Справа № 2-194/2011р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

19 травня 2011 року                                           Бориславський міський суд Львівської області

в складі головуючого судді Гудима  Л.Я.

при секретарі Дробчак Г.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бориславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Страхова компанія «Універсальна», ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідачів ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом  підвищеної небезпеки,  -

ВСТАНОВИВ:  

Позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача ВАТ «СК «Універсальна»на його користь майнову шкоду в сумі 25500 грн.; стягнути з відповідача  ОСОБА_2  на його користь майнову шкоду в сумі 14937 грн. 77коп.; стягнути з відповідача ОСОБА_2  на його  користь моральну шкоду в сумі 5 000 грн., а також стягнути солідарно з відповідачів на його користь всі понесені ним судові витрати у справі.

В обґрунтування позову посилається на те, що 06.07.2010р. о 8год. 00хв. в м. Бориславі по вул. Коваліва відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем RENAULT Magnum, д.н. ВС 3268АХ, в порушення вимог п.п. 15.12 ПДР України, не вжив всіх заходів для недопущення руху транспортного засобу, внаслідок чого автомобіль RENAULT Magnum, д.н. ВС 3268АХ, покотився та самовільно скоїв наїзд на інші автомобілі, що стояли поруч, в тому числі і на автомобіль Mercedes –Benz 312 D, д.н. ВС 2699ВХ, який належить на праві власності йому, позивачу ОСОБА_1, що  привело до скоєння ДТП, в результаті чого його автомобіль отримав механічні пошкодження.

          На місце ДТП виїхали працівники ВДАІ Бориславського МВ УМВСУ у Львівській області,  які склали схему ДТП, де вказали перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень його транспортного засобу, відібрали пояснення у нього та водія автомобіля RENAULT Magnum, д.н. ВС 3268АХ, яким виявився відповідач ОСОБА_2, а також видали йому, позивачу ОСОБА_1, довідку про те, що внаслідок ДТП його автомобіль отримав механічні пошкодження. Постановою судді Трускавецького міського суду Львівської області Грицьківа В.Т. від 20.07.2010р. відповідача ОСОБА_2 визнано винним у ДТП, яка мала місце 06.07.2010р., та притягнуто до адміністративної відповідальності  за ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.                    

          В результаті ДТП, яка мала місце 06.07.2010р., йому було завдано, як майнову, так і моральну шкоду. Завдана майнова шкода становить  40437грн. 77коп. та складається з вартості матеріального збитку, що заподіяний йому, як власнику автомобіля –Benz 312D», 1999року випуску, д.н. ВС 2699ВХ, з врахуванням пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП. Розмір завданої майнової шкоди стверджується висновком спеціаліста №0338/10 експертного автотоварознавчого дослідження від 25.08.2010р., який проводився експертом-автотоварознавцем ОСОБА_4 за його, позивача ОСОБА_1, заявою. Завдану йому майнову шкоду до сьогоднішнього часу ніхто з відповідачів не відшкодував.

          Внаслідок  ДТП йому було завдано і моральну шкоду, яку він оцінює в сумі 5 тисяч грн. за перенесення ним  душевних страждань, яких він зазнав у зв’язку з пошкодженням його автомобіля. Також, моральна шкода завдана йому внаслідок ДТП, яка мала місце 06.07.2010р., полягає ще й порушенні його нормальних життєвих зв»язків та у застосуванні додаткових зусиль для організації свого повсякденного життя. Протягом тривалого періоду часу у зв»язку з пошкодженням його автомобіля він позбавлений можливості користуватися своїм автомобілем, який використовував для тимчасових заробітків, щоб прогодувати свою сім»ю, і як наслідок опинився у надзвичайно скрутному матеріальному становищі. Тому, з урахуванням наведеного, вважає, що розмір завданої йому моральної шкоди внаслідок ДТП, яка мала місце 06.07.2010р., є розумним, виваженим та справедливим відшкодуванням за завдану йому моральну шкоду. Завдану йому моральну шкоду ніхто з відповідачів до сьогоднішнього дня не відшкодував, навіть не попросили вибачення, а відповідач ОСОБА_2 взагалі не бажає з ним розмовляти, а лише насміхається над ним.

          Згідно довідки Дрогобицького ВРЕР ДАІ при ГУМВСУ у Львівській обл. №1052 від 04.11.2010р. автомобіль RENAULT Magnum, д.н. ВС 3268АХ, на праві власності належить третій особі у справі  ОСОБА_3, який видав доручення на право керування даним автомобілем відповідачу ОСОБА_2, про що останній сам ствердив працівникам ДАІ, які 06.07.2010р. виїжджали на місце ДТП. Також, після ДТП йому стало відомо про те, що транспортний засіб - RENAULT Magnum, д.н. ВС 3268АХ,  забезпечений у ВАТ «Страхова компанія «Універсальна», до якої він, позивач, звертався з відповідною письмовою заявою про виплату йому матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, яка мала місце 06.07.2010р., однак відповіді досі не отримав, не зважаючи на те, що з часу подачі відповідної заяви пройшло більше одного місяця.

          Так, згідно п.22.1 ст.22 З.У. «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров»ю, майну третьої особи. Згідно п.1.3, п.1.4 ст.1 вищевказаного закону потерпілі –треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров»ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу. А особи, відповідальність яких застрахована, це  визначені в договорі обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або будь-які інші особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб. Враховуючи вимоги вищевказаного закону (п.9.2 ст.9) та вимоги ст.1194 ЦК України, вважає, що відповідальність у частині відшкодування 25500грн. завданої йому, в результаті ДТП, майнової шкоди, повинен нести відповідач ВАТ  «Страхова компанія «Універсальна», а відповідальність у частині відшкодування 14937грн. 77коп. завданої йому, в результаті ДТП, майнової шкоди, що становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням повинен нести відповідач ОСОБА_2

          У відповідності з п.3 ч.2 ст.23 ЦК України завдану йому, позивачу, в результаті ДТП моральну шкоду, яка полягає у перенесенні ним  душевних страждань, яких він зазнав у зв’язку із знищенням його автомобіля та яку він оцінює в сумі 5 тисяч грн., враховуючи вимоги діючого законодавства України повинен відшкодувати відповідач ОСОБА_2, оскільки саме він є тією особою, яку суд визнав винною у вчиненні ДТП.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав, просить його задоволити та дав пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.

Представник відповідача ВАТ «СК «Універсальна»ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнав, вважає, що позовні вимоги у частині стягнення коштів із ВАТ «СК «Універсальна»не підлягають до задоволення, та дав пояснення, аналогічні змісту письмового заперечення на позов від 28.03.2011р., з якого вбачається, що 15.04.2010р. між СК «Універсальна»та ОСОБА_3 укладено договір обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВЕ/0307371) на умовах, передбачених п.15.1 ст.15 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що передбачає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров»ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного у договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах. Однак, у даному випадку, експлуатація застрахованого транспортного засобу на час настання ДТП відбувалася не на законних підставах, про що свідчить наступне. З обставин справи слідує, що 05.07.2010р. о 21год. 10хв. ОСОБА_2 залишив автомобіль RENAULT Magnum, д.н. ВС 3268АХ, на стоянці, при цьому не вжив всіх заходів для недопущення самовільного руху транспортного засобу, внаслідок чого цей т/з покотився та скоїв наїзд на автомобіль позивачів. Вказані обставини підтверджено постановою Трускавецького міського суду від 20.07.2010р. Встановлено, і це не заперечується сторонами, що ОСОБА_2 експлуатував застрахований автомобіль RENAULT Magnum, ВС 3268АХ, на підставі договору оренди сідлового тягача від 07.05.2010р., укладеного з ОСОБА_3 Проте, вказаний договір не може слугувати документом, що підтверджує правомірність експлуатації забезпеченого т/з ОСОБА_2 на момент ДТП, з огляду на наступне. У жовтні 2010р. після отримання офіційної відмови про виплату страхового відшкодування від СК «Універсальна»(у зв»язку з незаконністю експлуатації ТЗ на момент ДТП), ОСОБА_3 звернувся до Трускавецького міського суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору оренди транспортного засобу з моменту його укладення, мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_2 ухиляється від нотаріального посвідчення договору оренди. Однак, у рішенні Трускавецького міського суду від 08.11.2010р. вказано: «Відповідно до ст.220 ЦК України не зазначено з якого моменту суд може визнати договір дійсним, тому суд приходить до висновку, що позивачу слід відмовити у задоволенні позовних вимог у частині визнання договору дійсним з моменту його укладення». Таким чином, договір оренди сідлового тягача від 07.05.2010р. є дійсним з моменту вступу вказаного рішення в законну силу. Оскільки рішенням Трускавецького суду встановлено факт недійсності договору оренди з моменту укладення, слід прийти до висновку, що експлуатація транспортного засобу RENAULT Magnum, ВС 3268АХ, на час настання ДТП, тобто 05-06.07.2010р. здійснювалася не на законних підставах. Таким чином, вказана подія не може бути визнана страховим випадком, як цього вимагає ст.6 вищевказаного закону. У зв»язку з чим відсутні законні підстави для визнання вказаної події страховим випадком та для виплати страхового відшкодування.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з»явився, подавши суду письмову заяву від 19.05.2011р., у якій визнав позовні вимоги в частині стягнення з нього на користь позивача ОСОБА_1 майнової шкоди в сумі 14937,77грн. Решту позовних вимог до нього у частині стягнення моральної шкоди заперечив.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечив проти стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнової шкоди у розмірі 14937,77грн. Проти задоволення решти позовних вимог до ОСОБА_2 заперечив, подавши відповідне письмове заперечення від 29.04.2011р., з якого вбачається, що поліс №ВЕ/0307371 укладено на умовах першого типу. Відповідно до п.15.1 ч.1 ст.15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі –Закон) за першим типом застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах. Транспортний засіб, яким заподіяно збитки - "Рено Магнум" (ВС3268АХ) вказаний в полісі страхування, а отже, частину збитку в межах ліміту відповідальності 25500,00 грн. має відшкодувати –ПАТ СК "Універсальна". Доводи представника ПАТ СК "Універсальна" про те, що подія, внаслідок якої позивачеві заподіяно збиток, не є страховим випадком не заслуговують на увагу. Представником ПАТ СК "Універсальна" вказується, що на час заподіяння збитку ОСОБА_2 керував автомобілем "Рено Магнум" (ВС3268АХ) не на законних підставах. Однак це не відповідає дійсності оскільки 07.05.2010 року між ОСОБА_2 та власником автомобіля було укладено договір оренди сідлового тягача. Даний договір був укладений в простій письмовій формі. На думку ПАТ СК "Універсальна" він не може слугувати підтвердженням експлуатації автомобіля на законних підставах. На підтвердження своєї позиції ПАТ СК "Універсальна" покликається на те, що договір оренди між двома фізичними особами відповідно до ч. 2 ст. 799 ЦК підлягає нотаріальному посвідченню. Відтак договір оренди, укладений в простій письмовій формі, відповідно до ч.1 ст.220 ЦК, є нікчемним. Однак, наявний в матеріалах справи договір оренди визнано дійсним рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 08.11.2010 року. В своєму запереченні на позов ПАТ СК "Універсальна" зазначає, що цим рішенням встановлено факт недійсності договору оренди сідлового тягача з моменту укладення. Проте, така вказівка в тексті названого рішення відсутня.  Так само в запереченні вказано, що договір оренди сідлового тягача від 07.05.2010 є дійсним тільки з моменту набрання законної сили рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 08.11.2010 року. Це припущення не ґрунтується на законі та не випливає зі змісту згаданого рішення суду. Навпаки, відповідно до тексту рішення судом відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині визнання договору дійсним з моменту його укладення тільки тому, що законом (ч. 2 ст. 220 ЦК) не передбачено моменту, з якого суд може визнати договір дійсним. Виходячи зі змісту цієї норми суд може тільки визнати такий договір дійсним, або ж відмовити в цьому. Ця позиція підтверджується наступним абзацом мотивувальної частини рішення, а також резолютивною його частиною, де вказано: "Визнати дійсним договір оренди сідлового тягача від 07.05.2010 року". Тобто договір визнано дійсним в цілому, в тому числі щодо терміну дії. Відповідно до п.3.1 договору термін оренди розпочинається з моменту прийняття об’єкту оренди, що було здійснено 07.05.2010р. відповідно до акту приймання-передачі. З наведеного слідує, що автомобіль "Рено Магнум" (ВС3268АХ) не вибував з володіння ОСОБА_3 проти його волі і на момент заподіяння шкоди (06.07.2010 року) ОСОБА_2 мав всі законні підстави ним керувати.

Щодо заявленої моральної шкоди позивача вважає, що ані її суть, ані її розмір не обґрунтовано. Не надано жодних обґрунтувань та доказів на підтвердження заявлених вимог в цій частині, як того вимагає п.4 ППВС України № 4 від 31.03.1995р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди". Зокрема не наведено чим підтверджується сам факт заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат немайнового характеру та з чого він виходив при оцінці такої шкоди. Не наведено доказів того, що ОСОБА_2 ухилявся від оплати збитків та насміхався над позивачем, як зазначено в позовній заяві. Твердження позивача про те, що завдану матеріальну шкоду ОСОБА_2 йому не відшкодовано відповідають дійсності. Однак, це не може бути підставою для обґрунтування моральної шкоди, оскільки таке зволікання мало місце не з його вини та обґрунтоване об’єктивними причинами. Ст.3 Закону передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто виходячи із суті такого страхування Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника –заподіювача шкоди. При цьому, відповідно до п. 37.4. ст. 37 Закону передбачено, що страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат. Враховуючи позицію страховика (який досі заперечує свою відповідальність) ОСОБА_2 не міг відшкодувати збитки позивачу, оскільки в подальшому був би позбавлений на компенсацію з боку ПАТ СК "Універсальна".

          Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з»явився.

Оглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку  про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2, керуючи 06.07.2010р. застрахованим транспортним засобом RENAULT Magnum, ВС 3268 АХ, на підставі договору оренди сідлового тягача від 07.05.2010р., укладеного з третьою особою ОСОБА_3, який визнаний дійсним рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 08.11.2010р., порушив  п.15.12 ПДР України, в результаті чого був пошкоджений автомобіль Mercedes –Benz 312 D, д.н. ВС 2699ВХ, який належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 Відповідач ОСОБА_2 постановою Трускавецького міського суду Львівської області від 20.07.2010 року визнаний винним за ст.124 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.          

          Тому позивач ОСОБА_1 у відповідності до вимог Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»звернувся до відповідача СК «Універсальна»з відповідною письмовою заявою про виплату йому матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, однак відповіді не отримав.

          Висновком №0338/10 експертного автотоварознавчого дослідження від 25.08.2010р. встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого позивачу ОСОБА_1, як власнику автомобіля  «Mercedes –Benz 312D», д.н. ВС 2699ВХ, з урахуванням пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП, що виявлені на момент огляду 11.08.2010 р. становить 40437,77 грн.

          Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи,  відповідальність якої застрахована за договором.

          Відповідач СК «Універсальна»безпідставно зазначаючи,  що ОСОБА_2 експлуатував застрахований транспортний засіб  RENAULT Magnum ВС3268АХ неправомірно на підставі договору оренди сідлового тягача від 07.05.2010 року, укладеного з ОСОБА_3, відмовляється визнати подію 06.07.2010р. страховим випадком та виплати страхове відшкодування позивачу.

До тверджень відповідача СК «Універсальна» про те, що відсутні підстави для визнання події ДТП 06.07.2010р. страховим випадком та для виплати страхового відшкодування, суд ставиться критично, оскільки 06.07.2010р. у результаті зіткнення автомобілів Mercedes –Benz 312 D, д.н. ВС 2699ВХ, який належить на праві власності позивачу ОСОБА_1, та автомобіля НОМЕР_1, вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

З копії полісу №ВЕ/0307371 від 15.04.2010 р. обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між СК «Універсальна»та ОСОБА_3, вбачається, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25500грн. Тому, у зв»язку з цим, а також враховуючи вимоги Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»про те, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 грн. на одного потерпілого, а також враховуючи вимоги ст.1194 ЦК України про те, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), суд прийшов до висновку, що майнову шкоду, завдану позивачу ОСОБА_1 в результаті ДТП, в сумі 25500грн. слід стягнути з відповідача ВАТ «СК «Універсальна», а майнову шкоду в сумі 14937,77грн., що становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, слід стягнути з відповідача ОСОБА_2

          У зв»язку з пошкодженням 06.07.2010 року автомобіля «Mercedes –Benz 312D», д.н. ВС 2699ВХ, власником якого є позивач ОСОБА_1, йому відповідачем ОСОБА_2, який є винним у ДТП, заподіяно моральну шкоду, яка полягає в наступному:  перенесення позивачем  душевних страждань, яких він зазнав у зв’язку з пошкодженням його автомобіля, у порушенні його нормальних життєвих зв»язків та у застосуванні додаткових зусиль для організації свого повсякденного життя. Протягом тривалого періоду часу у зв»язку з пошкодженням його автомобіля він позбавлений можливості користуватися своїм автомобілем, який використовував для тимчасових заробітків, щоб прогодувати свою сім»ю, і як наслідок опинився у надзвичайно скрутному матеріальному становищі.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1  у частині стягнення з відповідача ОСОБА_2  на його  користь моральну шкоду в сумі 5 000 грн. слід  задоволити частково, а саме: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 2000грн., оскільки суд переконаний, що саме такий розмір морального відшкодування відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості і компенсує моральні страждання позивача ОСОБА_1  У решті позову, у частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 3000грн., - слід відмовити.

                    Вищевказане підтверджується: копією постанови Трускавецького міського суду Львівської області від 20.07.2010 року, якою встановлено,  що відповідач ОСОБА_2 06.07.2010 року о 09 год. в м.Бориславі по вул.Коваліва, керуючи автомобілем НОМЕР_2 не вжив всіх заходів для недопущення самовільного руху транспортного засобу, внаслідок чого автомобіль покотився та самовільно скоїв наїзд на автомобілі, що стояли поруч, через що зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.15.12 Правил дорожнього руху. Відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.;    копією полісу №ВЕ/0307371 від 15.04.2010 р., яким стверджено, що між СК «Універсальна»та ОСОБА_3 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (забезпечений транспортний засіб: RENAULT Magnum, д.н. НОМЕР_3) на умовах, передбачених п.15.1 ст.15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що передбачає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю,  майну  третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу,  визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах;    копією договору оренди сідлового тягача від 07.05.2010р., укладеного між  ОСОБА_3 і ОСОБА_2, яким підтверджується, що  відповідач ОСОБА_2 експлуатував застрахований транспортний засіб RENAULT Magnum, д.н. НОМЕР_4, на підставі договору оренди сідлового тягача від 07.05.2010р.;   копією рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 08.11.2010р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору оренди транспортного засобу, яким позов задоволено частково - визнано дійсним договір оренди сідлового тягача від 07.05.2010 року.

Спірні правовідносини сторін регулюються ст.ст.16, 23, 1166, 1167, 1187, 1192, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 6, 9, 22, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».  

На  підставі вищенаведеного  та керуючись ст.ст.16, 23, 1166, 1167, 1187, 1192, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 6, 9, 22, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,  ст.ст. 10, 60, 209 ч.3, 212 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          Позов задоволити частково.

          Стягнути з ВАТ «Страхова компанія «Універсальна»на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 25500грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 14937грн. 77коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 2000грн.

У решті позову, у частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 3000грн., - відмовити.

Стягнути з ВАТ «Страхова компанія «Універсальна»на користь ОСОБА_1 255грн. оплаченого судового збору, 60грн. оплачених витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи та 250грн. оплачених витрат на правову допомогу, а всього стягнути 565грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 157,88грн. оплаченого судового збору, 60грн. оплачених витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи та 250грн. оплачених витрат на правову допомогу, а всього стягнути 467,88грн.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Львівської області через Бориславський міський суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Суддя: