АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07  грудня  2011   року                                                            м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

          головуючого          Височанської  Н.  К.  

          суддів: Міцнея В.Ф., Половінкіної Н.Ю.

          секретар: Скрипник С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Чернівецької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу  Шевченківського районного суду м.Чернівці від 07 листопада 2011 року,  -

                                                  В С Т А Н О В И Л А :  

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 07 листопада 2011 року в порядку забезпечення позову  ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором накладено арешт на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0309 га згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 29.08.2007 року, в іншій частині заявлених вимог по забезпеченню позову відмовлено.

На  ухвалу суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та прийняти ухвалу, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.    

Суд  першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до ст.151 ЦПК України  за заявою осіб, які беруть участь у справі, суд може  вжити  заходів забезпечення позову, якщо не вжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим  виконання рішення суду. Суд взяв до уваги, що сума боргу перед позивачем  є значною і складає 947449,37 гривень і невжиття заходів  забезпечення позову може  утруднити виконання рішення суду.    

Доводи апелянта про те, що суд наклав арешт на спільне майно подружжя, чим порушується її право на користування та володіння власністю не заслуговують на увагу.

Як вбачається з матеріалів справи, що свідоцтво про право власності на житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1  видані на ім.»я ОСОБА_2 Апелянт, крім копії свідоцтва про шлюб, не надала доказів, про те, що це майно відноситься до спільної сумісної власності подружжя та не зазначила яка частка її в  цьому майні.

Як зазначено в ч.4 ст.154 ЦПК України, подати до суду, який розглядає справу, заву про скасування заходів забезпечення позову може лише особа, щодо якої такі заходи вжиті, а не особа, яка вважає себе власником майна або грошових коштів.

Колегія суддів вважає, що у такому разі особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно і звільнення майна з-під арешту.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування.

За таких обставин ухвала відповідає вимогам цивільного процесуального закону, підстав для її скасування не вбачається.    

Керуючись ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -   

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 07 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: підпис

Судді: підписи