Справа № 22-2690/15037/11
Головуючий у 1 інстанції: Букіна О.М.
Доповідач: Махлай Л.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2011 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,
суддів: Прокопчук Н.О., Росік Т.В.,
при секретарі: Хилюк І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданою її представником ОСОБА_2 на ухвалу Солом’янського районного суду м. Києва від 08 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, Адвокатського об’єднання «Український адвокат» про визнання недійсним свідоцтва України НОМЕР_1 на знак для товарів послуг та зобов’язання вчинити певні дії ,
в с т а н о в и л а:
у січні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, Адвокатського об’єднання «Український адвокат» про визнання недійсним свідоцтва України НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг «Земна» та зобов’язання вчинити певні дії.
Ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва від 08 вересня 2011 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду позивач через свого представника подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати дану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на порушення судом норм процесуального права, оскільки позивач не була повідомлена про судове засідання, призначене на 23.08.2011 року, а тому її неявка у судове засідання 08.09.2011 року була першою.
В судовому засіданні представник апелянта підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.
Вислухавши доповідь судді, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач не з’явилася в судове засідання, призначені на 23 серпня 2011 року та на 08 вересня 2011 року, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином та не подавала заяви про розгляд справи у її відсутності.
Проте, з таким висновком колегія суддів погодитися не може.
Так, ухвалою від 19.05.2011 року провадження у справі було зупинено до проведення експертизи.
Після повернення справи з експертної установи з повідомленням про неможливість дати висновок, у порушення вимог ч. 2 ст. 204 ЦПК України судом першої інстанції ухвала про відновлення провадження у справі не виносилася. Листом від 09.08.2011 року суд повідомив сторони про те, що судове засідання у справі призначено на 23.08.2011 року на 9 год. 30 хв. Проте, згідно журналу реєстрації вихідної кореспонденції таке повідомлення позивачці було направлено лише 17.08.2011 року та будь-які дані про вручення цього повідомлення у матеріалах справи відсутні. А тому висновок суду про належне повідомлення позивачки про дату судового засідання на 23.08.2011 року є хибним.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Згідно зворотного поштового повідомлення позивачка отримала судову повістку на 08.09.2011 року, проте її представник повідомив телеграмою про неможливість явки до суду.
За таких обставин неявка належним чином повідомленого позивача або його представника в судове засідання 08 вересня 2011 року є першою, що виключає можливість залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.
Посилання в ухвалі суду першої інстанції на те, що сторона зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитися провадженням у справі колегія суддів не приймає до уваги, оскільки 04.07.2011 року представник позивачки знайомився з матеріалами справи, проте будь-яких даних у справі про дату судового засідання не було.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з передачею справи для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Солом’янського районного суду м. Києва від 08 вересня 2011 року скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді