Справа 22-7413 Суддя 1 інстанцї Івашура В.О.
Категорія 12 Доповідач Бугрим Л.М.
УХВАЛА Іменем України
11 вересня 2006 року Апеляційний суд Донецькой області у складі суддів
Головуючого Бугрим Л.М. суддів Зінов"євої А.Г..
Олейнікової Л.С.. при секретарі Іванові В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Національного банку України на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16 червн 2006 року постановленного по цивільній справі за позовом Національного банку України до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі продажу нежилого приміщення
Заслухавши доповідь судді Бугрим Л.М., вислухавши пояснення представників апелянта Пасічника В.В., Лукасевича Б.В.,пояснення представника відповідачки ОСОБА_1- ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд
ВСТАНОВИВ
Рішенням Ворошиловського районногоь суду м.Донецька від 16 червня 2006 року Національному банку України / далі банком / було відмовлено у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі- продажу нежилого приміщення недійсним.
На зазначене судове рішення була подана апеляційна скарга банком у якій ставиться питання про скасування судового рішення, постановлення нового рішення, яким слід задовольнити позовні вимоги банку з тих підстав ,що судом дана невіірна оцінка наданим доказам, суд не звернув уваги на те, що Чифільов Ю.М. начальник теріторіального управління Національного банку України у Донецької області, який діяв як представник банку невірно розумів умови при яких можливо було укласти договір купівлі- продажу банку, оскільки було продана лише приміщення їдальні без обладнання і тому невірно було вказано предмет договору купівлі- продажу, що вплинуло і на ціну майна яке було продано.Також суд не звернув уваги на те, що згідно з рецензією Фонду держмайна України відносно оцінки спірного приміщення звіт виконано з порушенням вимог закону,що ставить під сумнів оцінку майна.
У судовому засіданні представники Національного банку України Пасічник В.В. та Лукасевич Б.В. підтримували доводи апеляційної скарги у повному обсязі, посилались на те ,що при укладенні договору купівлі- продажу було допущенно порушення умов укладення цього договору представаником банку, що вплинуо на оцінку майна, яка також була проведена з порушенням вимог закону.Просили рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги
Відповідачка ОСОБА_1 та представник третьої особи Донецької товарної біржі „Південний Схід" у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.
Представник відповідачки ОСОБА_1 -ОСОБА_2 просила рішення суду залишити без зміни, посилалась на те,що при укладенні договору купівлі-продажу не було вказівок банку про те, що укладати договір купівлі-продажу необхідно тільки з обладнанням їдальні , також відсутні дані про те, що ціна їдальні занижена, оскільки продаж проводилось на аукціоні і вчинено за ціну, яка перевищує балансову вартість.Окрім того, звертала увагу суду на те, що Національному банку було відомо про умови укладання угоди, оскільки гроші ОСОБА_1 були перераховані ще у червні 2004 року за приміщення їдальні, а позов заявлено лише у траваі 2006 року, тобто через два роки.
Апеляційний суд вважає,'що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду -залишенню без зміни з наступних підстав.
Розглядаючи спір , суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи , надані докази,вірно встановив факти та визначив характер спірних правовідносин, правильно застосував матеріальний закон.
Зокрема , судом було встановлено, що згідно з постановою Національного банку України від 30 грудня 2003 року № 603 керівники теріторіальних управлінь НБУ були зобов'язані продати об"єкти соціальної сфери, які обліковуються на балансі НБУ України. У відповідності з цим наказом керівник НБУ у Донецькой області Чифільов Ю.М. було зобов'язано реалізувати конкретні об"єкти , у тому числі приміщення їдальні з обладнанням/ а.с. 5- 5 зв/.
З метою реалізації цього наказу теріторіальне управління прийняло відповідні заходи :майно було оцінено та запропоновано на продаж,який відбувся на аукціоні, проведенним Донецькою товарною біржею „ Південний Схід", про що складено протоколи аукціону. Згідно з протоколу НОМЕР_1 об"єктом продажу був лот НОМЕР_1 будівля приміщення їдальні,яке розташоване по АДРЕСА_1 з початковою ціною об"єкта 1084760 грн ,що є одночасно і мінімальним розміром підвищення ціни. До участі в аукціоні були допущені продавці ОСОБА_1 та ОСОБА_3. Ціна цього лота , що склалася на аукціоні становила 1193236 грн. Переможцем аукціону стала ОСОБА_1 якої було надано право на придбання об"єкту по ціні, що склалася на аукціоні тобто за 1193236 грн.. На підставі результатів аукціону 11,06 2004 року начальником Управління Національного банку України у Донецькой області Чиіфільовим Ю.М. у відповідності з довіреністю, яка була надана йому головою НБУ України 5.11. 2001 року було укладено договір купівлі- продажу приміщення їдальні з ОСОБА_1 / а.с. 31,32,33 34,35,36, 57,62 /
Зазначена сума була перерахована продавцем на поточний рахунок НБУ НОМЕР_2 до укладання договору купівлі- продажу.
Перевіряючи доводи позовної заяви позивача та надані ним докази, суд першої інстанції не встановив ні фактів про зловмисну домовленість представника теріторіального управління НБУ Чіфільрва Ю.М. з покупцем ОСОБА_1 відносно заниження оцінки цього майна, а також фактів які б свідчиои про зниження оцінки майна, тому у суда були відсутні підстави у відповідності з вимогами ст 232 ЦК України . вважати укладений договір недійсним.
Надана представником позивача рецензія на звіт про оцінку майна приміщення їдальні не спростовує висновків про оцінку майна їдальні,яка була вказана на аукціоні і тому не є підставо для визнання правочину недійсним.
Не впливають на висновку суду твердження апелянта про те, що приміщення їдальні слід було продавати разом з обладнанням, оскільки такої вказівки від голови НБУ територіальному управлінню не було .На аукціоні були виставлені для продажу як їдальня так і обладнання ідальні самостійними лотами ,і факт відсутності попиту на обладнання їдальні не може бути підставою для визнання договору купівлі-продажу недійсним, тим більш , що позивач не оспорював протокол аукціону, на підставі якого і було укладено договір купівлі- продажу їдальні.,а сам позов було пред"явлено через два роки після укладення договору.
Рішення суду постановлено з дотриманям вимог матеріального та процесуального закону
У відповідності з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу, якщо рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права
Враховуючи наведене та керуючись ст ст.307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч. 1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Національного банку України відхилити.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16 червня 2006 року постановленного по цивільній справі за позовом Національного Банку України до ОСОБА_1 про визнання недійсним довогору купівлі продажу нежилого приміщення недійсним залишити без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців.