ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2006 р. | № 185/14-05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Гриконт” на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.05.2006 року у справі №185/14-05 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Італгриб” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гриконт” про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2005 року позивач звернувся до господарського суду м. Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 139 971,38 грн., пені в сумі 34 905, 44 грн., інфляційних сум 31 941 грн. і 3% річних у сумі 6 964, 98 грн., посилаючись на те, що останнім неналежним чином виконано зобов’язання за договором з оплати за поставлений товар.
Рішенням господарського суду Київської області від 07.12.2005 року позов задоволено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.05.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції змінено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 139 971, 38 грн., пеню в сумі 11 059, 65 грн., інфляційні суми 18 942 грн., 3% річних в сумі 4 199, 14 грн., а в решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ним рішення скасувати та в позові відмовити.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2003 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого позивач (продавець) зобов’язується продати, а відповідач (покупець) -оплатити та прийняти товар в кількості, асортименті і ціні згідно п.2 даного договору.
П.4.1 договору передбачено, що термін оплати товару –3 банківських дні з моменту отримання рахунку. За кожен день прострочки платежу нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми заборгованості.
Ст.ст.525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов’язання за спірним договором та поставив відповідачу товар на суму 228 941, 38 грн., а відповідач взяті на себе зобов’язання за спірним договором з оплати отриманого товару виконав неналежним чином і має заборгованість перед позивачем у розмірі 139 971,38 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про наявність правових підстав для стягнення заборгованості в сумі 139 971,38 грн. з урахуванням вимог ст. ст.625 ЦК України й обґрунтовано задовольнив позов.
Разом з тим, місцевий господарський суд помилився при визначенні розміру штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, не врахувавши вимог ч.6 ст.232 ГК України.
Таким чином, апеляційний господарський суд вірно змінив рішення суду першої інстанції в частині нарахування пені, стягнувши її в сумі 11 059 грн.
Матеріали справи свідчать про те, що вказані висновки апеляційного суду відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін.
Суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, повно з’ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги, та обґрунтовано змінив рішення суду першої інстанції. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, прийнята постанова апеляційного суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Гриконт” залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.05.2006 року –без змін.
Головуючий В.Перепічай
Судді І. Вовк
П. Гончарук