ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" квітня 2008 р. Справа № 52/72-08
вх. № 1823/4-52
Суддя господарського суду Білоусова Я.О.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився; відповідача - Новицька О.В. за довіреністю №839 від 17.01.2008 року;
розглянувши справу за позовом ПП ОСОБА_1, м. Нова Каховка
до АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків
про стягнення 2010,66 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на його користь 2010,66грн. у тому числі 1010,66грн. відшкодування збитків (витрат) пов'язаних з поновленням порушеного права, 1000грн. відшкодування моральної шкоди. Судові витрати у вигляді сплаченого державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу просить покласти на відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги заявленого позову підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог заявленого позову заперечує, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву (вх. №5560), просить припинити провадження по справі у частині стягнення суми витрат, пов'язаних зі зверненням та явкою до суду у розмірі 759,69грн. на підставі п.2. ч.1. ст. 80 ГПК України, в решті позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні 03.04.2008 року була оголошена перерва до 15.04.2008 року для виготовлення повного тексту рішення по справі.
Суд вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи в їх сукупності встановив.
Рішенням господарського суду Харківської області від 04.12.2007 року по справі №44/402-07 за позовом ПП ОСОБА_1до АКІБ „УкрСиббанк” позов було задоволено частково стягнуто з Акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк” на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особиОСОБА_1 -1904,22грн. основного боргу, 102грн. державного мита і 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 430,63грн. упущеної вигоди та 759,69грн. витрат, пов'язаних зі зверненням та явкою до суду, в задоволенні позову відмовлено. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2008 року рішення першої інстанції залишено без змін. Позовні вимоги в межах справи №44/402-07 позивач обґрунтовував невиконанням відповідачем вимог договору № 6/170-Б від 20.04.2007р. про оплату послуг та відшкодування йому витрат арбітражного керуючого.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що задля відновлення свого порушеного права поніс витрати, пов'язані із його зверненням та розглядом справи в суді щодо стягнення заборгованості з відповідача, що відповідно до пункту 2 (1) статі 22 Цивільного кодексу України є його збитками. Також зазначає, що ним витрачено багато часу (понад 9 місяців) та пережиті нервові напруження для поновлення свого порушеного права, в зв'язку з чим визначив моральну компенсацію у сумі 1000грн.
Суд розглянув вимоги заявленого позову та вважає його таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ст. 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 23 Цивільного кодексу України, передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Предметом доказування при розгляді даної категорії спорів є наявність у поведінці відповідача складу цивільно-правової відповідальності. Зокрема, умовами цивільно-правової відповідальності є: протиправність поведінки; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина.
Відповідно до частини 1 статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Наведена норма закону передбачає такі засади підприємництва як самостійність, у тому числі у виборі контрагента та здійснення її на власний ризик.
Як вбачається з матеріалів справи спірні відносини виникли між сторонами в результаті невиконання відповідачем умов договору № 6/170-Б від 20.04.2007р. про оплату послуг та відшкодування йому витрат арбітражного керуючого. До суми спричиненої шкоди позивачем віднесені транспортні витрати, добові, сплата за довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, оплата послуг нотаріуса, поштові та канцелярські витрати, тобто суми, як зазначив позивач, пов'язані із зверненням до суду та розглядом справи №44/402-07 в місцевому господарському суді та в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 2 статті 217 Господарського кодексу України, до правопорушника у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Статтею 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Тобто позивачем не доведено суду наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою яка випливає з умов договору та шкодою визначеною позивачем. Зважаючи на наведені вище положення законодавства сторони на власний розсуд визначають умови договору, у тому числі і умови та види забезпечення виконання зобов'язання. Статтями 44,49 Господарського процесуального кодексу України передбачений склад та розподіл господарських витрат, які визначаються в межах розглянутої справи при судовому розгляді справи.
Віднесення позивачем до збитків своїх витрат пов'язаних із зверненням до суду та розглядом справи №44/402-07 суперечить закону, зокрема, положенням статті 22 ЦК, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з оспорюваною шкодою.
Зважаючи на викладене суд вважає вимоги заявленого позивачем позову в частині відшкодування збитків (витрат) пов'язаних з поновленням порушеного права у розмірі 1010,66грн. необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Стосовно стягнення моральної шкоди слід зазначити наступне.
В позовній заяві позивачем не наведено в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди.
В судовому засіданні позивачем надані пояснення, що будь-якого розрахунку спричиненої моральної шкоди він не має та вважає суму заявлену до стягнення справедливою компенсацією за втрату часу та нервові напруження які він пережив для поновлення свого порушеного права.
З урахуванням обставин справи суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині оскільки позивачем не доведено суду таких умов цивільно-правової відповідальності як наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою.
За результатами розгляду справи, у відповідності до положень статей 44,49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у вигляді сплаченого державного мита у розмірі 102,00грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн. покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ВИРІШИВ:
У позові відмовити повністю.
15.04.2008 року.
Суддя Білоусова Я.О.
справа №52/72-08