копія
Справа №11-904, 2011 року Головуюча в 1-й інстанції Мазур Н.В.
Категорія ст.251 КПК України Доповідач Ващенко С.Є.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого –судді Ващенка С.Є.,
суддів Курдзіля В.Й., Суслова М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_2 на постанову Шепетівського міськрайонного суду від 11 листопада 2011 року,
в с т а н о в и л а:
Цією постановою відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ст. 356 КК України.
Відповідно до постанови у скарзі, поданій в порядку ст.27 КПК України, ОСОБА_2 просила порушити щодо ОСОБА_1 кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст.356 КК України. При цьому посилалася на те, що останній, будучи директором приватного підприємства «КДЦ «Надія», починаючи з 20.07.2011 року по теперішній час незаконно утримує, не звільняє, чинить перешкоди у користуванні нежилим приміщенням загальною площею 101,9 кв. м, розташованим по Проспекту Миру, 12 у м. Шепетівка, яке приватне підприємство «КДЦ «Надія»орендувало у ТОВ «КДЦ «Надія»з 03.07.2008 року по 20.07.2011 року і яке, згідно з договором дарування від 25.06.2010 року, стало її власністю. Зазначала, що такими діями ОСОБА_1 станом на 01.10.2011 року завдав їй значної шкоди, що полягає: в неотриманні прибутку в сумі 10500 грн. від здачі нею в оренду вищезгаданого приміщення іншій особі; в штрафних санкціях в сумі 4600 грн. за не передачу приміщення цій особі згідно з договором оренди; у позбавленні її можливості розвивати власну справу, що вона оцінює в 5000 грн., а також не матеріальну шкоду, що виражається у втраті сну, постійному нервуванні, перебуванні у дратівливому стані, втраті свідомості, порушенні трудових, житлових та інших її конституційних прав і свобод, у зв’язку з чим вона змушена докладати додаткових зусиль для заробітку, організації її життя та життя сім’ї.
Відмовляючи в порушенні кримінальної справи суд мотивував своє рішення тим, що суб’єктом самоправства, відповідно до ст. 356 КК України, може бути лише приватна особа. Оскільки ж ОСОБА_1 як директор ПП «КДЦ «Надія»є службовою особою, на думку суду, за самоправні дії він може притягуватися до відповідальності за ст.365 КК України чи іншими статтями КК України, які передбачають відповідальність за конкретні види самоправства.
За змістом апеляції ОСОБА_2, посилаючись на порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, просить постанову суду скасувати, порушити відносно ОСОБА_1 кримінальну справу за ознаками ст.356 КК України та направити матеріали до суду першої інстанції для розгляду по суті. Обґрунтовуючи апеляцію звертає увагу на те, що у повідомленні Шепетівського МВ УМВС України в Хмельницькій області про винесення постанови, якою відмовлено в порушенні щодо ОСОБА_1 кримінальної справи за відсутністю у його діях складу злочинів публічного обвинувачення, вказано, що у його діях є склад злочину, передбаченого ст.356 КК України, і запропоновано їй звернутися з відповідною скаргою до суду. Вважає, що ОСОБА_1 вчиняє самоправні дії як фізична особа. Вказує й на ті обставини, на які посилалася у скарзі про порушення щодо нього кримінальної справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.94 КПК України підставами для порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Згідно ж ч.1 ст.99 цього Кодексу при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи.
За змістом диспозиції ст.356 КК України обов’язковими ознаками передбаченого у ній злочину є: 1) самовільне, всупереч установленому законодавством порядку, вчинення будь-яких дій; 2) оспорюваність таких дій іншими громадянами або юридичними особами; 3) заподіяння такими діями значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власників. Відсутність хоча б однієї з наведених ознак виключає склад цього злочину.
Як видно із скарги ОСОБА_2, що надійшла до Шепетівського міськрайонного суду 31 жовтня 2011 року, та доданих до неї документів, в дійсності вказане приміщення його попередній власник - ТОВ „КДЦ „Надія” передало у користування приватному підприємству „КДЦ „Надія”, директором якого є ОСОБА_1, на підставі договору оренди від 03 липня 2008 року, і після зміни власника ПП „КДЦ „Надія” продовжує ним користуватися на підставі цього ж таки договору оренди.
Отже спірне приміщення було передане не ОСОБА_1 як фізичній особі, а приватному підприємству, до того ж - у встановленому законом порядку.
Оскільки у скарзі ОСОБА_2 та доданих до неї документів міститься достатньо даних про фактичні обставини справи, необхідності у витребуванні і дослідженні матеріалів, на підставі яких відмовлено у порушенні кримінальної справи, у суду не було.
Думка ж органу дізнання про наявність у діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ст.356 КК України, на що посилається апелянт, не є обов’язковою для суду при прийнятті рішення за скаргою особи в порядку приватного обвинувачення.
Що стосується спорів про закінчення строку та припинення договору оренди, витребування майна з чужого володіння, якщо особа вважає, що воно утримується незаконно, усунення перешкод в користуванні майном та відшкодування заподіяної у зв’язку цим шкоди, у тому числі упущеної вигоди, то вони мають цивільно-правовий характер і не можуть вирішуватися у кримінально-процесуальному порядку.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суддя першої інстанції обґрунтовано відмовила у порушенні щодо ОСОБА_1 кримінальної справи, і підстав для скасування її постанови в межах апеляції не убачає.
Разом з тим, зазначивши у мотивувальній частині постанови, що „ОСОБА_1 є службовою особою і за самоправні дії може притягуватися до відповідальності за ст.365 КК України чи іншими статтями КК України, які передбачають відповідальність за конкретні види самоправства”, суддя в даному випадку вийшла за межі її повноважень, визначених ст.251 КПК України. Тому вказівку про це з мотивувальної частини постанови слід виключити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Постанову Шепетівського міськрайонного суду від 11 листопада 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ст.356 КК України залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_2, - без задоволення.
На підставі ст.365 КПК України, з мотивувальної частини цієї постанови виключити вказівку про те, що ОСОБА_1 є службовою особою і за самоправні дії може притягуватися до відповідальності за ст.365 КК України чи іншими статтями КК України, які передбачають відповідальність за конкретні види самоправства.
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області С.Є.Ващенко