КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.04.2008                                                                                           № 3/59

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Іваненко  Я.Л.

 суддів:            Гарник Л.Л.

          Пантелієнка  В.О.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Шемет А.О., дов. б/н від 05.02.2008 року

 від відповідача -Череповський Є.В., дов № 602-13 від 04.06.2007 рокувід третьої особи 1 - Атаманчук Д.І., дов. № 2-10д від 24.12.2007 року

від третьої особи 2 - Шимко О.Р., дов. № 2-18 від 26.12.2007 року

від третьої соби 3 -Якименко Ю.В., дов. № 300 від 28.12.2007 року

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Універсалкомплект"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 28.02.2008

 у справі № 3/59 (Сівакова В.В.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Універсалкомплект"

 до                                                   Дочірнє підприємство "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

 третя особа відповідача           Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

                                                Дочірня компанія  “Укратрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”,

                                                   Відкрите акціонерне товариство “Укртранснафта”

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 301137,34 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2008 року у справі№ 3/59 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Універсалкомплект” (далі-позивач) до Дочірнього підприємства “Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі-відповідач) про стягнення                     301 137, 34 грн. було відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення  Господарського суду міста Києва від 28.02.2008 року повністю, та прийняти нове, яким задовольнити його вимоги повністю. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, при прийнятті рішення неправильно застосовані норми матеріального права, у зв’язку з чим рішення є незаконним та підлягає скасуванню. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції невірно застосований п. 3.5 договору, оскільки він підлягає застосуванню виключно до попередньої оплати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2008 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.04.2008 року о 12 год. 50 хв.

В судовому засіданні представник відповідача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні апеляційної скарги. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що відповідно до п. 3.5 Договору остаточні розрахунки за поставлену продукцію здійснюються відповідачем після поставки продукції та підписання акту прийому-передачі продукції протягом трьох банківських днів з дня надходження коштів від споживача продукції -  Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, а оскільки Дочірня компанія “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” за поставлену позивачем продукцію не розрахувалась, строк виконання зобов’язання з оплати відповідачем вартості поставленої продукції не настав, а отже немає порушення прав позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2008 року було залучено до участі у справі Дочірню компанію  “Укратрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” та Відкрите акціонерне товариство “Укртранснафта” в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, для встановлення факту існування (відсутності) договірних відносин ДП “Укрнафтогазкомплект” НАК “Нафтогаз України” з ДК “Укратрансгаз” та ВАТ “Укртранснафта”  з приводу поставки продукції виробничо-технічного призначення та перерахування коштів за вказану продукцію.

В судовому засіданні 17.04.2008 року представники позивача та відповідача підтримали свої вимоги. Представник Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” підтвердив факт існування договірних відносин з Дочірнім підприємством “Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”. Представник Дочірньої компанії  “Укратрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в судовому засіданні 17.04.2008 року надав письмові пояснення, в яких зазначив, що за договором         № 450-05 від 03.11.2005 року не є безпосереднім споживачем товарів.  Представник   Відкритого акціонерного товариства “Укртранснафта” також підтвердив факт відсутності договірних відносин за договором  № 450-05 від 03.11.2005 року.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 03.11.2005 між позивачем (постачальник) та відповідачем  (покупець) було укладено договір № 450-05 (далі договір).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язався поставити відповідачу продукцію виробничо-технічного призначення, надалі “продукцію”, а відповідач прийняти і оплатити продукцію на умовах, викладених у договорі.

Згідно п. 1.2 договору найменування, кількість, асортимент продукції вказані у специфікаціях (додатках), які складаються до даного договору і є його невід'ємною частиною.

Специфікацією № 1, яка є відповідним додатком та невід'ємною частиною договору, сторони погодили поставку Центраторів НТЦ-168/216 та Центраторів НТЦ-245/295 на загальну суму 180 900 грн.

Специфікацією № 2, яка є відповідним додатком та невід'ємною частиною договору, сторони погодили поставку Касет до вібросит 0,16x0,16 (З-х шарові), Касет до вібросит 0,25x0,25 (З-х шарові) та Касет до вібросит 0,4x0,4 (З-х шарові) на загальну суму 137401,20грн.

Специфікацією № З, яка є відповідним додатком та невід'ємною частиною договору, сторони погодили поставку Башмаків колонних БП 140-ОТТМ, Башмаків колонних БП 245-ОТТМ, Башмаків колонних БП 324-ОТТМ на загальну суму 67 070 грн.

Специфікацією № 4, яка є відповідним додатком та невід'ємною частиною договору, сторони погодили поставку Зворотних клапанів ЦКОМ 140-ОТТМ, Зворотних клапанів ЦКОМ 168-ОТТМ, Зворотних клапанів ЦКОМ 245-ОТТМ, Зворотних клапанів ЦКОМ 324-ОТТМ на загальну суму 225 460,39 грн.

Згідно вказаних специфікацій, умовою оплати за поставлений товар є оплата по факту поставки.

Відповідно до п. 4.2 договору відвантаження продукції здійснюється позивачем за рознарядкою, яка підписується уповноваженою особою відповідача. У рознарядках вказуються реквізити вантажоотримувача та обсяг узгодженої до поставки партії продукції.

10.11.2005 за № 3293-09 та № 3298-09 відповідачем було виписано позивачу рознарядки на узгоджені специфікаціями № 1, № 2, № 3, № 4 продукцію.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу узгоджену специфікаціями № 1, № 2, № З, та № 4 продукцію за видатковими накладними №  РН-0000006 від 02.12.2005 та № РН-0000009 від 27.12.2005, на загальну суму 610 831,36 грн., що підтверджується актами приймання-передачі № 1 від 02.12.2005 та № 2 від 27.12.2005

Згідно розділу 2 договору ціни на продукцію вказані у специфікаціях. Загальна сума договору складає суму підписаних специфікацій.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що розрахунки за продукцію здійснюються відповідачем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Відповідно до п. 3.2. договору умови оплати продукції: попередня оплата або оплата після поставки продукції, зазначаються в кожній специфікації.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що остаточні розрахунки за поставлену продукцію здійснюються відповідачем після поставки продукції та підписання акту прийому-передачі продукції протягом 3-х банківських днів з дня надходження коштів від споживача продукції - (ДК «Укргазвидобування», ДК «Укртрансгаз», ВАТ «Укртранснафта») (треті особи у справі).

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Умовами п. 3.5. договору сторони визначили, що строк виконання зобов’язання відповідача щодо оплати отриманої продукції - протягом 3-х банківських днів з дня надходження коштів від споживача продукції.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Статтею 252 ЦК України  встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

При цьому, специфіка визначення терміну вказівкою на подію, яка має неминуче настати, полягає в тому, що в момент укладання договору сторони відповідних правовідносин в силу об’єктивних обставин не можуть знати точної дати настання цієї події.

Отже, виходячи з аналізу п. 3.5 договору, сторони визначили строк виконання зобов’язання відповідача щодо оплати отриманої продукції – 3 банківські дні, і термін – певний момент у часі, з настанням якого пов’язано виникнення вказаного зобов’язання щодо оплати продукції – день надходження коштів від споживача продукції (третіх осіб у справі).

З наданих третьою особою 2 та третьою особою 3 пояснень вбачається, що останні не є безпосередніми споживачами товарів за договором № 450-05 від 03.11.2005 року.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем та третьою особою 1, саме останній є споживачем продукції, поставленої позивачем відповідачеві за договором № 450-05 від 03.11.2005 року, кошти за яку відповідно третьою особою 1 перераховано відповідачеві не було.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про відсутність будь-яких правових підстав вважати, що наступив строк для остаточного розрахунку відповідача з позивачем за поставлений товар по договору № 450-05 від 03.11.2005, оскільки розрахунок відповідача з позивачем поставлений в залежність від надходження коштів від третьої особи, а кошти від споживача продукції - третьої особи 1 відповідачу не надходили, тому вимоги позивача є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.Рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2008 року у справі № 3/59 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Універсалкомплект”  без задоволення.

2.Матеріали справи № 3/59 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Іваненко  Я.Л.

 Судді                                                                                          Гарник Л.Л.

                                                                                          Пантелієнко  В.О.

 22.04.08 (відправлено)