача  неправомірними, про зобов'язання його провести нарахуванн і виплату підвищення до пенсії та додаткової пенсії в розмірах, передбачених ст.ст.39, 51 Закону України “Про статус   і   соціальний   захист   громадян,   які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської катастрофи”,

встановив :

У поданій до суду 06 червня  2011 року позовній заяві Позивач   зазначає, що вона  проживає  в с. Погулянка Любешівського району Волинської області  є потерпілою  від Чорнобильської катастрофи третьої категорії та непрацюючим пенсіонером.

У зв'язку з цим, відповідно до ч.1 та ч.2 ст.39. ч.2 ст.51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі Закону), відповідачем їй  повинно виплачуватись підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткова пенсія у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Останнім їй на порушення вимог зазначених статей Закону згадані доплати виплачуються в розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України “Про питання соціального захисту окремих категорій громадян” та “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що є значно меншими.

Зважаючи на пріоритетність законів над підзаконним нормативними актами, при виплаті зазначених доплат підлягають застосуванню норми, передбачені  Законом, а  не  згаданими постановами.

Просить суд постановити рішення, яким дії відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії та додаткової пенсії у розмірах визначених ст.ст.39,51 Закону визнати неправомірними, зобов'язати його провести перерахунок, арахування  та виплату таких підвищеннь до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткової пенсії у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії   в  межах  шестимісчного  строку  позовної  давності.

Відповідач  до  суду  заперечення   проти  позову   у  встановлений  ч. 3 ст. 183-2 КАС України   строк  не подав. Відповідно  до  розписки,  копію  ухвали про  відкриття  скороченого  провадження   відповідач  отримав 09  червня  2011   року.

Відповідно  до   п. 3 ч. 5 ст. 183-2 КАС України  справа повинна    бути   розглянута  у порядку  скороченого провадження  не пізніше  трьох  днів  з  дня  закінчення  строків, передбачених  ч. 3 цієї  статті, якщо  до  суду  не  було  подано  заперечення  відповідача  та  за  умови,  що  справа  розглядається  судом  за  місцезнаходженням   відповідача.

За таких  обставин, суд  дослідивши  подані позивачем докази, вважає позов підставним і таким, що підлягає до   задоволення.

Судом встановлено, що Позивач  постійно проживає в  с. Погулянка Любешівського району Волинської області, є непрацюючим  пенсіонером  та потерпілою  від Чорнобильської катастрофи третьої категорії.

Дані обставини стверджено паспортом, пенсійним посвідченням, посвідченням громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи категорії 3.

Вказаний населений пункт, відповідно до Переліку населених пунктів віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23 липня 1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12 січня 1993 року, віднесено до зон гарантованого добровільного відселення.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.39 Закону, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення підвищуються у розмірі двох мінімальних заробітних плат, а відповідно до його ст.51 особам, віднесеним до категорії 3, щомісячно призначається додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Вказані розміри підвищення до пенсії та додаткової пенсії зазнали змін, що відбулись відповідно до п.п.9, п.п.13 п.28 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28 грудня 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року.

Згадані положення бюджетного Закону рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними та такими, що втратили чинність з дня ухвалення вказаного рішення, а тому вказані статті залишились чинними в первинній редакції.

Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні Позивачу  розмірів підвищення до пенсії застосуванню підлягають ст.ст.39, 51 Закону, а не згадані постанови, оскільки останні істотно звужують обсяг раніше встановлених законом прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд вважає, що положення ч. 3 ст. 28 згаданого Закону не є перешкодою для застосування  мінімального розміру пенсії за  віком для  обчислення  інших  пенсій  чи  доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону, в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

  Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Позивач  звернулася  до адміністративного суду за захистом прав   06 червня      травня   2011 року    то суд задовольняє позовні вимоги позивачки за період з  06 грудня   2010 року.  

Виходячи з наведеного суд приходить  до  висновку, що відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок, нарахування  позивачу додаткової пенсії відповідно до вимог ст. 51 Закону із застосуванням ст. 28 ч.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ч. 3 ст. 4 Закону України “Про прожитковий мінімум”, ст. 52 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, ст.21 Закону України “Про державний бюджет на 2011 рік” і цей перерахунок має бути здійснений за період в межах строку позовної давності тобто з    06 грудня    2010  року  по  день   розгляду  справи в суді.   

Що стосується перерахунку позивачу підвищення до пенсії, то цей перерахунок має бути здійснений також за такий же період відповідно до вимог ч. 1 та ч.2 ст.39 Закону в розмірі двох мінімальних заробітних плат із врахуванням ст.53 Закону України “Про державний бюджет України на 2010 рік”, ст.22 Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік”.

Дії відповідача щодо невиплати Позивачу  підвищення до пенсії та додаткової пенсії у вказаних розмірах є неправомірними.

Оскільки відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) саме на управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах покладено обов'язок призначення і виплати пенсії, допомоги на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства, тому суд вважає за необхідне зобов'язати провести перерахунок та виплату пенсії позивачу саме УПФУ в  Любешівському  районі.

Керуючись ст.ст.  11, 17,  158. 160. 162.  183-2, 256  КАС України, ст.ст.39, 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Законом України “Про державний бюджет на 2010, 2011 роки”, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити  повністю.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Любешівському районі Волинської області щодо невиплати ОСОБА_1,    як особі, віднесеній до категорії 3, непрацюючому пенсіонеру, яка  проживає на території гарантованого добровільного відселення, підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком згідно ст.ст.39, 51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"   -  неправомірними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1,    як непрацюючому  пенсіонеру, яка проживає у зоні гарантованого добровільного відселення підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, передбаченого ч.1 та ч.2 ст.39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з   06 грудня   2010 року по  23  червня 2011  року  з врахуванням ст.53 Закону України “Про державний бюджет України  на 2010 рік”, ст. 22 Закону України “Про державний бюджет на 2011 рік” та виплачених сум, та як особі, яка віднесена до категорії 3 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч.2 ст.51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за вказаний період із врахуванням ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”та виплачених сум.

Звернути постанову до негайного  виконання.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Любешівський  районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання її копії апеляційних скарг, копії яких одночасно надсилається особами, які їх подають, до суду апеляційної інстанції.

          Суддя:                                        / підпис/                              В.І.Хомич    

          З оригіналом  вірно.

          Суддя  Любешівського  

          Районного  суду                                                              В.І.Хомич