Справа №11-а-347 2006 р. Головуючий у 1 інстанції Остапук В.І.
ч.2 ст. 186 КК України Доповідач Хлапук Л.І.
УХВАЛА
і м є н є м У к р а ї н и
18 липня 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі: Головуючого-судді Хлапук Л.І.,
суддів Силки Г.І., Лозовського А.О., з участю прокурора Артиша Я.Д.,
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, законного представника засудженого ОСОБА_1 ОСОБА_3,
адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката ОСОБА_4 на вирок Луцького міськрайонного суду від 12 квітня 2006 року, яким -
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель м. Луцька, не судимий, засуджений за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, за ч. Зет. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, за ч.2ст. 186 КК України до ь4 років позбавлення волі, заст..304 КК України до І року позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно ОСОБА_7 призначено покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець і житель м. Луцька, не судимий, засуджений за ч. 2ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.
ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець і житель м. Луцька, згідно ст..89 КК України не судимий, засуджений за ч.2ст. 186 КК України з застосуванням ст.69КК до 4 років обмеження волі.
ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець і житель м. Луцька, не судимий, засуджений за ч.2 ст. 186 КК України з застосуваннями ст. 69КК України до 4 років обмеження волі.
На підставі ст. 75,76 КК України ОСОБА_9 звільнено від відбування покарання, якщо протягом трьохрічного іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: повідомлятиме органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтиметься до них на реєстрацію.
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець і житель м. Херсона, не судимий, засуджений за ч.2 ст. 186 КК України з застосуванням ст. 69КК України до 4 років до4 років обмеження волі.
ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9 за ч.2 ст. 187 КК України виправдано за недоведеністю вчинення ними злочину.
2
Стягнено з ОСОБА_7 в користь ОСОБА_10 550 грн., з ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2 солідарно в користь ОСОБА_11 в відшкодування збитків 380 грн., та в відшкодування моральної шкоди 1500 грн.
Речовий доказ - мобільний телефон "Нокіа-3220" постановлено повернуті; ОСОБА_2,
встановила:
Засуджені визнані винними у вчиненні таких злочинів:
ОСОБА_7 за попередньою змовою з невстановленою особою, справа щодо якої виділена в окреме провадження, біля 23 год. 30 хв. 19 квітня 2002 року проникнувши в квартиру АДРЕСА_1, таємно викрав звідти належні ОСОБА_12 музичний центр "Самсунг", фотоапарат, праску, 60 доларів США, заподіявши потерпілій значну шкоду - збитки на 4109 грн. 69 коп.;
- біля 15 год.30 хв 13 травня 2005 року біля готелю ІНФОРМАЦІЯ_6 в АДРЕСА_2 з автомашини "ВАЗ 2107" державний реєстраційний НОМЕР_1
ОСОБА_7 повторно таємно викрав належну ОСОБА_13 авто магнітолу вартістю 500 грн.;
· він же біля 13 год. 17 серпня 2005 року з автомашини "ВАЗ-2101" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яка знаходилась біля будинку АДРЕСА_3, повторно таємно викрав належну ОСОБА_10 автомагнітолу "Блаупункт" вартістю 550 грн.;
· знаючи, що ОСОБА_1 є неповнолітнім, ОСОБА_7 шляхом умовлянь переконань втягнув того в злочинну діяльність - грабіж. Та біля 22 год. 40 хв. 10 вересня 2005 року ОСОБА_7 за попередньою змовою ОСОБА_1 на перехресті вул. Конякіна і Гордіюк м. Луцька, нанісши удари ногами по голові і тулубу та заподіявши легкі тілесні ушкодження ОСОБА_14, відкрито заволоділи належним тому мобільним телефоном "Самсунг-СЮО" вартістю 500 грн.;
· біля 16 год. 40 хв. 19 вересня 2005 року поблизу будинку АДРЕСА_4 ОСОБА_1 повторно відкрито викрав, вирвавши з рук ОСОБА_15 мобільний телефон "Сіменс СФ 62" з чіп-картою " ЮМС" вартістю 550 грн.;
· біля 5 год. 4 січня 2006 року в дворі будинку АДРЕСА_5 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_8 знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, застосувавши до ОСОБА_11 насилля, що не було небезпечне для його життя та здоров'я, штовхнувши того на землю та нанісши йому удари по тілу руками і ногами, відкрито викрали в даного потерпілого мобільний телефон "Моторола С-550",пластикову картку банку "Надра", обручку, поліетиленовий пакет з спортивним костюмом та металевим лотком, заподіявши ОСОБА_11 збитки на 881 грн.
В своїх апеляціях:
з
засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності вчинених ним злочинів і кваліфікації його дій. посилається на суворість призначеного покарання без врахування наявності в нього лейкемії, від якої необхідне стаціонарне лікування. Прохає вирок змінити, призначивши йому покарання з застосуванням ст. 75 КК України ;
- адвокат ОСОБА_4 посилається на незібрання судом доказів участі ОСОБА_1 в пограбуванні ОСОБА_11 Просить врахувати неповнолітній вік даного засудженого, те, що він був втягнений дорослим в один із злочинів, сприяв слідству в розкритті злочинів, раніше не судимий, хворіє, та виправдати даного засудженого за ч. 2 ст. 186 КК України по епізоду пограбування ОСОБА_11, призначивши по решті злочинів покарання з застосуванням ст.75,104 КК України;
· засуджений ОСОБА_7 просить вирок змінити, врахувати пом'якшуючі обставини: признання і розкаяння у вчиненому, його з'явлення із зізнанням, те, що він раніше не судимий, та призначити покарання за ч.2 ст. 186 КК України нижче, передбаченої законом межі;
· засуджений ОСОБА_2, посилаючись на суворість вироку, прохає врахувати його признання у вчиненому, відшкодування збитків, позитивні характеристики та обрати покарання з застосуванням ст. ь 75 КК України.
Помічник прокурора м. Луцька Покидюк В.М., що приймав участь у розгляді справи, вважає апеляції безпідставними, а вирок таким, що відповідає вимогам закону і не підлягаючим до скасування.
Заслухавши доповідача, який оповів суть справи і доводи апеляцій, засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, законного представника засудженого ОСОБА_1 ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4, який повністю підтримав апеляцію свого підзахисного та частково - свою в частині зниження ОСОБА_1 покарання з застосуванням ст.75,104 КК України, адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що підтримали всі подані апеляції, міркування прокурора про залишення вироку без зміни.дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляцію засудженого ОСОБА_2 слід задовольнити, а апеляції засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката ОСОБА_4 до задоволення не підлягають.
Вчинення ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9 пограбування ОСОБА_11 стверджено зібраними по справі і дослідженими судом доказами.
Зокрема, сам ОСОБА_1 не заперечував, що домовлявся з вищевказаними особами пограбувати ОСОБА_11, згідно з розподілу між ними ролей мав стояти на шухері". Та приймав участь у відкритому викраденні в даного потерпілого мобільного телефону "Моторола".
4
З показань потерпілого ОСОБА_11 вбачається, що в його пограбуванні приймало участь чотири особи, які побили його руками і ногами в різні частини тіла, збивши з ніг, та разом з мобільним телефоном забрали пластикову картку банку "Надра", обручку, поліетиленовий пакет з спортивним костюмом та лотком.
Засуджений ОСОБА_2 показав, що разом з ним та ОСОБА_8 ОСОБА_1 наносив потерпілому побої в ході заволодіння його майном.
Вищевказаними доказами спростовується твердження адвоката ОСОБА_4 в апеляції про нездобуття судом доказів винуватості ОСОБА_1 в пограбуванні ОСОБА_11.
Виходячи з вищенаведеного, дії даного засудженого правильно кваліфіковані судом за ч. 2ст. 186 КК України.
У відповідності з ст.65 КК України суд призначає покарання в межах, встановлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, з врахуванням його ступеню тяжкості, особи винного, пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.
Виконуючи дані вимоги закону, суд при призначенні ОСОБА_7 та ОСОБА_1 покарання врахував кількість вчинених ними злочинів, зокрема: Барановичем - три середньої тяжкості та три - тяжких, те, що він був ініціатором одного з грабежів та втягнув в нього неповнолітнього ОСОБА_1, що свідчить про суспільну небезпечність даного засудженого; ОСОБА_1 вчинив три тяжких злочини, один з них в стані алкогольного сп'яніння, що суд у відповідності з п. 13 ст.67КК України правильно визнав обтяжую покарання обставиною.
Взято до уваги судом і те, що ОСОБА_1 - неповнолітній, а ОСОБА_7 розпочав свою злочинну діяльність теж будучи неповнолітнім, їх каяття у злочинах, що визнано пом'якшуючими обставинами.
Тому, з врахуванням цих мотивів, судом підставно призначено даним засудженим покарання : ОСОБА_1 - мінімальне, а ОСОБА_7 - майже мінімальне, передбачене законом за сукупність вчинених ними злочинів.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання засудженого ОСОБА_1 в апеляції на наявність у нього тяжкої хвороби -лейкемії. Згідно наявних в справі медичних висновків таке захворювання в нього відсутнє.
Виходячи з вищенаведеного підстав для зміни чи скасування вироку щодо вказаних засуджених, пом'якшення їм покарання колегія суддів не знаходить.
Разом з тим вона відмічає, що покарання ОСОБА_2 призначено без врахування особи винного, характеру його дій. Суд всупереч вимог ст.65 КК України, пп.8,9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", взявши до уваги ряд пом'якшуючих обставин, як виключні, і призначивши даному засудженому покарання з застосуванням ст. 69КК України у вигляді 4 років обмеження волі, не врахував ряду звичайних пом'якшуючих обставин, та не обговорив можливість застосування щодо нього передбачено ст. 75 КК України звільнення від покарання з випробуванням.
Враховуючи, що ОСОБА_2 вчинив лише один злочин, в ньому признався і розкаявся, збитки відшкодував, потерпілий прохав суворо його не карати, позитивно характеризується , сам в кінцевому рахунку постраждав від дій решти засуджених, колегія суддів вважає за можливе застосувати до нього ст..75,76 КК України, звільнивши його від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, поклавши передбачені п.2,3 ст. 76 КК України обов'язки. В зв'язку з цим запобіжний захід щодо даного засудженого підлягає до скасування, а ОСОБА_2 - звільненню з-під варти з залу суду.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись с. 365-366 КПК України, колегія
суддів.
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити, а апеляції засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Вирок Луцького міськрайонного суду від 12 квітня 2006 року щодо ОСОБА_2 змінити: на підставі ст. 75 КК України звільнити його від призначеного судом покарання у вигляді 4 років обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього передбачені пп..2,3 ст. 76 КК України обов'язки: не виїжджатиме за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомлятиме його про зміну місця проживання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 змінити, звільнивши його з-під варти з залу суду.
Цей же вирок щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_1 залишити без зміни.