Справа 22-8565/2006                       Головуючий першої інстанції Шуляк Л.В.

Категорія 44                                      Доповідач Денисенко Л.Л.

УХВАЛА

Іменем України

11 вересня 2006 року            Судова палата у цивільних справах Алеляційного суду

Донецької області в складі:

Головуючого ДенисенкоЛ.Л.

судді Лоленко А.В. Солодовник О.Ф.

при секретарі Проляпа О.В. з участю:

представника позивача ОСОБА_2 відповідача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м.Макіївки 10 липня 2006 р. по справі за позовом Макіївського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманної допомоги по безробіттю.

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 просе скасувати рішення Кіровського районного суду м.Макіївки від 10 липня 2006 року, яким з неї стягнуто на користь Макіївського міського центру зайнятості 3 557,16 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн., постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову посилаючись на те, що вона у березні 2001 року подала в Центрально-Міську податкову інспекцію м.Макіївки заяву про закриття діяльності приватного підприємця і вважала, що з цьго часу вона не є приватним підприємцем. Тому при зверненні 2 березня 2004 року до Макіївського міського центру зайнятості про трудоустрій вона вказала, що не є приватним підприємцем і вважає, що отримала грошову допомогу правомірно.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 підтримувала апеляційну скаргу, представник позивача просила рішення суду залишити без зміни.

Вирішуючи справу суд виходив з того, що відповідачка ОСОБА_1 5 жовтня 2000 року отримала свідотство про державну реєстрацію суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, видане виконкомом Кіровської районної ради м.Макіївки і до 5 грудня 2005 року вона була зареєстрована як приватний підприємець. При зверненні до Макіївського міського центру зайнятості 2 березня 2004 року вона в заяві вказала, що не є приватним підприємцем і в період з 9 березня 2004 року по 3 березня 2005 року незаконно отримала грошову допомогу по бізробіттю 3557,16 грн. Оскільки грошову допомогу виплачено внаслідок представлення заявником неправдивої інформації про підприємницьку діяльність незаконно отримані гроші підлягають стягненню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідачки, представника позивача, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідачки ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.2 Закона України „Про зайнятість населення" безробітними, які мають право на отримання грошової допомоги по безробіттю, визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законом доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукаєть роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи, а ст.1 закону визнано, що до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, членів кооперативів, фермери, та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 з 9 жовтня 2000 року зареєстрована як приватний підприємець і знята з реєстрації 5 грудня 2005 року.

Відповідачка ОСОБА_1   2 березня 2004 року звернулась до Макіївського міського центру зайнятості, як така, що шукає роботу і в заяві вказала, що вона не займається підприємницькою діяльність. Тобто відповідачка вказала завідомо неправдиву інфомацію стосовно своєї діяльності, внаслідок чого отримала незаконно грошову допомогу в сумі 3 557,16 грн. Тому суд обгрунтованно стягнув незаконно отриману суму грошової допомоги.

Доводи відповідачки про те, що вона у 2001 році подала заяву про припинення підприємницької діяльності в податкову інспекціє і вважала, що не є приватним підприємцем, а про порядок зняття з реєстрції їй не було відомо, безпідставні, оскільки підприємець несе особисту відповідальність за свою діяльність в тому числі і за належне оформлення припинення своєї діяльності.

Рішення суду постановлено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не знайдено.

Керуючись ст.ст.307,308,314,315 ЦПК України апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м.Макіївки від 10 липня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційну інстанцію протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.