Справа 22-8580/2006                       Головуючий першої інстанції Сіваченко І.В.

Категорія 29                                      Доповідач Денисенко Л.Л.

УХВАЛА Іменем України

11 вересня 2006 року   Судова палата у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

Головуючого Денисенко Л.Л.

судді Лоленко А.В. Солодовник О.Ф.

при секретарі Проляпа О.В. з участю:

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2 позивача ОСОБА_3 відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5  на рішення Пролетарського районного суду м.Донецька 19 липня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до виконкому Пролетарської районної ради м.Донецька, ОСОБА_4,ОСОБА_5 про визнання права на жилу площу, зустрічному позові ОСОБА_4,ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_3 про виселення з жилого приміщення без надання іншого житла.

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі ОСОБА_3  просе рішення Пролетарського районного суду м.Донецька від 19 липня 2006 року, яким їй відмовлено у задоволенні позову про визнання її права на жилу площу в квартирі АДРЕСА_1, посилаючись на те, що наймачем жилої площі є ОСОБА_6. В квартирі вона постійно проживає з 1984 року, з наймачем жилої площі жила однією сімьєю, вела з ним спільне господарство і тому є членом його сім'ї і має право на жилу площу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просять рішення суду в частині відмови їм у задоволенні позову про виселення ОСОБА_3 з квартири скасувати, постановити нове рішення про виселення ОСОБА_3 з квартири посилаючись на те, що ОСОБА_3  із своїм чоловіком ОСОБА_7 самоуправно вселилась в квартиру ОСОБА_6  який визнаний рішенням суду недієздатним у зв"язку з психічним захворюванням, і

перебуває у лікарні закритого типу, ОСОБА_3  ніколи не була і не могла бути членом його сім"ї, суд необгрунтованно визнав ОСОБА_3  такою, що тимчасово проживає в квартирі.

В судовому засіданні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтримували кожна свою апеляційну скаргу.

Вирішуючи справу суд виходив з того, що в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_3  проживала з 1985 року, але членом сім"ї ОСОБА_8, яка померла у ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_6  вона не була, оскільки ОСОБА_6  хворіє психічним захворюванням з 1979 року, більшу частину часу перебуває у лікарні, рішенням Ленінського районного суду м.Донецька від 6 липня 1987 року його визнано недієздатним. Рішеннями Кіровського райвиконкому м.Донецька від 22 травня 1991 року та від 28квітня 2004 року опікунами призначено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Позивачка ОСОБА_3 була тимчасово прописана в спірній квартирі, між тим перебувала на квартирному обліку і отримала квартиру. Тому ОСОБА_3 не самоуправно зайняла квартиру, а проживає тимчасово і право на жилу площу не має, позов про виселення ОСОБА_3      з квартири, як таку що тимчасово проживає в квартирі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не заявляли.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, виступ адвокатів, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що в спірній квартири проживали ОСОБА_8, яка померла у ІНФОРМАЦІЯ_1, і її син ОСОБА_6., який з 1979 року страждає психічним захворюванням, рішенням Ленінського районного суду м.Донецька від 6 липня 1987 року його визнано недієздатним і рішеннями Кіровського райовиконкому м.Донецька від 22 травня 1991 року та від 28 квітня 2004 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5 призначені його опікунами. Ще при житті ОСОБА_8 ОСОБА_3 інколи проживала в квартирі, оскільки у неї були сімейні негаразди з чоловіком, вона допомогала ОСОБА_8   по господарству, це підтвердили свідки, з 1985 року ОСОБА_3 проживає в квартирі. Однак суд правильно визнав, що вона не була членом сім'ї' ні ОСОБА_8, яка померла у ІНФОРМАЦІЯ_1, ні ОСОБА_6, який страдає психічним захворюванням, більшу частину часу перебуває у лікарні, визнаний недієздатним.

Крім того, суд встановив, що з 12 січня 1990 року по 19 липня 1991 року ОСОБА_3 та її донька ІНФОРМАЦІЯ_2  були тимчасово прописані в спірній квартирі, ОСОБА_3 прописана як піднаймач, в цей час ОСОБА_3 перебувала на обліку, як така, що потребує покращення житлових умов, і отримала однокімнатку квартиру по  АДРЕСА_2   на себе і доньку, тобто ОСОБА_3 стала наймачем іншої жилої площи.

Тому суд обгрунтованно визнав, що ОСОБА_3   не є членом сім"ї наймача жилої площи, в спірній квартирі мешкає тимчасово і права на жилу площу згідно ст.64 ЖК України не має. Оскільки суд визнав, що ОСОБА_3 не самоуправно проживала в квартирі, а позов до неї пред"явлено про виселення, як самоуправно занявшу житло, суд правильно у відповідності з вимогами ст.116 ЖК України відмовив у задоволенні позову про виселення, а позов про виселення, як таку, що проживає тимчасово, на підставі ст.98 ЖК України не заявлено. Рішення суду постановлено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не знайдено.

 Керуючись ст.ст.307,308,313,314,315 ЦПК України апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Пролетарського районного суду м.Донецька залишити без зміни. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційну інстанцію протягом двох місяців з моменту проголоешння безпосередньо до Верховного Суду України.