Справа № 22-ц-2690/12848/11
Головуючий у 1 інстанції: Притула Н.Г.
Доповідач: Махлай Л.Д.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2011 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,
суддів: Прокопчук Н.О., Росік Т.В.
при секретарі: Хилюк І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 травня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Інноваційно – промисловий банк», відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
в с т а н о в и л а:
у лютому 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню посилаючись на те, що виконавчий напис від 31.05.2010 року про звернення стягнення на предмет іпотеки був вчинений нотаріусом до закінчення строку основного зобов’язання та іпотечного договору. Крім того, виконавчий напис вчинено без належних документів про безспірну заборгованість та за відсутності письмової вимоги до нього про усунення порушень.
Рішенням Шевченківскього районного суду м. Києва від 23 травня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвали нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з`ясування обставин справи. А саме, суд не врахував, що сума заборгованості була визначена самим нотаріусом в порушення вимог ст. ст. 5, 49 Закону України «Про нотаріат», а сама заборгованість була спірною. Також суд не врахував той факт, що ним не було отримано письмової вимоги про усунення порушень, що є порушенням п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Крім того, у виконавчому написі не зазначено строку, за який проводиться стягнення.
В судовому засіданні представник апелянта підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.
Представник відповідача просив відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що між ВАТ «Інноваційно – промисловий банк», правонаступником якого є ПАТ «Інноваційно – промисловий банк» та ОСОБА_1 26.11.2004 року було укладено кредитний договір № 132-2004, згідно з яким останньому було відкрито відновлювальну відкличну кредитну лінію на споживчі потреби з лімітом кредитування 20 000 доларів США строком до 26.05.2005 року під 17 % річних.
Відповідно до додаткових угод № 1 та 2 змінено ліміт кредитування до 75 000 доларів США, строк кредитування до 09.05.2007 року та відсотки за користування кредитом до 15 %.
Відповідно до договору про внесення змін до кредитного договору ліміт кредитування змінено на 150 0000 доларів США, а кінцевий термін повернення кредиту на 09.05.2008 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язання 26.11.2004 року між сторонами було укладено договір про іпотеку, згідно з яким ОСОБА_1 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1. 11.12.2007 року сторони внесли зміни до договору про іпотеку щодо розміру кредиту та строку його повернення
У зв`язку з невиконання боржником зобов`язань останньому було направлено вимогу від 31.08.2009 року, у якій зазначено розмір заборгованості по кредиту 149 999,17 доларів США та заборгованість по процентам – 9 270,76 доларів США та запропоновано погасити заборгованість у тридцятиденний строк. У цій же вимозі зазначалося про те, що у разі невиконання даної вимоги банк має право на стягнення збитків, спричинених невиконанням зобов`язань по кредитному договору та на звернення стягнення на предмет іпотеки. Дана вимога була отримана дружиною позивача 19.09.2009 року (а.с. 43,44).
Оскільки заборгованість у встановлений у вимозі строк не була погашена банк звернувся із заявою про вчинення виконавчого напису та 31.05.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено виконавчий напис, за яким звернено стягнення на предмет іпотеки та за рахунок коштів отриманих від продажу предмета іпотеки запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «Інноваційно – промисловий банк» у розмірі: заборгованості за кредитом 149 999, 17 доларів США, що на день вчинення виконавчого напису по курсу НБУ становить 1 188 758, 42 грн.; заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом 26 406,09 доларів США, що еквівалентно 209 270,90 грн.; плата за вчинення виконавчого напису 10 100 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що порушень діючого законодавства при вчиненні виконавчого напису не було.
Проте такі висновки суперечать встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.
Згідно зі ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5 (надалі Інструкція) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (надалі Перелік), стягнення заборгованості проводиться за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Відповідно до ст. 88 Закону «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Згідно з п. 284 Інструкції заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком.
Боржником отримана вимога про наявність заборгованості по кредиту у розмірі 149 999,17 доларів США та заборгованості по процентам – 9 270,76 доларів США.
При співставленні вимоги про усунення порушення та виконавчого напису вбачається, що розмір заборгованості по процентам у виконавчому написі значно перевищує розмір такої заборгованості, який був зазначений у вимозі. При цьому у виконавчому написі, в порушення вимог ст. 89 Закону України «Про нотаріат» не зазначено період, за який проводиться стягнення.
Відповідач повинен був проінформувати позивача про збільшений розмір заборгованості, або звернутися із заявою про вчинення виконавчого напису лише на ту суму заборгованості, яка була зазначена у вимозі, про яку був обізнаний позивач та яку останній не оспорював.
Вчинення ж виконавчого напису щодо заборгованості, про яку не було проінформовано боржника, та визнання такої заборгованості безспірною суперечить вимогам закону.
Суд першої інстанції не звернув увагу на допущені відповідачем порушення чинного законодавства при зверненні за вчиненням виконавчого напису.
Отже, з огляду на те, що відповідач не надсилав боржнику не менш ніж у тридцятиденний строк письмову вимогу про усунення порушення на ту суму, яку заявив для вчинення виконавчого напису, не надав доказів, що при вчиненні виконавчого напису нотаріуса та заборгованість, яка вказана у виконавчому написі була безспірною, висновок суду про те, що виконавчий напис вчинено з дотриманням вимог закону є помилковим, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Р ішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 травня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 31.05.2010 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 таким, що не підлягає виконанню.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий
Судді