апеляційний суд волинської області
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 серпня 2006р.
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого -- судді Хлапук Л.І.
суддів Лозовського Л.М., Оксентюка В.II.
з участю прокурора Артиша Я.Д.
обвинуваченого ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією прокурора Любешівського району на постанову Любешівського районного суду від 23 травня 2006 року
ВСТАНОВИЛА:
Зазначеною постановою кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_1 за ст.345 ч.2 КК України направлена прокурору Любешівського району для проведення додаткового розслідування.
ОСОБА_1 органами досудового слідства обвинувачується в тому, що 4 листопада 2005 року, приблизно біля 16 години 30 хв. в районі кварталу АДРЕСА_1, умисно наніс удар прикладом рушниці в голову сгеру зазначеного лісопромислового підприємства ОСОБА_2, який знаходився при виконанні своїх службових обов'язків, заподіявши потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому правої орбіти з контузією правого ока.
Вважаючи, що по справі допущено істотну неповноту досудового слідства, яка не може бути усунена в судовому засіданні, суд направив цю справу для проведення додаткового розслідування, запропонувавши слідчим органам більш ретельно перевірити алібі обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до якого, в час вчинення злочину він перебував в смт.Любешів в будинку свого брата і тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 нанести не міг. Органами досудового слідства також запропоновано провести більш ретельну перевірку заяви потерпілого ОСОБА_2 (а.с.4) з якої вбачається, що тілесні
Справа №11-397/06 Головуючий у 1 інстанції Трупі В.О.
ст.345 ч,2 КК України Доповідач Оксентюк В.М.
ушкодження 4 листопада 2005 року в лісовому масиві йому заподіяв громадянин ОСОБА_3, житель с.Лобна Любешівського району разом з двома невідомими йому особами.
При направленні справи до суду досудовим слідством не взято до уваги і не спростовано доводів свідка ОСОБА_4 про те, що на час заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень (тобто па час вчинення злочину) він в лісовому масиві не був, а знаходився в с.Лобна Любешівського району де разом зі своїми односельцями обговорював питання про поїздку на сезонні роботи в м.Москву (а.с.34), досудовим слідством також не вжито всіх передбачених законом заходів по встановленню знаряддя вчинення злочину - мисливської рушниці, не усунуто в протоколах очних ставок між обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_5, та ОСОБА_6 неточностей щодо часу проведення даних очних ставок, не прийнято всіх мір по встановленню третьої особи, яка знаходилась в лісі при побитті ОСОБА_2.
Прокурор Любешівського району подав на постанову апеляцію, прохас постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції. Вважас, що алібі ОСОБА_1 про непричетність його до вчинення злочину спростовується показами потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. Досудовим слідством приймались міри по виявленню знаряддя вчинення злочину, але мисливська рушниця виявлена не була.
В порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 відмовлено на підставі ст.6 п.2 КПК України і дана постанова в порядку ст.236і КПК України ніким не оскаржувалась.
Неточності щодо часу проведення очних ставок між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 усунуті в судовому засіданні 23 травня 2006 року.
Обвинувачений ОСОБА_1 подав на апеляцію заперечення. Стверджує, що інкримінованого йому органами досудового слідства він не вчиняв і його алібі не спростовано. Досудове слідство проведено неповно. Судове доручення слідчий прокуратури по суті не виконав, віднісся до його виконання зневажливо і передоручив його виконання дільничному інспектору Любешівського РВ УМВС України у Волинській області. На застосуванні відносно нього незаконних методів досудового слідства неодноразово подавались скарги, в тому числі і в Генеральну прокуратуру України. Прохає постанову Любешівського районного суду від 23 травня 2006 року залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення.
Заслухавши доповідача, який виклав суть постанови, доводи апеляції та заперечення на неї, міркування прокурора, який апеляцію підтримав і просив постанову суду скасувати, потерпілого ОСОБА_2, який апеляцію підтримав, обвинуваченого ОСОБА_1, який апеляції не визнав, вивчивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ст.22 КПК України прокурор, слідчий, органи дізнання зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявляти як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.
з
Забороняється домагатись показань обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у справі, шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів.
Цих вимог закону при розслідуванні кримінальної справи органами досудового слідства не виконано.
Як вбачається із змісту постанови про притягнення ОСОБА_1 в якості обвинуваченого від 5.12.2005 року (а.с.5 1) - ОСОБА_1 4 листопада 2005 року, перебуваючи в кварталі АДРЕСА_1 вчинив незаконне полювання. Прагнучи уникнути встановленої законом відповідальності за незаконне полювання намагався втекти з місця події. При затриманні ОСОБА_1 наніс удар прикладом рушниці в голову егеря ОСОБА_2, який виконував свої службові обов'язки, спричинивши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Разом з тим в матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які докази того, чи притягувався ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.85 КУпАП (незаконне полювання). Не прийнято також рішення щодо ОСОБА_1 за ст.248 КК України.
Як вбачається з особистої заяви потерпілого ОСОБА_2 від 6.1 1.2005 року, зареєстрованої в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини Любешівського РВ УМВС за НОМЕР_1, тілесні ушкодження 4.11.2005 року йому заподіяв ОСОБА_3 з двома невідомими йому особами. Аналогічні пояснення потерпілий дав і 9.1 1.2005р. (а.с.4, 8).
Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_3, (а.с.34) пояснив, що 4.11.2005 року в лісовому масиві не був, в час заподіяння потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень знаходився в с.Лобна Любешівського району. В підтвердження свого алібі послався на трьох свідків, з якими він перебував в момент заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень. Досудовим слідством алібі ОСОБА_3 не перевірено, особи на які посилався ОСОБА_3 не встановлені і не допитані.
При проведенні подальшого слідства потерпілий ОСОБА_2 свої покази змінив і пояснив, що тілесні ушкодження йому заподіяв ОСОБА_1.
Алібі ОСОБА_1, яке підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (а.с.57-60, 110) органами досудового слідства також не спростовано. При складанні обвинувального висновку слідчий, в порушення вимог ч.2 ст.223 КПК України, жодним чином не послався на наведені ОСОБА_1 обставини в свій захист і не навів результатів перевірки доводів ОСОБА_1.
В процесі розслідування кримінальної справи органами досудового слідства не прийнято жодних мір по встановленню знаряддя вчинення злочину.
Посилання апелянта, що дані прогалини досудового слідства могли бути усунуті в судовому засіданні шляхом дачі окремих доручень, виклику та допиту додаткових свідків не ґрунтуються на законі, оскільки суд не с органом досудового слідства, а окремі доручення в порядку ст.315-1 КПК України можуть даватись лише з метою перевірки та уточнення фактичних даних, одержаних в ході судового слідства, а не з мстою ведення нового слідства.
Досудовим слідством також не приймалось мір для встановлення третьої особи, яка по поясненням потерпілого ОСОБА_2 брала участь у незаконному полюванні. Посилання апелянта, що матеріали справи щодо цієї особи виділені
4 для додаткової перевірки в даній ситуації не можуть прийматись до уваги в зв'язку з гим, що встановлення цієї особи необхідне для підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_1 чи його алібі.
Оскільки при розслідуванні кримінальної справи органами досудового слідства не з'ясовано ряд обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, а також не усунуто протиріч, які в силу специфіки судового розгляду не можуть бути усунені в судовому засіданні, а можливість їх усунення при проведенні слідства не втрачена, суд першої інстанції правильно направив дану кримінальну справу для проведення додаткового розслідування.
В своїй постанові суд першої інстанції зобов'язав органи досудового слідства усунути протиріччя щодо часу проведення очних ставок між обвинуваченим ОСОБА_1 та свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
Вказані протиріччя фактично усунені в судовому засіданні 23 травня 2006 року (а.с.147), а тому необхідність уточнення цих відомостей при проведенні додаткового слідства відпала.
Керуючись ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора Любешівського району задовільнити частково.
Постанову Любешівського районного суду від 23 травня 2006 року про направлення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 за ст.345 ч.2 КК України прокурору Любешівського району для проведення додаткового розслідування залишити в силі з доповненнями, викладеними в мотивувальній частині ухвали апеляційного суду Волинської області.
Виключити з мотивувальної частини постанови Любешівського районного суду вказівку про уточнення неточностей щодо часу проведення очних ставок між обвинуваченим ОСОБА_1 та свідками ОСОБА_5, та ОСОБА_6.
Головуючий /-/ Хлапук Л.І.
Судді /-//-/ Лозовський А.М., Оксентюк В.Н.
Оригіналу відповідає:
Суддя апеляційного суду Оксентюк В.Н.