КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.01.2012 № 03/5026/1319/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлева М.Л.
суддів:
при секретарі судового засіданні –Марченко Ю.І.,
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 10.01.2012 року по справі № 03/5026/1319/2011 (в матеріалах справи)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Постачальник», м. Черкаси на рішення господарського суду Черкаської області від 18.10.2011 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 21.10.2011 року) у справі № 03/5026/1319/2011 (суддя –Єфіменко В.В.)
за позовом приватного підприємства «Постачальник», м. Черкаси
до публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», м. Київ
Державної виконавчої служби України, м. Київ
про визнання недійсними прилюдних торгів
В С Т А Н О В И В :
До господарського суду Черкаської області в порядку позовного провадження звернулось приватне підприємство «Постачальник», м. Черкаси до публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», м. Київ, Державної виконавчої служби України, м. Київ з двома вимогами: про визнання недійсними прилюдних торгів та усунення перешкоди у користуванні та розпорядженні майном ПП «Постачальник» шляхом заборони Державній виконавчій службі України здійснювати реалізацію арештованого нерухомого майна.
В процесі розгляду справи в суді першої інстанції до прийняття рішення, позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, а саме позивач просив також скасувати акт № 165/1-1 державного виконавця про проведені прилюдні торги, затвердженого 04.07.2011 року.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 18.10.2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, позивач, приватне підприємство «Постачальник», м. Черкаси звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 18.10.2011 року і прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що суд не звернув уваги на те, що при проведенні аукціону державним виконавцем було порушено вимоги п. 3.2. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, відповідно до чого останнім не було перевірено правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності та не надана оцінка наявному в матеріалах справи договору іпотеки, яким підтверджується право власності позивача на майно.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2011 року по справі № 03/5026/1319/2011 колегія суддів у складі: головуючий суддя – Яковлєв М.Л., судді: Жук Г.А., Тарасенко К.В. апеляційну скаргу прийняла до провадження і призначила перегляд рішення на 06.12.2011 року.
06.12.2011 року в зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, колегією суддів апеляційного суду оголошено перерву до 10.01.2012 року.
Представник позивача в судових засіданнях надав свої пояснення і підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду Черкаської області від 18.10.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Крім того, в судовому засіданні 10.01.2012 року представником позивача подано договір купівлі-продажу № 4056 від 17.05.2010 року укладений між МП «Фактум» та ОСОБА_1 про купівлю частини нежитлових приміщень в будинку № 34 по вул. Хіміків, м. Черкаси; рішення № 3 власника приватного підприємства «Постачальник» ОСОБА_1 про передачу вказаного нежитлового приміщення до статутного фонду ПП «Постачальник» та відповідний акт прийому передачі від 24.05.2002 року.
Представник відповідача-1 – публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» проти вимог апеляційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу в порядку ст. 96 ГПК України, та просить рішення господарського суду Черкаської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Також представником ПАТ «Ерсте Банк» у судовому засіданні підтверджено факт наявності свідоцтва про право власності ПП «Постачальник» на частини нежитлових приміщень в будинку № 34 по вул. Хіміків, м. Черкаси.
Представник Державної виконавчої служби України двічі в судові засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Враховуючи викладене, а також наявність в матеріалах справи всіх необхідних для перегляду рішення доказів, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутністю представників відповідача-2, проти чого також не заперечують представники сторін, присутні у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді – доповідача, виступ представника позивача та відповідача-1 перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга приватного підприємства «Постачальник» підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Черкаської області від 18.10.2011 року по справі № 03/5026/1319/2011 – слід скасувати, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 27.05.2010 року відкрито виконавче провадження з виконання рішення постійно діючого третейського суду від 22.12.2009 року про стягнення боргу на користь ПАТ «Ерсте Банк» з ПП «Будерст», Пащенка Валерія Вікторовича та Пащенко Лесі Іванівни (т. 1 а.с. 20).
Державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області проведено опис нерухомого майна, розташованого по проспекту Хіміків, 34 в місті Черкаси, а саме, нежитлового приміщення загальною площею 253,60 кв.м. (т. 1 а.с. 98-101).
Як вбачається із акту опису й арешту майна, до останнього внесено відомості про те, що спірне нерухоме майно належить Пащенку В.В., яке в свою чергу останнім було передано рішенням № 3 та актом прийому-передачі від 24.05.2002 року до статутного фонду ПП «Постачальник».
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Пунктом 2.1. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 27.10.1999 року № 68/5 визначено, що арештоване нерухоме майно - це майно боржника, на яке звернено стягнення і яке підлягає реалізації. Тобто, в будь-якому випадку у виконавчому провадження може бути звернено стягнення лише на майно боржника.
12.05.2011 року відбулось засідання конкурсної комісії з визначення спеціалізованих організацій для реалізації арештованого державними виконавцями майна, про що складено протокол № 11 та вирішено передати майно на реалізацію приватному підприємству «Спеціалізоване підприємство Юстиція».
Відповідно до вказаного протоколу 17.05.2011 року укладено договір № 030/11 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.
Листом від 27.05.2011 року № 2180 повідомлено боржника, стягувача та Департамент державної виконавчої служби про проведення прилюдних торгів, які відбудуться 17.06.2011 року о 12:00, за адресою м. Черкаси, вул. Ільїна, 55, оф. 101 в приміщенні ЧФ ПП «СП Юстиція» (а.с. 129 т. 2).
08.06.2011 року у відповідь на лист № 2180 від 27.05.2011 року директором ПП «Постачальник» було повідомлено Департамент державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України та ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція», що згідно свідоцтва про право власності від 05.06.2002 року ПП «Постачальник» є власником нежитлових приміщень, розташованих по пр-т. Хімікі, 34, в м. Черкаси (а.с. 131 т. 2).
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» станом на 17.06.2011 року (дата проведення торгів) реалізація арештованого майна здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах; порядок проведення прилюдних торгів з продажу арештованого державними виконавцями нерухомого майна боржників визначається Міністерством юстиції України.
Відповідно до пункту 1.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999 року прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою відділом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.
Пунктом 3.2. Тимчасового положення визначено, що спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця,в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені інструкцією про проведення виконавчих дій.
До заявки, відповідно до Тимчасового положення, повинен бути доданий, зокрема копія право встановлювального документу, що підтверджує право власності.
Однак, в порушення порядку проведення прилюдних торгів, до заявки була додана лише довідка комунального підприємства «Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації» від 25.08.2010 року про те, що нежитлове приміщення зареєстроване на праві приватної власності за громадянином Пащенко Валерієм Вікторовичем на підставі договорі купівлі-продажу № 4056 від 17.05.2000 року.
Натомість, з матеріалів справи вбачається наступне.
Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 322 від 04.06.2002 року «Про оформлення права власності приватному підприємству «Постачальник», було дозволено оформити право власності на частину нежитлових приміщень в житловому будинку, а саме: приміщення магазину за номерами 65-1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, загальною площею 253,6 м2 на першому поверсі п’ятиповерхового будинку (літ. А) по просп. Хіміків, 34 м. Черкаси (т. 1 а.с. 57). Цим же рішенням доручено державному комунальному підприємству «Черкаському обласному об’єднаному бюро технічної інвентаризації управління житлово-комунального господарства Черкаської обласної державної адміністрації» оформити свідоцтво про право власності на вищевказані приміщення.
На виконання та на підставі зазначеного рішення органу місцевого самоврядування позивачу – приватному підприємству «Постачальник» було видано свідоцтво про право власності на частину нежитлових приміщень, розташованих в місті Черкаси, просп. Хіміків, 34 (т. 1 а.с. 13). Разом з цим, у свідоцтві про право власності за підписом начальника БТІ зазначено, що зазначений в цьому документі об’єкт нерухомості - комплекс будівель, зареєстрований в Черкаському обласному об’єднаному бюро технічної інвентаризації в місті Черкаси на праві приватної власності за приватним підприємством «Постачальник» та запис внесено в реєстрову книгу № 10 під № 1339. Свідоцтво видано 05.06.2002 року. Доказів того, що свідоцтво та рішення скасовані або визнані у встановленому порядку недійсними відсутні.
Відповідно до Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно (додаток № 2 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування є право встановлювальним документом.
Крім того, з листа БТІ від 08.06.2011 року № 2249 вбачається, що право власності на частину нежитлових приміщень будинку № 34 по пр.-ту Хіміків в м. Черкаси зареєстровано за ПП «Постачальник» (а.с. 18 т. 1).
Такожо, з матеріалів справи вбачається, що 27.03.2008 року між відкритим акціонерним «Ерсте Банк» в якості іпотекодержателя з однієї сторони та приватним підприємством «Постачальник» в якості іпотекодавця з іншої сторони, укладено договір іпотеки № 010-05/928 іп (т. 1 а.с. 50-55). Відповідно до договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно – нежиле приміщення (вбудоване приміщення), загальною площею 256,1 кв.м., який знаходиться на першому поверсі п’ятиповерхового житлового будинку, який розташований за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, просп. Хіміків, 34 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності б/н від 05.06.2002 року, зареєстрованого на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 322 від 04.06.2002 року, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за р. № 1504680. Також, до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, відповідно до якого, нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою м. Черкаси, проспект Хіміків, 34, власником якого є ПП «Постачальник» є об’єктом обтяження на підставі договору іпотеки № 010-05/928 зареєстрованого в реєстрі за № 5027 та посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 2-4).
Відповідно до ст. 346 Цивільного кодексу України, право власності може бути припинено у випадках, встановлених законом. З матеріалів справи не вбачається, що право власності позивача приватного підприємства «Постачальник» припинялося.
До того ж, як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження, позивач не є боржником щодо якого прийнято рішення про стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».
Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Частина 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» регламентовано, що у разі порушення основного зобов’язання або умов іпотечного договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотеко держателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до закону.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач-1 скористався своїм правом та звернувся до позивача з позовом до господарського суду Черкаської області з вимогою звернути стягнення на предмет іпотеки по договору іпотеки № 010-05/928 іп від 27.03.2008 року посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого реєстрі за № 5027, а саме нежиле приміщення – магазин (вбудоване приміщення) загальною площею 256,1 кв.м, який знаходиться на першому поверсі п’ятиповерхового житлового будинку та розташований за адресою: м. Черкаси, просп. Хіміків, 34 і є предметом продажу з прилюдних торгів.
Таким чином, колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що прилюдні торги проведені із порушенням також Закону України «Про іпотеку».
Прилюдні торги за своєю правовою природою – це продаж майна, на яке звернено стягнення і яке підлягає реалізації. Власником цього майна стає покупець, котрий запропонував за нього у ході торгів найвищу ціну. Таким чином, під час проведення прилюдних торгів укладається угода про передачу майна у власність, сторонами якої є покупець – учасник прилюдних торгів, котрим може бути фізична або юридична особа, і продавець – відділ ДВС в особі спеціалізованої організації, що організовує та проводить ці прилюдні торги за договором із державною виконавчою службою.
Відповідно до п. 2.2 Тимчасового положення про прилюдні торги, прилюдні торги – це продаж майна, за яким його власником стає покупець, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
Таким чином, прилюдні торги є підставою для набуття цивільних прав (права власності).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, дія особи, спрямована на набуття, змін або припинення цивільних прав та обов’язків є правочином.
Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.
Порушення норм цивільного законодавства під час прилюдних торгів є підставою для визнання їх недійсними.
Таким чином, оскільки при проведенні прилюдних торгів 17.06.2011 року були допущені порушення чинного законодавства, колегія апеляційного суду вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про визнання прилюдних торгів недійсними.
Крім того, суду апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Соснівським районним судом у місті Черкаси розглядалася цивільна справа за позовом приватного підприємства «Постачальник» до ОСОБА_1, державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби в Черкаській області Троценка І.Л., за участю третіх осіб: ПАТ «Ересте Банк», Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту (т. 3 а.с. 3). На підставі заяви позивача про залишення справи без розгляду, Соснівський районний суд м. Черкаси прийняв ухвалу від 20.09.2011 року, якою позовну заяву приватного підприємства «Постачальник» до ОСОБА_1, державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби в Черкаській області Троценка І.Л., за участю третіх осіб: ПАТ «Ерсте Банк», Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту залишив без розгляду. А тому висновок місцевого суду щодо відмови в задоволенні зазначеного вище позову є безпідставним, оскільки, виходячи з ухвали, позов по суті не розглядався і зазначений висновок є лише процесуальною дією суду.
Разом з тим, з позовної заяви вбачається, що позивач також просить усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном ПП «Постачальник» шляхом заборони Державній виконавчій службі України здійснювати реалізацію арештованого нерухомого майна. Однак, позивачем до матеріалів справи не надано жодного документу на підтвердження вчинення Державною виконавчою службою України перешкод у користуванні та розпорядженні майном ПП «Постачальник».
З цього приводу колегія апеляційного суду зазначає, що оскільки державна виконавча служба здійснила реалізацію арештованого майна шляхом здійснення прилюдних торгів, то заборонити державній виконавчій службі здійснювати реалізацію арештованого нерухомого майна є неможливим.
Позивач, в свою чергу, звернувшись з позовом про визнання прилюдних торгів недійсними, скористався своїм правом на захист в достатній мірі.
Крім того, звернувшись з заявою про збільшення позовних вимог, позивач просив також скасувати акт № 165/1-1 державного виконавця про проведені прилюдні торги, затвердженого 04.07.2011 року. Колегія апеляційного суду зазначає, що позов в цій частині не може бути задоволений, оскільки акт державного виконавця про проведені прилюдні торги не є актом в розумінні ст. 12 ГПК України.
Частиною 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначає, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.
За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.
Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 18.10.2011 року у справі № 03/5026/1319/2011 – підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства «Постачальник», м. Черкаси на рішення господарського суду Черкаської області від 18.10.2011 року по справі № 03/5026/1319/2011 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 18.10.2011 року по справі № 03/5026/1319/2011 скасувати. Прийняти нове рішення:
Позов задовольнити частково.
Визнати прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення – магазину пр. 1-12 загальною площею 253,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси, проспект Хіміків, 34, які були проведені 17.06.2011 року недійсними.
В решті позовних вимог відмовити.
3. Стягнути з приватного підприємства «Постачальник» (18001, м. Черкаси, вул. Сурікова, 14-а, код ЄДРПОУ 31489767) на користь Державного бюджету України 68 (шістдесят вісім) грн. 00 коп. державного мита за розгляд справи місцевим господарським судом.
4. Стягнути з приватного підприємства «Постачальник» (18001, м. Черкаси, вул. Сурікова, 14-а, код ЄДРПОУ 31489767) на користь Державного бюджету України 42 (сорок дві) грн. 00 коп. державного мита за розгляд справи апеляційним господарським судом.
5. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» (01034, м. Київ, вул. Прорізна, 6, код ЄДРПОУ 34001693) на користь приватного підприємства «Постачальник» (18001, м. Черкаси, вул. Сурікова, 14-а, код ЄДРПОУ 31489767) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за розгляд справи апеляційним господарським судом.
6. Матеріали справи № 03/5026/1319/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.
Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді