ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "04" квітня 2008 р.                                                                   Справа № 9/38

Суддя господарського суду Чернівецької області Чорногуз Михайло Георгійович

розглядаючи справу

за позовом  Товариство з обмеженою відповідальністю "Ларіс"

до відповідачів  Державна податкова інспекція в м.Чернівці

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівці від 26 липня 2007р. №000433231/0

за участю представників:

позивача:  Канівець Л.А. довіреність від 6 лютого 2008 року.

відповідача:  Ткач Д.Б. довіреність №28569/10—008 від 12.12.2006 року

Маниліч Л.І. довіреність № 7743/10-012 від 03.04.2008

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ларіс” звернулось із позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівці від 26 липня 2007 р. № 000433231/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на те що неправомірним є застосуванням штрафних санкцій відносно позивача.

Відповідач, у запереченні на позовну заяву та його представники в судовому засіданні позовні вимоги не визнають, обґрунтовуючи законністю винесених рішень.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та заперечення проти позову, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив наступне.

В період з 25 червня 2007 року по 10 липня 2007 року працівниками ДПІ у м. Чернівці було проведено виїзну планову перевірку ТзОВ «Ларіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 квітня 2004 року по 31 березня 2007 року. В результаті перевірки 13 липня 2007 року, складено акт №2948/23-1/31561502.

Перевіркою правильності нарахування і своєчасності перерахування до бюджету сум податку на додану вартість ТОВ "Ларіс", встановлено завищення бюджетного відшкодування: р.25.2. "У зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів" декларації з ПДВ за липень 2005 року № 103863 від 22.08.2005 року на 11256 грн. (відшкодовано у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів по вказаній декларації сума 18082 грн., станом на дату підписання акту по особовій картці, платника податку рахується переплата в сумі 18081 грн.); р.25.1. "На рахунок платника у банку" за серпень 2005 року на 3029 грн. (відшкодовано на рахунок платника у банку по декларації № 109714 від 20.09.2005 року сума 5167 грн. платіжним дорученням № 821 від 26.10.2005 року); р.25.1."На рахунок платника у банку" жовтень 2005 на 21479 грн. відшкодовано на рахунок платника у банку по декларації № 147718 від 11.11.2005 року сума 26515 грн. платіжним дорученням № 1153 від 20.12.2005 p.).

В акті, встановлено, що ТОВ "Ларіс" за липень 2005 року - жовтень 2005 року заявляло згідно розрахунку бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок та у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів суми ПДВ. Так, підприємством в додатку № 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" завищена сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) по декларації з податку на додану вартість за липень 2005 року, серпень 2005 року, жовтень 2005 року. Так, за даними перевірки сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді (червні 2005 року) постачальникам таких товарів (послуг) дорівнює 6826 грн., за даними розрахунку - 18082 грн. до даної суми підприємством включено сума податкового кредиту оплаченого в грудні 2004 року та в квітні 2005 року на суму 11256 грн. В результаті завищена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за липень на 11256 грн. Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді (липень 2005 року) постачальникам товарів (послуг) дорівнює 2138 грн., за даними розрахунку - 5167 грн., до даної суми підприємством включено сума податкового кредиту оплаченого в серпні 2005 року на суму 2833 грн., крім того не оплачено податкового кредиту на суму 196 грн. В результаті завищена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за серпень на 3029 грн. Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді (вересень 2005 року) постачальникам таких товарів (послуг) дорівнює 5036 грн., за даними розрахунку - 26515 грн. до даної суми підприємством включено сума податкового кредиту оплаченого в травні 2005 року, червні 2005 року, липні 2005 року та серпні 2005 року на суму 20363 грн., крім того до складу оплаченого податкового кредиту за вересень 2005 року частково включена сума ПДВ не підтверджена податковими накладними, яка проплачена платіжним дорученням № 97 від 05.09.2005 року в сумі 1116 грн. В результаті завищена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку за жовтень на 21479 грн.

За наслідками розгляду акту планової виїзної перевірки №2948/23-1/31561502 від 13 липня 2007 року заступником начальника ДПІ у м. Чернівці 26 липня 2007 року було винесено податкове повідомлення-рішення №000433231/0 яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 35764.0 грн. та застосованої штрафної санкції в сумі 12254.0 грн.

Результатом документальної невиїзної перевірки було встановлення факту заниження суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Оскільки гроші були відшкодовані - перераховані підприємству на рахунок (зокрема, за серпень 2005 р. 5167 грн. платіжним дорученням №821 від 26.10.2005 p., за жовтень 2005 р. 26515 грн. платіжним дорученням №1153 від 20.12.2005 p., що відображено в акті перевірки від 13.07.2007 р.) – відповідач правомірно застосував штрафну (фінансову) санкцію на підставі п.п.17.1.3п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21 грудня 2000 року, якою передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Суд виходить з того, що подання позивачем неправильного розрахунку суми, належної до бюджетного відшкодування і відповідно зменшення контролюючим органом бюджетного відшкодування є фактично донарахуванням суми податкового зобов’язання.

Посилання позивача на той факт що, по картці особового рахунку у підприємства постійно наявний залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного звітного періоду, тобто постійно наявна переплата податку на додану вартість, а не недоплата, є безпідставним оскільки переплата по податку не звільняє платника від фінансових санкцій.

Податкове повідомлення рішення ДПІ в м. Чернівці. № 000433231/0 від 26 липня 2007 року, прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 71, 86, 94, 160-163, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У позові відмовити.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                             М.Г. Чорногуз