РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" січня 2012 р. Справа № 5019/1750/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Саврій В.А.
суддя Філіпова Т.Л. ,
суддя Маціщук А.В.
секретар судового засідання Бугай Н.С.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача –приватного підприємства «Гермес-Д»на рішення господарського суду Рівненської області від 04.10.11 р. у справі №5019/1750/11 (суддя Павлюк І.О.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Христина», м. Бережани, Тернопільська область
до приватного підприємства «Гермес-Д», м.Дубно, Рівненська область
про стягнення 73 788 грн. 07 коп.
за участю учасників судового процесу:
від позивача - ОСОБА_1. за довіреністю вих. №4 від 10.01.2012р.;
від відповідача - не з’явився.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Рівненської області від 04.10.11р. у справі №5019/1750/11 (суддя Павлюк І.Ю.) позов товариства з обмеженою відповідальністю «Христина»(далі в тексті –ТзОВ «Христина») до приватного підприємства «Гермес-Д»(далі в тексті –ПП «Гермес-Д») про стягнення 73 788 грн. 07 коп. – задоволено.
Стягнуто з приватного підприємства “Гермес-Д”, яке знаходиться за адресою: 35600, Рівненська область, м. Дубно, вул. Кондратюка, буд. 6 (код ЄДРПОУ 36518886) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Христина”, яке знаходиться за адресою: 47501, Тернопільська область, м. Бережани, вул. Замость, буд. 4 (код ЄДРПОУ 14049168) 69 961 грн. 54 коп. заборгованості по розрахунках, 2 683 грн. 19 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції, 964 грн. 98 коп. 3% річних, 736 грн. 10 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами (арк.справи 73-75).
Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач - ПП «Гермес-Д», подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Христина»в задоволенні позову відмовити, вважаючи вимоги позивача безпідставними і такими, що не відповідають обставинам справи (арк. справи 99-100).
Скаржник зазначає, що при вирішенні оскаржуваного рішення, судом неповно з’ясовано обставини справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме:
Суд першої інстанції у рішенні прийшов до висновку, що при прийомці продукції відповідачем не було виявлено жодних невідповідностей поставленої продукції замовленій, тому поставлена позивачем продукція повністю відповідала вимогам відповідача та стандартам, технічним умовам. Однак, неякісність поставленої ПП «Гермес-Д»продукції ТзОВ «Христина»проявилась лише згодом, що підтверджується надісланими ПП «Гермес-Д»контрагентами листами від 01.07.2011р. та 06.07.2011р. На позовну заяву ТзОВ «Христина»приватне підприємство «Гермес-Д»подало відзив, у якому вказало на факт поставки неякісного товару та долучило до нього копію Претензії № 1 від 06.07.2011р. Скаржник з тверденням суду не погоджується, оскільки вважає, що суд повністю не дослідив даних обставин у справі, так як не ознайомився з поставленою продукцією за місцем знаходження, що є порушенням ст. 65 ГПК України.
Також, відповідно до ст. 65 ГПК України, суд першої інстанції при підготовці справи був зобов’язаний витребувати від позивача усі документи на підтвердження якості поставленої ним продукції відповідачу, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору. Однак, господарський суд Рівненської області не виконав даної вимоги.
ПП «Гермес-Д»вважає, що рішення прийнято всупереч ст. 4-2 ГПК України та п.4 Роз’яснення Вищого Арбітражного суду України «Про судове рішення»№02-5/422 від 10.12.1996р. відповідно до яких «правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом», а також «викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог щодо рівності сторін перед законом і господарським судом».
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №5019/1750/11 від 12.12.2011р. апеляційну скаргу відповідача –ПП «Гермес-Д»прийнято до провадження, справу призначено до слухання (арк. справи 98).
Позивач надіслав на адресу Рівненського апеляційного господарського суду 20.12.2011р. відзив (вх. № 14474/11) на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів скаржника. Вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, натомість, рішення господарського суду Рівненської області вважає законним і таким, що прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права (арк. справи 122-127).
Позивач у відзиві зазначає наступне.
Відповідно до ст.675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов’язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві. При прийомці товару відповідач не заявляв жодних претензій щодо його якості. Отже, заявлені недоліки виникли після передання товару позивачем відповідачу, а останнім –своїм покупцям.
Відповідач звернувся до позивача з Претензією № 1 щодо якості поставленого товару 06.07.2011р., в той час, коли остання партія товару була поставлена, згідно видаткової накладної № 1104/4, ще 11.04.2011р. Відповідачем не було заявлено претензій щодо якості поставленої продукції у встановлені законодавством строки, що свідчить про те, що дана продукція була належної якості що і не оспорювалося сторонами при її прийомці. Отже, вимоги відповідача щодо неякісності поставленої продукції не підлягали задоволенню, оскільки недоліки товару виникли внаслідок порушення правил користування товаром або його зберігання.
В судове засідання суду апеляційної інстанції 11.01.2012р. представник відповідача не з’явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, причини неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду скарги відповідач був повідомлений у встановленому порядку (арк.справи 121).
В судовому засіданні представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі, просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу –без задоволення.
Оскільки, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №5019/1750/11 від 12.12.2011р. явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути скаргу по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Згідно накладних, на підставі домовленості між позивачем та відповідачем, позивач передав відповідачу товар (гофроящик та гофропрокладка) на загальну суму 98 761 грн. 54 коп. (арк. справи 11-16).
За поставлений товар відповідач розрахувався частково в сумі 28 800 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями на вказану суму (арк.справи 17-22).
Вимога оплати 69 961 грн. 54 коп. вартості отриманого товару, яка вбачається з претензії № 146 від 25.06.2011р. –залишена відповідачем без задоволення (арк.справи 23-24).
Таким чином, сума основного боргу приватного підприємства "Гермес-Д" перед товариством з обмеженою відповідальністю «Христина» становила 69 961 грн. 54 коп.
На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем було нараховано 964 грн. 98 коп. 3% річних за період з 03.12.2010 р. по 04.08.2011р. (арк.справи 26) та 2 683 грн. 19 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції, за період грудень 2010 р. - червень 2011р. (арк.справи 58).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з вищезазначеними накладними ПП "Гермес-Д" прийняло товар, а отже між сторонами існують договірні правовідносини поставки в силу закону.
За договором поставки (ст. 712 ЦК України), - продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття та прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).
Відповідачем було надіслано на адресу позивача претензію № 1 від 06.07.2011р. (арк.справи 48), в якій він вказує, що після приймання від позивача продукції та її використання, а саме упакування своєї продукції та відвантаження своїм покупцям, від останніх до відповідача надійшли претензії щодо якості пакування поставленої їм продукції.
Згідно ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов’язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві.
При цьому, відповідач звернувся до позивача з претензією щодо якості поставленого товару 06.07.2011р., в той час, коли остання партія товару була поставлена, згідно видаткової накладної № 1104/4 від 11.04.2011р. (арк.справи 16).
Позивачем було відмовлено відповідачу у задоволенні його вимоги в зв’язку з тим, що вказані недоліки виникли не з вини позивача, а після передання товару відповідачеві та внаслідок його недбалого зберігання та використання чи дій третіх осіб (відповідь № 176 від 15.07.2011р., арк.справи 64).
Згідно пункту 6 “Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю”, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. № П-7, приймання продукції по якості та комплектності проводиться на складі одержувача не пізніше 20 днів після надходження її на склад одержувача при доставці продукції постачальником або при вивезенні продукції одержувачем.
Відповідно до пункту 14 Інструкції приймання продукції за якістю та комплектністю проводиться в точній відповідності до стандартів, технічних умов. Основними і особливими умовами поставки, іншими обов’язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, котрі засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється є технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо. Відсутність зазначених документів чи деяких із них не призупиняє приймання продукції. При цьому, згідно пункту 16 вищезазначеної Інструкції, одержувач зобов'язаний викликати для участі в подальшому прийманні та складанні двостороннього акту представника відправника - тобто позивача у даному випадку. Проте, позивачу не надходила пропозиція від відповідача про направлення представника для участі в прийманні товару, що стверджується матеріалами справи.
Згідно пункту 3 Інструкції при прийомці продукції відповідач зобов’язаний був здійснити перевірку поставленої продукції на предмет відповідності якості, кількості, повноти, маркування товару, а також товарно-супровідних документів. При прийомці продукції відповідачем не було виявлено жодних невідповідностей поставленої продукції замовленій.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального ко-дексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відповідача –приватного підприємства «Гермес-Д»на рішення господарського суду Рівненської області від 04.10.2011р. у справі №5019/1750/11 залишити без задоволення, а рішення –без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Маціщук А.В.
01-12/483/12 483/12